ПРОЄКТ

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

ЛИНОВИЦЬКОЇ

  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

на 2021–2027 роки

 

 

 

 

 

Перелік скорочень

 

ОТГ – об`єднана територіальна громада

ТГ – територіальна громада

SWOT-аналіз – аналіз сильних, слабких сторін, а також сприятливих можливостей і загроз

ДФРР – Державний фонд регіонального розвитку

ПЗР – план заходів із реалізації

ВВП – валовий внутрішній продукт

ЄС – Європейський Союз

ГО – громадська організація

ЗМІ – засоби масової інформації

АЕС – атомна електростанція

СОК – сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

ЦНАП – Центр надання адміністративних послуг

ФОП – фізична особа-підприємець

ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт

ЗОШ – загальноосвітня середня школа

ДНЗ – дошкільний навчальний заклад

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

СТОВ – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

ПОП – приватне орендне підприємство

МСП – малий і середній бізнес

МПО – місцева пожежна охорона

АПК – агропромисловий комплекс

ДП – державне підприємство

КП – комунальне підприємство

ПП – приватне підприємство 

УМГ – управління магістральних газопроводів

ПВТП – приватне виробничо-торгівельне підприємство

ПрАТ – приватне акціонерне товариство

МТД – міжнародна технічна допомога

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ТПВ – тверді побутові відходи

СКП – сервісне комунальне підприємство

ЗМІСТ

	Перелік скорочень	2
	Зміст	3
	Вітальне слово селищного голови	4
І	Вступ: необхідність створення Стратегії, методологія, учасники	5
ІІ	Аналіз розвитку громади:	10
	Соціально-економічний аналіз
	Результати соціологічного дослідження	29
	SWOT-аналіз – висновки	34
	SWOT-матриця Линовицької громади	36
	Порівняльні переваги, виклики та ризики	39
	Сценарії розвитку Линовицької громади	43
ІІІ	Стратегічне бачення, цілі розвитку та завдання:	50
	Стратегічне бачення	50
	Цілі розвитку – стратегічні та оперативні. Завдання	51
	Індикатори продуктів та результатів реалізації Стратегії	64
	Узгодження між стратегією розвитку та іншими стратегічними документами	70
	Припущення та ризики, рекомендації	78
IV	Система впровадження, моніторингу та реалізації Стратегії, актуалізації  ЇЇ змісту	82
Додаток	План заходів із реалізації Стратегії на 2020–2027 рр.
	Часові рамки та засоби реалізації	3
	Територія впливу проєктів Плану заходів із реалізації Стратегії	3
	Орієнтовний фінансовий план	5
	Джерела фінансування реалізації завдань	10
	Каталог технічних завдань і проєктів місцевого розвитку на 2021–2027 рр.	14

 

Шановні мешканці територіальної громади!

 

Линовицька територіальна громада утворена в січні 2018 року. Процес об’єднання супроводжувався різноманітними труднощами, які частково вдалося подолати.  Далі стала очевидною потреба у прогнозованому та вмотивованому розвитку. Ми живемо в час, коли саме розвиток громад стає основою розвитку країни та благополуччя громадян. Стратегія розроблена та розрахована на сім із половиною років. Це – реальний термін, за який можна змінити вигляд громади й почати змінювати зміст.

Тепер на перший план виходять не лише розміри громади, чисельність населення, її географічне розташування, а й такі критерії як комфорт, безпека, ринок праці, культурне середовище, умови ведення бізнесу. На теренах громади будівлі, дороги, підприємства, інша інфраструктура. Але насамеперд – це територіальна спілнота. Громада – це люди. Тому центральний фокус Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади – людина. Під час її розробки враховувалися всі думки та пропозиції бачення розвитку громади, що надходили. Їх узагальнювали дві робочі групи (працювали до та після вибрів 25.10.2020) у складі представники громадськості, бізнесу, місцевої влади – активні люди різних поглядів та професій. Проводилося анкетування мешканців об’єднаної територіальної громади, які таким чином висловили своє бачення її проблем, шляхів їх розв`язання та вплинули на зміст документу. Особлива подяка за високопрофесійне експертне та методологічне супроводження розробки, написання та оформлення проєкту Стратегії висловлюю Чернігівському регіональному Офісу з розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», в її наступному опрацюванні – Сіверському інститут регіональних досліджень.

Виконання цілей Стратегії вимагає дуже високих темпів розвитку економіки та значної мобілізації бюджетних коштів. Депутати Линовицької селищної ради, виконавчий комітет та апарат бере на себе зобов’язання зробити все можливе для найскорішої реалізації намічених планів розвитку і досягнення поставлених цілей. Водночас в основі гарного виконання завдань – розуміння всіма мешканцями об’єднаної громади важливості втілення в життя Стратегії, особистої участі в її виконанні. Лише тоді Линовицька  територіальна громада успішно розвиватиметься в усіх визначених напрямках.

Запрошую кожного мешканця громади до співпраці. Знаю, що наші жителі розумні, освідченні та небайдужі до майбутнього свого селища, села, громади, держави

   

  Селищний голова

Віталій Нестерко

 

Вступ: необхідність створення Стратегії,

методологія, учасники

 

Стратегія Линовицької громади – прогнозний та програмний документ її соціально-економічного розвитку. В основі методики створення – вимоги законодавства України, насамперед, законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стимулювання розвитку регіонів». Під час її розробки враховані положення низки підзаконних нормативно-правових актів, а саме: постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 931 «Порядок розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів її реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» (зі змінами), від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів» (зі змінами), «Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної громади» (затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30 березня 2016 року № 75).

З метою забезпечення наукового підходу до розробки Стратегії Линовицької об`єднаної територіальної громади були враховані рекомендації експертів GIZ, викладені в Методології стратегічного планування розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні, рекомендації «Стратегічне планування розвитку об’єднаної територіальної громади», розроблені Національною академією державного управління при Президентові України та Громадською організацією «Інститут громадянського суспільства» за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».

Відповідно до зазначених документів, термін реалізації Стратегії Линовицької громади має бути сім років. Водночас, розроблена Стратегія розрахована на довший термін – сім років. Це пов`язано із необхідністю синхронізації її дії з обласною (розроблена) та державною (розробляється) стратегіями розвитку на 2021–2027 рр.

Здійснюватиметься стратегія розвитку громади шляхом розробки та виконання плану заходів із реалізації (ПЗР) на три (перший) та чотири (другий)  роки. Перший ПЗР стратегії громади узгоджуватиметься з першим ПЗР стратегії області на 2021–2023 рр. Другий ПЗР стратегії громади узгоджуватиметься з другим ПЗР Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 р.

Для створення Стратегії Линовицької громади використаний інтегрований підхід, який передбачає поєднання секторальної (галузевої), територіальної (просторової) та управлінської складових. Враховувалися також екологічна складова (з огляду на її нинішній стан та існуючі загрози), гендерний підхід (зокрема, щодо бюджетування), інтереси людей з особливими потребами (неповноцінних). Враховані п`ятнадцять із сімнадцяти Цілей сталого розвитку ООН 2015–2030 рр. (тобто всі за виключенням подолання голоду та збереження морських екосистем – через їх відсутність).

Стратегія Линовицької громади визначає стратегічне бачення її розвитку, стратегічні та оперативні  цілі, індикатори (показники) їх досягнення, завдання для її сталого економічного і соціального розвитку. Вона ґрунтується на результатах SWOT-аналізу, проведеного робочою групою та враховує залежності, виявлені під час складання SWOT-матриці.

Структура Стратегії Линовицької громади поєднує вимоги до державної та обласної стратегій з вимогами до середньострокових планів (програм) соціально-економічного розвитку. Відповідно, вона складається зі вступу, аналітики, стратегічного бачення цілей розвитку, основних завдань, моніторингу (включно з індикаторами) та механізму внесення змін. Розглядаються фінансові джерела реалізації завдань Стратегії. Крім того, зроблено аналіз ступеня узгодженості Стратегії Линовицької громади з відповідним обласним документом, а також іншими довгостроковими, середньостроковими та короткостроковими прогнозними та програмними документами.

Розробка Стратегії здійснювалася з дотриманням таких принципів:

• об`єктивності – використовувалися (за можливістю) дані органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та реальні індикатори (показники), які можливо оцінити;
• обґрунтованості та доцільності – документ розроблявся на основі чітко визначених цілей розвитку та економічно обґрунтованих завдань і проєктів, що сприяють їх досягненню із використанням світового досвіду у сфері програмування економічного і соціального розвитку;
• відкритості та прозорості – громадськості та підприємцям було забезпечено безперешкодний доступ до засідань робочої групи, вони залучалися до розробки цілей та завдань Стратегії, інформувалися про досягнуті результати для планування власної діяльності;
• недискримінації та рівного доступу – під час розробки Стратегії дотримувалися права та враховувалися інтереси різних суб'єктів об'єднаної територіальної громади, в тому числі  господарювання всіх форм власності;
• ефективності – визначення та забезпечення функціонування механізму досягнення цілей, виконання завдань, реалізації проєктних ідей у встановлені терміни;
• історичної спадкоємності – враховувалися та використовувалися  позитивні надбання попереднього розвитку громад;
• етнокультурного розвитку – відродження етнічної самосвідомості та збереження духовної і матеріальної культури етнокультурних груп, що проживають на теренах громади (зокрема – ромів), сприяння їх розвитку;
• сталого розвитку – забезпечення розвитку громади для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь.

Під час підготовки Стратегії Линовицької територіальної громади була застосована партисипативна модель стратегічного планування, запропонована свого часу Фундацією розвитку місцевої демократії (FRDL, Польща), що означало:

• залучення до роботи над стратегічним документом широкого представництва місцевого середовища (представників різних установ, громадських організацій, фермерів, церкви, місцевих лідерів);
• діяльність із перспективи сталого розвитку – аналітичні дослідження та рішення, які ухвалювалися під час розробки Стратегії, охоплювали три сфери: економічну, соціальну й екологічну; це означає, що враховувалися умови, пов’язані з кожною із зазначених сфер (але не у кожному випадку вони мають бути однаково важливими);
• підготовку звіту про стан громади, який базується на аналізі поточної ситуації (аналіз фінансових даних, демографічних, про ринок праці та економіку, екологічних аспектів, стану інфраструктури);
• проведення соціального аналізу, який охоплював аналіз поточної ситуації та проведення соціологічного дослідження мешканців громади (про якість життя та публічних послуг у громаді);
• перевірку напрацьованих рішень під час громадських консультацій;
• тісну співпрацю під час роботи над документом між зацікавленими сторонами (громадянами та інституціями), працівниками органу місцевого самоврядування, Чернігівським регіональним офісом Програми U-LEAD з Європою.

Бачення розвитку громади, напрацьоване у зазначений спосіб, спирається на цінності, які висловлюються та шануються мешканцями громади. Воно відображає їхні прагнення та містить в узагальненому варіанті основні напрями (сфери) майбутнього розвитку територіальної громади. У свою чергу, вони також не є випадковими, адже виявлені з усього комплексу проблем, порушених під час засідань робочої групи, зацікавлених сторін (SWOT-аналіз), наступних консультацій. Відповідно всі завдання, представлені в Плані – це результат поєднання пропозицій членів робочої групи та збору ідей мешканців громади.

 Таким чином, Стратегія дає відповіді на ключові питання, що стоять перед громадою: збереження її середовища, підвищення ступеня комфортності, формування безпечного простору для життя та ведення бізнесу, стимулювання громадянської та підприємницької активності, розвиток власних продуктивних сил, урізноманітнення їх форм, модернізація інфраструктури, розширення пропозиції робочих місць. Це перший довгостроковий план розвитку Линовицької територіальної громади. Отже, вона переходить від короткострокового планування розвитку до середньо- та довгострокового, що цілком відповідає як її інтересам, так і засадам державної регіональної політики.

В процесі розробки Стратегії взяли участь члени стратегічної робочої групи Линовицької територіальної громади (на різних етапах в цілому):

 

№	ПІБ учасника робочої групи	Посада
	Голова робочої групи:
	Нестерко Віталій Іванович	Селищний голова
	Правління робочої групи:
	Заступник голови робочої групи:
	Олійник Наталія Миколаївна	секретар ради
	Секретар робочої групи:
	Сокол Оксана Володимирівна	Спеціаліст із кадрового забезпечення
	Члени робочої групи:
	Чабан Лариса Анатоліївна	секретар виконкому Линовицької селищної ради
	Пилипенко Тетяна Анатоліївна	землевпорядник Линовицької селищної ради
	Курза Ніна Єгорівна	начальник фінансового відділу Линовицької селищної ради
	Хоміцький Сергій Іванович	начальник відділу ЖКГ Линовицької селищної ради
	Тарасенко Микола Григорович	в.о. старости Новогребельського старостинського округу
	Шило Лариса Петрівна	в.о. старости Даньківського старостинського округу
	Бречка Галина Вікторівна	діловод Бубнівщинського старостинського округу
	Фалевич Людмила Вікторівна	начальник відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Линовицької селищної ради
	Макеєнко Ірина Сергіївна	начальник ССД Линовицької селищної ради
	Сатишев Михайло Петрович	Головний лікар Линовицької АЗПСМ Линовицької селищної ради
	Шевченко Ірина Юріївна	директор Центру надання соціальних послуг Линовицької селищної ради
	Фесенко Аліна Анатоліївна	працівник селищної ради
	Лутаєнко Ірина Миколаївна	головний бухгалтер Линовицької селищної ради
	Оленченко Вадим Володимирович	Начальник Линовицького відділення ДП «Укрзалізниця»
	Лазоренко Людмила Володимирівна	депутат Линовицької селищної ради
	Цегельник Роман Андрійович	депутат Линовицької селищної ради
	Люшня Віктор Володимирович	депутат Линовицької селищної ради
	Михайліченко Наталія Анатоліївна	завідувач ДНЗ № 2 Линовицької селищної ради
	Євтешенко Оксана Миколаївна	завідувач ДНЗ «Веселка» Линовицької селищної ради

 

Склад робочої групи з розробки Стратегії Линовицької територіальної громади було затверджено розпорядженням селищного голови В.І. Нестерко від 2 березня 2020 р. № 38 «Про створення робочої групи з розроблення концепції стратегії розвитку Линовицької територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області».

          До роботи зі Стратегією залучалися представники зацікавлених сторін, а саме:

№	ПІБ	Посада
	Стельмах Марина Олександрівна	представник громадськості
	Свириденко Юлія Юріївна	представник громадськості
	Марченко Михайло Степанович	представник громадськості
	Кузьменко Євген Володимирович	представник громадськості

 

          У зв`язку зі збільшенням територіальної громади (після виборів 25 жовтня 2020 р. до її складу увійшли ще дві сільські ради – Богданівська та Удайцівська) та необхідністю проведення страгічної екологічної оцінки було ухвалено рішення продовжити роботу над стратегією. Розпорядженням селищного голови від 6 листопада 2020 р. № 126 була утворена робоча група у складі:

№	ПІБ учасника робочої групи	Посада
	Голова робочої групи:
	Нестерко Віталій Іванович	селищний голова
	Секретар робочої групи:

 

          Цього разу допомога територіальній громаді надавалася в рамках проєкту «Розробка та сприяння запровадженню політики охорони навколишнього середовища Линовицької громади», що здійснювався Сіверськиим інститутом регіональних досліджень за підтримки МФ «Відродження» та Європейського Союзу (компонент – EU4USociety). Результатом роботи став допрацьований текст стратегії. Він зазнав змін переважно у частині, що пов`яза з захистом довкілля, а також супроводжувався стратегічною екологічною оцінкою та враховував нову конфігурацію територіальної громади.

ІІ. Аналіз розвитку громади

1. Соціально-економічний аналіз

Коротка характеристика громади

Линовицька територіальна громада розташована у південній частині Чернігівської області. Територією громади проходить автодорога регіонального значення Р 67 (Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин). Линовиця – проміжна залізнична станція 4 класу Полтавської дирекції Південної залізниці станція Линовиця (лінія Бахмач – Гребінка).

Перші вибори відбулися 12 грудня 2017 р. 1 січня наступного року громада перейшла на прямі міжбюджетні відносини. Тоді до складу Линовицької селищної ради увійшли чотири ради (одна селищна та три сільські), а саме: Линовицька селищна; Новогребельська, Бубнівщинська, Данківська сільські ради (всього – 10 населених пунктів). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» до громади увійшли Богданівська та Удайцівська сільські ради. Таким чином територія громади склала 210,60 км², населення – 4755. кількість населених пунктів зросла до 16. Найбільший населений пункт – селище Линовиця (майже 50% мешканців громади). Густота населення становить 22,58 осоьи на один квадратний кілометр, що менше показикана за районом та суттєво менше обласного

Основа економіки громади – крупнотоварне сільське господарство та  сільськогосподарська переробка (єдиний в області діючий цукровий завод), наявні логістичний та туристично-рекреаційни потенціали (останній пов’язаний із спадщиною шотландської родини де Бальменів та грузинських князів Двавахішвілі, а також каскадом ставків). На розвиток суттєво впливає розташоване поруч (14 км) місто Прилуки. Водночас від обласного центру, Чернігова, вона віддалена 163 км, а від Києва – на 206 км. 

Порівняння громади, району, області (2020 р.)

Адміністративна одиниця	Площа, км2	Площа громади як % площі району, %	Кількість населення, осіб	Кількість населення громади як % кількості населення району, %	Густота населення, ос./км2
Линовицька ТГ	210,60	100%	4755	100%	22,58
Прилуцький район	5210,3	4,04%	155401	3,06%	29,82
Чернігівська область	31865,0	0,66 %	982,8	0,48%	30,84

Історична довідка

Перша письмова згадка про Линовицю з’явилася у 1629 р. (період Речі Посполитої). Існують дві версії походження назви. Перша – від власника хутора Василя Линовецього, друга – від місцевої річки Рудки з великою кількістю линів (словосполучення «лин ловиться»). На середину XVII ст. Линовиця мала статус хутора. З 1636 до 1648 року належала князю та воєводі руському Яремі Корібут-Вишневецькому (частина «вишневеччини»). За часі української козацької держави 1648–1782 рр. – в складі Прилуцької сотні Прилуцького козацького полку. З 1697 р. – власність протопопа Івана Магерівського, з 1718 р. – гетьмана Івана Скоропадського, згодом – його родини. 1722 року, після смерті Івана Скоропадського, Линовицю отримала у спадщину його дружина. 1740 року селище перейшло у власність Б.К. Линіха. 1746 року Линовиця, знову перейшла Скоропадським а саме підскарбію Михайлу Скоропадському. З середини XVIII ст. й до 1780 р. – у володінні генерал-майора сербського походження Івана Стояновича.

Після ліквідації Російською імперією української державності територія Линовиці увійшла до Пирятинського повіту Київського намісництва, з 1796 р. – до Малоросійської, а з 1802 р. – Полтавської губернії.  З 1861 р. – адміністративний центр Линовицької волості Пирятинського повіту.

У 1781 р. половину Линовиці придбала поміщиця Софії Башилової. 1809 р. вона вийшла заміж за шотландського графа Петра Олександровича де Бальмена та передала йому навколишні землі як придане. Один із двох їхніх синів, Яків, став другом Тараса Шевченка. Українцям він відомий за присвятою до поеми «Кавказ». Це Якову довелося «випити з московської чаші московську отруту» та пролити свою кров «не за Україну, а за її ката». Великий Кобзар гостював у маєтку де Бальменів, з Линовицею безпосередньо пов`язана частина його творчості.

Також у де Бальменів 1856 р. (вже за молодшого брата, Сергія), гостювали  Пантелеймон Куліш та відомий художник Лев Жемчужников. Тут останній познайомився з кріпачкою Ольгою, 1857 р. (після відмови дати вольну) викрав її та одружився. Почувши про таке Тараса Шевченко занотував: ««Який милий оригінал має бути цей Л. Жемчужников, який би я був щасливий побачити цю людину, котра так щиро, нелукаво полюбила мою милу рідну мову і мою прекрасну, сердешну батьківщину».

В різні часи Линовицю відвідували Іван Котляревський, Євген Гребінка, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, Нестор Кукольник, Іван Муравйов-Апостол. З Линовицею пов`язана творчість й українського графіка  Георгія Нарбута, який відпочивав у селі літом 1914 р. (поширена тоді пратика) Згодом використав у своїй «Українській абетці» для літери «Л» мотиви маєтку де Бальменів (садибний будинок, «білий дім», – на місця нинішнього стадіону).

Інша частина Линовиці весь цей час належала грузинській князівській родині Джавахішвілі. Один із її представників Володимир Давидович Жевахов (народився в Линовиці 1874 р.) став єпископом РПЦ, 1937 р. розстріляний як «ворог народу», а 2002 р. канонізований як святий.

1893 р. через Линивицю пройшла колія Київо-Воронезької залізниці – ділянка Прилуки – Гребінка, що суттєво стимулювало її розвиток. В 1899 р. бельгійські підприємці брати Адольф та Петро Стевинар купили у де Бальменів 100 десятин для побудови цукрового заводу та дві тисячі – для вирощування буряків (1915 р. продали завод Корюковському товариству цукрозаводства).

1917, 1918 рр. – у складі УНР, потім – Української Держави. Восени 1917 р. відбулися перші демократичні вибори до органу місцевого самоврядування – волосного земства. З січня 1919 р. – у складі УСРР. З кінця серпня та до початку грудня того ж року – під владою Добровольчої армії, відтоді та до німецької окупації 1941–1943 рр. – радянський політичний режим.

1923 р. Полтавська губернія була ліквідована, Линовиця увійшла до складу Прилуцької округи (Яблунівський район). Після створення 1932 р. – у Чернігівській області. Голодомор 1932–1933 рр. приніс менше втрат, ніж в інших місцевостях, завдяки роботі цукрового заводу. Найбільші втрати під час ІІ світової війни Линовиця зазнала внаслідок розстрілів нацистами представників партійно-радянської адміністрації та членів їх родин, а з іншої сторони – від діяльності «польових військкоматів» Червоної армії в 1943 р.

В післявоєнний період відновлюється попередня інфраструктура та споруджується нова. 21 жовтня 1960 року Линовиця отримає статус селищем міського типу (у складі Прилуцького району). 22 серпня 2017 р. рішенням сесій Линовицької селищної ради, Бубнівщинської, Даньківської, Новогребельської сільських рад утворено Линовицьку ОТГ.

В Линовиці залишився графський парк (ім. Т.Шевченка), багатовікові дуби «Велетень» та «Три брати», ботанічна пам`ятка природи місцевого значення Жевахівщина, пам`ятка приоди Івківці, рештки маєтку (флігель, надбрамна башта), низка споруд старою цукроварні (конюшня), каскад ставків. 1995 р. відновлена церква Успіння Богородиці, збудована на початку ХІХ ст. В с. Бубнівщина збереглися шведські могили початку XVIII ст.

 

Населення громади

В складі нової Линовицької територіальної громади об`єдналися такі сільські ради з населеними пунктами:

№	Назва населеного пункту	Назва ради, якій підпорядковувався населений пункт до об‘єднання	Кількість населення, осіб	Відстань до адмін. центру громади, км
1	Селище Линовиця	Линовицька селищна рада	2372
2	Нова Гребля	Новогребельська сільська рада	173	6
3	Лутайка	Новогребельська сільська рада	37	5,7
4	Мокляки	Новогребельська сільська рада	1	8,4
5	Мохнівка	Новогребельська сільська рада	-	5,5
6	Бубнівщина	Бубнівщинська сільська рада	146	12
7	Даньківка	Даньківська сільська рада	131	8
8	Онищенків	Даньківська сільська рада	136	6
9	Стасівщина	Даньківська сільська рада	168	1
10	Нетягівщина	Даньківська сільська рада	14	9
11	Богданівка	Богданівська сільська рада
12	Глинщина	Богданівська сільська рада
13	Тополя	Богданівська сільська рада
14	Турківка	Богданівська сільська рада
15	Удайці	Удайцівська сільська рада
16	Плонки	Удайцівська сільська рада

         

Адміністративний центр, селище Линовиця, домінує у складі громади – тут проживає три чверті її мешканців. В селі Мохнівка не зареєстровано жодної особи. Майже така ж ситуація і з селом Мокляки (1 зареєстрована особа, яка за даною адресою не проживає). Тобто фактично в складі громади – вісім населених пунктів. Шість із них мають співмірну чисельність населення – біля півтори сотні мешканців, два малочисленні – Нетягівщина та Лутайка. Надалі ця особливість громади суттєво впливатиме на планування інфраструктурних проєктів. Водночас нинішня конфігурація громади є доволі компактною, отже зручною та зрозумілою для управління.

Природний приріст населення на теренах Линовицької громади є негативним понад двадцять років. За останні п`ять років дані такі:

 

Показник	Роки
	2015	2016	2017	2018	2019
Народжуваність	13	14	11	10	15
Смертність	53	59	41	64	84
Природний приріст	-40	-45	-30	-54	-69

Тобто швидкість депопуляції прискорюється. На початок 2020 р. вона становила 2,1%. Щоправда, це менше, ніж в цілому по області (3 – 4%). В наведених показниках не враховані дані «човникової» міграції місцевих працівників на заробітки, що може як збільшувати чисельність населення (в сезон роботи цукрового заводу), так і зменшувати. В цьому сенсі стан Линовицької громади є унікальним – вона є привабливим місцем для роботи, але лише протягом чотирьох місяців на рік. Залишається ще вісім місяців, що негативно впливає на стабільність населення громади та спонукає активну частину мешканців до сезонної трудової міграції.

          В цілому соціально-вікові дані  Линовицької громаді виглядають так:

			РАЗОМ по всій ОТГ	Адміністративний центр ОТГ
Гендерна структура наслення	1	Разом	3049	2372
	2	Чоловіків	1378	1121
	3	Жінок	1671	1251
Віковий розподіл	4	0 – 18, в т.ч.:	418	332
		Діти дошкільного віку	141	104
		Діти шкільного віку	257	211
	5	19 – 35	633	480
	6	35 – 59	1183	891
	7	60 та старше	977	709

 

Тобто, жінок суттєво більше (55%) більше, ніж чоловіків (45%), що відображає деструктивні процеси в демографії та притаманно Україні в цілому. Розрив доволі загрозливий та становить 10%. Так само тривожним є показник чисельності дітей – 13,0 % від населення громади. Це означає, що чисельність її населення в найближчі роки скорочуватиметься й надалі темпами не меншими від нинішніх, що є одним із найбільших викликів для громади.

          Чисельність працездатного та непрацездатного (діти та люди старшого віку) в громаді однакова – по 50,0%. Молоді до 35 р. в структурі населення 20,0%. Значно більше населення середнього віку – 37,0%, що є явною диспропорцією. Поки що вона засвідчує наявність достатньої для розвитку кількості робочих рук. Але протягом терміну дії стратегії це співвідношення зміниться – середнє покоління перейде до старшого, а молоді буде замало. Частина пенсіонерів за таких обставин і надалі працюватиме, що потребуватиме врахування їхніх специфічних потреб. Явною є тенденція до збільшення соціального навантаження на бюджет. 

          Рівень освіти серед мешканців громади старше 18 років високий – понад половина має вищу або ж професійно-технічну освіту, що є привабливим фактором для потенційних інвесторів.

Показники	Кількість, осіб
Професійно-технічна	1248
Базова вища	78
Повна вища	834

В громаді мононаціональний склад населення. Українці становлять понад 99% мешканців. За віросповіданням – православні, приходи належать до УПЦ, що є частиною РПЦ. Найбільша – релігійна громада УПЦ Ніжинської єпархії Свято-Успенської парафії селиша Линовиця.

 

Інформація про громади-сусіди

Основні громади-сусіди (конкуренти) Линовицької територіальної громади  станом на час розробки Стратегії є:

Показники	Рік, за який є дані
	Громада	Варвинська	Сухополов’янська	Малодівицька
Територія, км2	210,6	586,5	905,9	239,6
Населення	4755	15186	12887	4573
Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму)	Наявність діючого цукрового заводу та значна історико-культурна спадщина	Діяльність на теренах громади підприємств з газовидобутку та його транспортування	Найбільші в субрегіоні площі високобальних чорноземів, розташування майже кільцем навколо м. Прилуки	Наявність потужного елеватора, що обслуговує навколишню місцевість

 

          За територією Линовицька громада – найменша з усіх наведених. За населенням вона лише трхи випереджає подібну за розмірами Малодівицьку. Натомість Варвинська та Сухополов`янська в рази більше Линовицької громади як за площею, так і за чисельністю мешканців.

Всім чотирьом громадам притаманні високобальні чорноземи, що робить їх надзвичайно привабливими з точки зору розвитку сільського господарства. Тут розвинуте сучасне крупнотоварне сільське господарство – переважно рослинництво, діють ті самі агрохолдинги – в різних відсотках вони обробляють землі всіх чотирьох громад. У трьох із них є також інша спеціалізація: газ та йго переробка (Варва), елеватор (Мала Дівиця), цукор (Линовиця). Щодо Сухполов`янською грмади, то така додаткова конкурентна перевага – унікальне для України розташування навколо промислово рзвинутого міста обласного значення Прилуки. Водночас те, що значні площі в Линовиці зайняті під буряками забезпечує їй відносно незалежне та навіть особливе становище в субрегіоні.

Крім зазначених територіальних громад 2020 р. були сформовані ще дві громади-сусіди: Ладанська (8278 мешканців, 171,4 кв. км площа) та Яблунівська (3464 мешканців, 278,6 кв. км площа). Обидві – сільськогосподарські, за своїми розмірами є співмірними з Линовицькю. Особливість Ладанської громади – завод ТОВ «ПК “Пожмашина”».

Явна конкурентна перевага Линовиці – завдяки виробництву цукру з цукрових буряків вирощування сільськогосподарських культур хоча б частково диференційовано за рахунок технічних культур – на відміну від сусідів, де все все господарство зорієнтовано на збіжжя.

Попри відсутність точних даних про обсяги зарплати на теренах зазначених громад можемо стверджувати, що завдяки наведеним вище факторам вони вищі, ніж по області, є співмірними для всіх чотирьох територіальних громад, але (крім Варви) мають яскраво виражений сезонний характер. До речі, Варва має ще одну перевагу – інфраструктуру колишнього центру.

Об`єднують громади й кілька проблем – мала лісистість, низький відсоток забезпечення централізованим водопостачанням, екологічні негаразди, що є предметом для розвитку міжмуніципального співробітництва.

 

Просторове планування

На час розробки стратегії завершувалася робота над двома документами просторового планування, а саме: «Генеральний план селища Линовиця Прилуцького району Чернігівської області» та «План зонування території селища Линовиця  Прилуцького району Чернігівської області» (розробник ПП «Портал-М», м. Чернігів). Тут є чіткий розподіл території на зони: відпочинку, промислово-складську, комунальну із забезпеченням між ними санітарно-захисних розривів та максимальним використанням освоєних під забудову територій, створенням єдиної мережі вулиць та доріг.

Щодо інших населених пунктів громади нові генеральні плани з зонінгом ще не розроблялися. Так само немає документації, що визначає планувальну організацію та розвиток території в цілому – комплексного плану просторового розвитку території громади. Розробляти його доцільно одночасно та разом із громадами, що мають спілні межі з Линовицькою.

 

Кліматичні умови, рельєф та рослинність

Линовицька  громада розташована в зоні помірно-континентального клімату  з достатньою зволоженістю. Це західна частини Східно-Європейської території, південній частині Полтавської рівнини. Відповідно до фізико-географічного районування, України, територія знаходиться в межах Носівсько-Линовицького району Північнопридніпровської терасової низинної області Лівобережнодніпровського краю лісостепової зони (північна його частина).  Рельєф переважно рівнинний, розчленований прохідними долинами, балками та ярами.

За результатами багаторічних спостережень (найближча метеостанція знаходиться у м. Прилуки) середньорічна кількість опадів протягом року становить 550 – 700 мм (більше у холодний період). Відносна вологість повітря максимальна взимку й восени, в середньому становить 75 – 80 %.

Сонячних днів у середньому за рік – 191.

Середньорічна температура повітря у січні: 5 – 8 С, у липні +18–20 С.

Максимальна температура влітку +37–40 С, мінімальна взимку –35 С.

Зими доволі довгі і м’які. Висота снігового покриву (як правило) 23–25 см.

Переважають західні і північно-західні вітри з Атлантики. В основному швидкість вітру 4–5 м/с. Максимально можливі швидкості вітру 17 м/с щорічно, 20–21 м/с один раз на 5–10 років, 22–23 м/с один раз за 15–20 років.

Домінуючими вітри – північний, південний та північно-західний.

Спостерігається стійка тенденція зменшення річної кількості опадів, погіршення рівномірності їх випадання. За 2011–2020 рр. лише чотири (2012, 2013, 2016 та 2017) виявились з достатньою середньорічною кількістю опадів – 102–122% від норми (за повоєнний період). З них лише 2012 р. характеризувався найбільш рівномірним їх розподілом.

Найбільш посушливими для території  виявилися 2014 і 2018 рр., коли зафіксовано в середньому по області 75 і 83% опадів від норми відповідно, та особливо 2019 роки – 66%.

Спостерігається зростання середньомісячних та середньорічної температури повітря. Почастішала частота та тривалість відлиг у зимовий період. Зима 2019–2020 рр.  видалася аномально теплою – не відбулось стійкого переходу середньодобових температур через нуль у бік мінусових значень. Та сама тенденція спостерігалася під час зими 2020–2021 рр.

          Це дозволяє урізноманітнювати перелік сільськогосподарських культур за рахунок умов, притаманних південнішим регіонам України.

Щодо особливостей рослинного покрову – територія громади належть до складу Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району лучних степів, дубових та дубово-грабових лісів, заплавних лук та низинних боліт Роменсько-Полтавського округу Лівобережно-Придніпровської підпровінції Східно-Європейської провінції Європейсько–Сибірської лісостепової області.

          Природні умови (гідрологія, рельєф, ґрунтові фактори) сприятливі для формування різних груп рослинних комплексів, зокрема на надзаплавних (борових) терасах – соснових лісів, на ділянках межиріч – листяних (дубових, липово-дубових, кленово-липово-дубових), справжніх луків на притерассі – вільхових, частково дубових, болотистих лук; у заплаві – евтрофних боліт та заплавних водойм.

 

Структура земель громади,

лісові, водні ресурси та природні копалини

Земля – основний засіб виробництва на теренах Линовицької громади. Доля орних земель є дуже великою – 80%. Такі показники притаманні скоріше степовій території України, ніж кордону лісостепу та Полісся. Це перважно чорноземи, вилугувані та підзолисті лужні дернові грунти. Є також торф’яно-болотні ґрунти. Середній бал бонітету – 87, що є одним із найвищих показників у Чернігівській області.

Ґрунти чорноземної групи сприятливі для вирощування зернових та технічних культур, створення  садів та ягідників, створення паркових територій та рекреаційних об’єктів, з урахуванням кліматичних процесів та впливів.

Ґрунти торф’яно-болотної групи сприятливі для відновлення природних комплексів, процесів вторинного заболочування, створення сінокосів та пасовищ, заліснення та утворення каскаду водойм і заболочених територій.

Нині на території громади основними культурами, які вирощуються на посівних площах є: кукурудза, соя, озимі та ярі зернові культури. З городини в промислових обсягах – цукровий буряк. Природні умови дозволяють вирощувати городину з помірним застосуванням поливу, що здешевлює відповідну продукцію.

Ліси становлять дуже незначну частку – 4%, що точно відповідає загальноукраїнському показнику, але в п`ять разів менше середньообласного (21%). Переважно вони мішані та субори (сосново – дубові).

Так само мізерними є показники пасовищ, що ускладнює розвиток тваринництва, принаймні – молочного.

Дещо зменшує вплив високих показників розораності земель площі під населеними пунктами – 12%. Це означає, що все ж таки залишається досить земель для ведення діяльності, не пов`язаною з крупнотоварним сільськогосподарським виробництвом, зрештою – для життєвого простору людини.

Орні землі (рілля)	9386,4
Ліси та інші лісовкриті площі	479,5
Багаторічні насадження (сади)	47,55
Сіножаті	54,4
Пасовища	127,79
Інше (піски, яри)	61,5
Площа земель під населеними пунктами,	1382,6
в т. ч. забудовані землі	251,7
Водний фонд (річки, озера, ставки)	214,2

 

На території громади протікає річка Удай, її притоки – річки Руда та Співакова. Ширина прибережної захисної смуги (ПЗС) річки Удай – 50 м, річок Руда та Співакова – 25 м, ставків, які знаходяться в межах ПЗС річок – 50 та 25 м залежно від площі ставка (понад 3 га – 50 м). На руслі річки Співакова утворено низку ставків – найбільші в селищі Линовиця, селах Бубнівщина, Удайці  та Полонки. В цілому водна поверхня займає поважні 2% площ громади та є одним із її потенціалів.

Природних копалин загальнонаціонального значення на території громади немає. Однак є місцеві – залягають нерудні корисні копалини. За своїм походженням вони поділяються на уламкові нецементовані (пісок), уламкові землистої будови (глини, суглинки, леси).

 

Потенційно на території громади може розвинутися диверсифіковане сільське господарство – як вирщування зернових, так технічних культур, а також ягідництво. За умови поширення тепличного господарства можна збирати по два врожаї на рік. Каска ставків створює гарні передумови для ведення рибного господарства.

 

Об`єкти природно-заповідного фонду

На території Линовицької громади, в межах селища Линовиця знаходяться три об`єкти природно-заповідного статусу області – два парки пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та ботаічна памятка природи місцевого значення – багатовіковий дуб «Три брати».

1. Парк Жевахівщина (19,3 га) створений у 70-х роках XVIII ст. як садибний історичний парк. Статус надано згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 10.06.1972 № 303; від 27.12.1984 № 454; від 28.08.1989  № 164; рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2006. Статус надано для збереження парку, закладеного 1919 р. на місці маєтку В. Жевахова. Алея Pinus strobus Du. Tour., групи з Larix europea L., кілька вікових дерев Quercus robur L. В цілому дендрофлора парку налічує понад 20 видів деревних рослин.

2. Парк імені Т.Г.Шевченка (16,6 га) – маєтковий парк  де Бальменів,  парк з віковими деревами Acer platanoides L., Populus alba L., Tilia cordata Mill. та комплексу ставків). Статус дано згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 10.06.1972 № 303; від 27.12.1984 № 454; від 28.08.1989 № 164; рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2006. Статус надано для збереження парку, закладеного на місці маєтку Якова де Бальмена, а в парку і маєтку бував Тарас Шевченко. На території парку розташована ботанічна пам'ятка природи — Багатовіковий дуб «Три брати».

Обидва парки потребують санації. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історико-культурну та рекреаційну цінність потребують розробки проєктних документів щодо збереження та реконструкції паркових територій (з урахуванням їх природоохоронного статусу).

Інтеграція існуючих історико–культурних пам’яток в систему функціонування рекреаційного комплексу громади, значно збагатить їх функціональне значення та дозволить органічно хоча б частково вирішити проблему збереження цих об’єктів історичної спадщини у форматі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (парків–пам’яток садово–паркового мистецтва), розробки проєктної документації щодо їх реконструкції та відновлення видами природної в інтродукованої дендрофлори в законодавчому порядку. 

 

Стан природного середовища

На якість атмосферного повітря на території громади громади впливають природні чинники, викиди від станцінарних джерел (насамперед, розташвнраі тут промислові підприємства), викиди пересувних джерел забруднення (сільгосппідприємства та автотранспорт). Також можливий вплив на якість атмосферного повітря підприємств такого значного центру як Прилуку. Місто розташовано на північ від Линовицької громади, тож в дні, коли переважають північні вітри, шкідливі викиди досягають її територій. Впливу на якість повітря підприємств сусідньої Полтавської області малоймовірним, адже в сусідніх Пирятинській та Лохвицькій громадах промислові кивикди незначні. До того на шляху розташована річка Удай зі смугами зелених насаджень на берегах, що відіграють значну роль у їх поглинанні.

Викиди А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» – 39 тонн на рік, що становить 5%  викидів від стаціонарних джерел забруднення підприємств колишнього («малого») Прилуцькго району та 0,13 % викидів від стаціонарних джерел забруднення підприємств області. Тобто є помірними.

Радіаційний фон є нормальним та становить в межах коливання 8,0 – 12,0 мкР/год та визначається на метеостанції в місті Прилуки.

Наприкінці жовтня 2020 р. на території громади Прилуцьким міськрайонним відділом державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери проводилося досілідження за чотирма показникама: пил, діоксид азоту, оксиду вуглецю,ангідрид сірчистий. Адреси, де бралися проби: територія дитячого садочку, вул. Заводська,10, смт Линовиця, 250 м від А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний»; територія житлової забудови по вул. Заводська,37/1, смтЛиновиця, 500 м від заводу «Біо-Газ»; житлова забудова вул. Удайцівська,15, смт Линовиця,15 м від траси Р-67 Прилуки – Пирятин.

За їх результатами вміст забруднювальних речовин становив: пилу – 0,04 мг/м3  (0,08 ГДК), діоксиду азоту – 0,02 – 0,05 мг/м3  (0,1 – 0,25 ГДК), оксиду вуглецю – 1,0 – 1,67 мг/м3  (0,2 – 0,33 ГДК), ангідрид сірчистий – 0,04 мг/м3  (0,08 ГДК). Зазначені показники  не перевищували граничнодопустимих концентрацій. Причому порівнянні з 2018 роком стан атмосферного повітря в районі житлової забудови в зоні впливу А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» покращився, а саме знизився вміст оксиду вуглецю з 1,6 мг/м3 (0,3 ГДК) до 1,0 мг/м3 (0,2 ГДК) та пилу неорганічного з 0,26 мг/м3 (0,52 ГДК) до 0,04 мг/м3 (0,08 ГДК).

В цілому рівень забруднення повітря в пунтках зняття проб виявився таким:

Тобто показник рівня забрудненості повітря не перевищує коефіцієнта 2,5. Це означає – атмосферне повітря незабруднене та негативні впливи на стан здоровʹя відсутні.

Водночас питання до чистоти повітря все ж таки існують, щоправда, судячи з усього, йдеться про органічні складові виробнирцтв. До таких відноситься ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний». Його відходи – це речовини, що залишаються після переробки цукрового буряка. Через застарілі технологічні рішення очисних систем стоки скидаються в ставок, утворений на р. Ставка. Як наслідок в сезон виробництва цукру в селищі з`являється специфічний запах. Хоча він не становить загрози здоров`ю однак привабливості адміністративному центру та громаді в цілому не додає.

В 2017 р. мешканці Линовиці звернулися зі скаргою на діяльність Линовицької ділянки компанії KERNEL (СТОВ «Дружба Нова») – Кононівського елеватора. Сутність порушеної проблеми – підприємство сушить на елеваторі збіжжя (кукурудзу, ячмінь, соняшник). В результаті в повітрі багато «шелехи», головним чином – від кукурудзи.

В 2018–2019 р. з`явився новий чинник. ZORG BIOGAZ реалізував на теренах громади інвестиційний проєкт – побудував одну біогазову станцію з потужністю в селищі Линовиця та другу – в розташованому недалеко – селі Журавка (має увійти до складу громади). Обидві розраховані, насамперед, на переробку цукрового жому за класичною технологією (линовицька – до 300 т на добу), тож зробили свій внесок до органічних запахів.

Щодо питної води. За результатами досліджень у 2018–2019 рр., а саме з розподільчої мережі та артезіанської свердловини, в більшості досліджень вона відповідала визначеним нормативам (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Перевищення вмісту заліза зафіксовано в грудні 2019 р. (1,9 ГДК) та у травні 2018 р. (2,2 ГДК).

Але 27 жовтня 2020 р. вищезгаданою Прилуцькою лабораторією здійснено дослідження води громадського колодязя за адресою: вул. Незалежності, 198А, селище Линовиця. За результатами вода питна не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, тому що вміст нітратів перевищує норму в 2,8 раза, а загальну жорсткість в 1,9 раза. Вживання такої води для питних потреб вагітних жінок, дітей до 3 років, а особливо для дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, неприпустимо.

          Стосовно стану поверхневих вод – річок та ставків. 27 жовтня 2020 р. Прилуцьким міськрайонним відділом державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України досліджено стан поверхневої води річки Співакова (ставок № 1 та ставок № 3 в селищі Линовиця). Результати виявилися такими:

Найменування показників	Значення показника
	Ставок № 1	Ставок № 3
запах	4 бали	4 бали
кольоровість	60 градусів	60 градусів
мутність	2,8	2,6
зважені речовини	22,8 мг/дм3	93,6мг/дм3
водневий показник, рН	8,58	9,0
БСК 5	100 мгО2/дм3	120 мгО2/дм3
окисність	42,9 мгО2/дм3	43,2 мгО2/дм3
лужність	8,5 мг-екв/дм3	8,0 мг-екв/дм3
загальна жорсткість	7,5 мг-екв/дм3	8,0 мг-екв/дм3
залізо загальне	0,47 мг/дм3	0,56 мг/дм3
магній	40,1 мг/дм3	48,6 мг/дм3
кальцій	84,2 мг/дм3	80,2 мг/дм3
сульфати	22,3 мг/дм3	30,7 мг/дм3
сухий залишок	390,4 мг/дм3	626,0 мг/дм3
хлориди	37,4 мг/дм3	93,4 мг/дм3
амоній	1,1 мг/дм3	0,23 мг/дм3
нітрати	2,0 мг/дм3	2,0 мг/дм3
нітрити	0,025 мг/дм3	0,025 мг/дм3
фтор	0,68 мг/дм3	0,43 мг/дм3
поліфосфати	4,6 мг/дм3	5,1 мг/дм3
нафтопродукти	<0,3	<0,3
мідь	<0,02	<0,02
залишковий алюміній	<0,02	<0,02
мишяк	<0,005	<0,005
марганець	<0,01	<0,01

 

З усіх наведених показників не відповідає гігієнічним вимогам до складу та властивостей води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування визначених Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоровʹя України від 19 червня 1996 р № 173, водний показник () в с тавку № 3, а саме – 9 (для порівнння – такий саме показник має жирове митло для рук).

Воднчас за результатами досліджень річки Співакова, здійснених Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у 2019 та 2020 роках, у ставках на р. Співакова та руслі зафіксовано максимальне перевищення гранично-допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення по показниках: біохімічне споживання кисню в 2,0 рази, хімічне споживання кисню в 4 рази, азоту амонійного в 6,9 раз, завислих речовин 1,2 рази, азоту нітритному у 5,5 рази. Декілька раз зафіксовано вміст розчиненого кисню менше 4,0 мгО2/дм3.

Тобто якість води в стаках – коливається на межі допустимої або перевищує встановлені державою норми – особливо в період посухостійкий або малоопадний.

Щодо стану грунтів. За результатами досліджень ґрунтів (проби бралися 28 серпня 2020 р.). проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на земельній ділянці № 1, що розташована в прибережно-захисній смузі річки Співакова, біля артезіанської свердловини № 1 ПАТ «Линовицький цукровий завод «Красний» та на земельній ділянці № 2 (фонова проба за 100 м від земельної ділянки № 1) встановлено:

• водневий показник рН 5,3 – 5,4;
• вміст амонію (обмінного) у перерахунку на амоній 6,9 – 7,1 мг/кг
• вміст неполярних вуглеводнів 26,8 – 25,4 мг/кг.

Перевищень норм немає.

Водночас наслідки діяльності аграрно-промислового комплексу чим далі більше. Він – основний забруднювач земель, повітря, води. Агропідприємства часом непомірно використовують отрутохімікати і пестициди. Особливу небезпеку представляє забруднення навколишнього середовища в результаті  порушення правил зберігання, транспортування та застосування мінеральних добрив і пестицидів, що веде до зниження родючості грунтів, погіршення якості води та повітря.

Крім того, на території громади існує низка традиційних проблем: поширення карантинних та адвентивних (чужуроідних) рослин та весняно-осіннє спалювання листя, трави, соломи та інших органічних решток мешканцями громади. Перша – це загроза для існуючого на території громади біорізноманіття, друга – це забруднення повітря, знищення різноманіття комах у верхніх шарах ґрунту, унеможливлення використання органіки для підвищення родючості землі.

Для зменшення негативного впливу на природне середовище діяльності людини громада розпочала створення системи збирання, транспортування та утилізації побутових відходів. Паспортизовано дві ділянки, затверджено та реалізується графік збирання твердих побутових відходів (вдається зібрати до 75%). Водночас ця проблема залишається не розв`язаною – як з огляду на відсоток сміття, що залишається поза нею, так і первісної утилізації. Поки що переробка шкідливих речовин можлива лише за межами громади (в Прилуках). Налагодження утилізації та переробки можливе в разі реалізації відповідного проєкту міжмуніципального співробітництва – разом із громадами-сусідами.

У грудні 2020 р. серед мешканців громади за допомогою google-анкети було проведено опитування з питань їхнього ставлення до стану навколишнього середовища. Всього надійшло відповіді від 92 респондентів. Лише 5 із них (5,4%) оцінили екологічний стан громади  як задовільний, ще 15 (16,3%) – скоріше задовільний, ніж незадовільни. Всі інші, тобто 86,9%, надали в різній ступені незадовільні відповіді. Найпопулярнішою (65,2%) виявился така – «скоріше незадовільний, ніж задовільний». Причому 80 опитаних мешканців (86,9%)  в різному ступені вважали, що екологічний стан громади за останні десять років погіршився.

Серед ознак, що, на думку респондентів, вказують на погіршення екологічного стану території лідирує погана якість води – так вважає 34,4%. По 20% – забруднення повітря та засміченість стихійними сміттєзвалищами, 14,4% – виснаження земельних ресурсів, лише 11,4% – зміни клімату. Основним чинником забруднення 50 % респондентів назвали викиди промислових підприємств; 40,9 % – побутове сміття. Решта респондентів  згадували про обробку земель гербіцидами. За шкоду, завдану довкіллю, на думку питаних мешканців грмади, мають відпвідати, насамперед, адміністрація підприємств, установ і організацій (44,4%), самі жителі (33,3%), місцева влада (13,9%), представники бізнесу (5,5%).

Серед найгостріших проблем – забруднення місцевих водойм. 46,2 % респондентів назвали викиди нечистот основною причиною чому можна купатися в водоймах на теренах громади, 26,9 %  – шкідливе виробництво, 19,2 % – наслідки неправильного застосування мінеральних добрив, 7,7 % запропонували свій варіант відповіді, серед яких найпоширенішими є такі: «замулення», «зникнення води».

Заходи, що нині здійснюють на теренах громади для покращення її екологічного стану, 75 респондентів (81,5%) вважають недостатніми, малоефективними (або взагалі не проводяться). При цьому на думку 48,6% такі заходи має здійснювати місцева влада, а 32,4% вважають – самі жителі громади. Ще 10,8% в якості організаторів бачать підприємців, а 5,5% – профільне міністерство.

Мешканцям громади також було запропоновано визначити в яких заходах, спрямованих на покращення екологічного страну громади, вони особисто беруть участь (мжна було відзначати по дві відповіді). Виявилося: для 63,0% – це висаджування дерев та квітів, 44,4% – прибирання території навколо будинку, по 14,8% – проведення та безпосередня участь в акціях з охорни природи; очищення території населеного пункту та русла річок.

Основним першочерговим заходом, спрямованим на покращення екологічного стану громади, 79,9% вважають прийняття багаторічної екологічної програми, ще 16% – створення комунальної служби, 12% – проведення суботників.

Отже, існує потреба у постійному моніторингу якості грунтів, води та повітря.

Крім того, стан ґрунтів у межах орендованих земель агровиробників потребує контролю та проведення комплексних досліджень із відповідними подальшими рекомендаціями.

Існуючі питання захисту довкілля також проведити аналізів ґрунтів у межах присадибних ділянок та городів громадян – для збалансованого внесення органічних і мінеральних добрив.

Існуючі проблемні питання, пов`язані з тиском на природне середовище працюючих підприємств, бажано  розв`язувати на засадах державно-приватного партнерства.

Якість питної води потребує додаткового контролю та можливості перспективного централізованого водозабезпечення.

Для досягнення позитивних змін із поверхневими водами небхідно здійснити санацію  водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів. Особливого режиму вимагає використання земель на ділянках витоків річок.

Розв`язання низки проблем потребує змін у поведінці мешканців громади: подолання традиції спалювати минулорічні органічні рештки; поширення шанобливого ставлення до біорізноманіття, зокрема – шляхом ліквідації карантинних рослин.

Громада потребує створення в межах  земель громадського користування територій кліматичних насаджень, збільшення площ захисних лісових насаджень, подальше створення полезахисних лісових смуг та залуження земель.

 

Економіка

          Линовицька громада – розвинута за українськими показниками сільська місцевість. Вона належить до числа фінансових донорів, її показники економічного розвитку в сенсі наявності офіційних робочих місць та надходжень до бюджету вище середньо українських показників. Як наслідок – громада відраховує частину власних надходжень до державного бюджету (так звана реверсна дотація).

Основа економіки громади – сільське господарство та переробка. Переважає рослинництво – вирощуються зернові, соняшник, кукурудза, соя. Особливість громади – вирощування цукрового буряку. Це сфера діяльності середніх сільгосппідприємств. Найбільше серед них на теренах громади – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Цукровик». Це нетипове сільгосппідприємство.  Видами його діяльності є: «вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів», «розведення великої рогатої худоби молочних порід», «змішане сільське господарство». На тепер головним чином підприємство займається вирощуванням зернових культур, а також цукрового буряка – тобто постачає сировину на Линовицький цукровий завод.

Інше крупне підприємство, що діє на теренах громади, – СТОВ «Дружба нова» (KERNEL). Воно спеціалізується на вирощуванні зернових, а також  на поставках соняшникової олії та поширює свою діяльність на весь регіон. Це відомий в Україні багатопрофільний агрохолдинг, який займається не лише рослинництвом, але й розвиває тваринницьку галузь (насамперед – молочарство). Діє його Линовицька дільниця – Кононовській елеватор.

          Підприємство, що робить найбільше відрахувань до бюджету (формує 30 – 40% власних надходжень бюджету територіальної громади), це публічне акціонерне товариство «Линовицький цукрокомбінат  “Красний”». В розпал сезону воно забезпечує 700 робочих місць для громади (тобто майже половина працездатного населення). Працює воно з 1995 р. та на тепер є єдиним діючим цукровим заводом у Чернігівській області. Основний вид діяльності – виробництво цукру. Разом із тим підприємство заявило про такі свої наміри: «діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами», «оптова торгівля квітами та рослинами», «оптова торгівля живими тваринами». Тобто потенційно воно прагне диверсифікувати свою діяльність за рахунок посередництва, а також розвитку галузі тваринництва. Найбільша проблема діяльності зазначеного підприємства – його сезонність, адже більшу частину року його працівники роботи не мають.

          Ще одне значне підприємство, що працює на теренах громади, ТОВ «Журавка» (село Журавка увійшло до складу варвинської територіальної громади). Його основний вид діяльності «змішане сільське господарство». Разом із тим зазначаються такі: «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, «вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів», «вирощування інших однорічних і дворічних культур». Тобто воно заявляє про свій намір розвивати овочівництво, що потенційно здатне стати дуже цінним надбанням для громади. А на тепер найбільшою популярністю користуються їхні м`ясні вироби, а ще хлібопекарня, де хліб випікається за традиційними рецептами. Протягом останніх років виник регіональний бренд «Журавське», популярність якого на Чернігівщині зростає завдяки якісному товару – фактично органічним виробам.

          З нових надбань громади увагу привертає інвестиція ZORG BIOGAZ. В 2018 р. вони розпочали будівництво біогазової станції на Линовицькому цукровому заводі. Сировина – цукровий жмих та гній. Потужність – 2,4 МВт. (дві ТЕЦ «Енбахер) по 1,2 МВт). Така ж станція потужністю 1,2 МВт була встановлена в с. Журавка, що розташовано поблизу межі Линовицької громади. Економічний ефект від зазначеного підприємства вперше громада може відчути лише в 2020 р.

          Сфера сервісу представлена 25 торгівельними точками (магазини та  кіоски) та одним кафе. Працює одна бензозаправка. Втім обсяги надходжень від них суттєво не впливають на доходну частину бюджету громади. 

Крім того, в громаді зареєстровано та діє біля 40 фізичних осіб-підприємців у різних сферах економіки, але переважно це – діяльність сфери послуг. Поза тенденцією до деякого зменшення їхньої чисельності (найімовірніше, через зміни до українського законодавства, що вимагає обов`язково сплачувати єдиний соціальний внесок) обсяги надходжень залишаються сталими.

Більшість мешканців громади, фактично здійснюють економічну діяльність без реєстрації юридичної особи. Мешканці сільської місцевості працюють на засадах самозайнятості в домашніх господарствах. В найближчі роки їх доля значною мірою залежатиме від здатності об`єднатися, аби забезпечити виконання фіто- санітарних норм для своєї продукції, що постачається на ринок товарів. Частина – заробітчани за межами громади. Водночас є мешканці громади, що провадять іншу економічну діяльність (переважно – у сфері сервісу) та потребують допомоги та сприяння в цьому зі сторони місцевої влади у вигляді консультативно-дорадчого супроводу, комфортних умов індивідуальним підприємцям-початківцям, популяризації соціальної значимості їхньої діяльності.

 

Фінансова інфраструктура

          Фінансова інфраструктура на теренах громади викликає нарікання – є лише один банкомат, але розташований він на значній відстані від центральної частини Линовиця (селище доволі сильно розтягнуте), до того ж не завжди працює. Тобто можна прийти за готівкою та не отримати її. Як наслідок - мешканці громади віддають перевагу поїздкам до Прилук, що пов`язано з додатковими витратами часу, до того ж – з фінансовими витратами.

Такий стан справ пояснюється відносно малою чисельністю потенційних клієнтів та, відповідно, слабким інтересом банків до розширення своєї мережі на теренах громади,  а також браком бажання наявних на теренах громади підприємств скоординувати свої дії для покращення банківського обслуговування.

 

Туристична інфраструктура та можливості

          Станом на сьогодні можна говорити переважно про потенційні туристичні та рекреаційні можливості громади, ніж про реальний внесок в економіку громади. Линовиця – батьківщина Якова де Бальмена. Українцям він відомий за присвятою Тараса Шевченка до поеми «Кавказ», а сам твір – знаменитим українським слоганом «Борітеся – поборете!». Збереглися рештки маєтку родини графів де Бальменів, значною мірою – оригінальний парк початку ХХ ст. графа Д.Жевахова (Жеваховський парк), меморіальні місця, пов`язані з творчістю Тараса Шевченка та його романтичними пригодами, Успенська церква (1819 р.), де бували М.Маркевич, Є.Гребінка, Т. Шевченко, Л.Жемчужников, споруди діючого дотепер цукрового заводу ХІХ ст.

На час розробки стратегії вид у наявних потенційних туристичних об`єктів був переважно мало привабливий, а інформованість про саму їхню наявність серед потенційних відвідувачів незначна. Стримує й недостатній рівень сервісу: легальних брендованих кафе немає, так само – сучасних закладів торгівлі. Щоправда, перші кроки зроблені: туристичні маршрути створюються, територія поступово впорядковується, в середній школі засновано краєзнавчий музей, розпочалося інформаційне просування туристичних можливостей громади.

          Поза Линовицею увагу привертає село та місцевість Бубнівщина та Бубнівщинський ставок (останній знаходиться в оренді), де силами прилуцьких активістів побудовано імітацію козацької фортеці. Ця колоритна споруда здатна (за умови ремонту дороги, що веде до неї) привернути значну увагу відвідувачів. Після входження до складу громади Удайцівської сільської ради у громади з`явился ще одна принада – частина пойми ручки Удай та надзвичайно мальовничі ставки в селах Удайці й Полонки. Втім, на відміні від Бубнівщини, місць для впорядкованого відпочинку тут ще не облаштовано.

          Таким чином, разом із туристичними принадами Линовиці, може стати частиною локального туристичного маршруту, що надаватиме комплексні послуги – включно з харчуванням та поселенням. Однак необхідна умова – підтримка місцевої влади, легалізація такого роду діяльності, облаштування місць відпочинку.

         

Дороги, транспорт

          Територією громади проходить автодорога регіонального значення Р 67 (Чернігів–Ніжин–Прилуки–Пирятин). Далі цієї – дорога на Полтаву. За 10 км від Линовиці – автошлях національного значення Н 07 (Київ – Суми – Юнаківка, далі – на Курськ). Це так звана «сумська траса», дуже популярна та навантажена транспортом.  За 25 км  від адміністративного центру громади – автошлях міжнародного значення М03 (Київ – Харків – КПП «Должанське»), так звана «харківська траса». Тобто Линовицька територіальна громада розташована не на їх перетині, але дуже близько. До громади легко доїхати, поруч перетинаються важливі транспортні коридори, що створює підґрунтя для розвитку логістичних можливостей. Стан зазначених доріг різний, нарікання викликає «сумська траса». 7 серпня 2018 р. Державне агентство автомобільних доріг України зробило заявку про наміри її капітального ремонту та реконструкції штучних споруд. В 2019 році ремонт було розпочато. Реалізація цього проєкту покращить сполучення Линовиці із значними центрами України.

Характеристика стану доріг та вулиць в ОТГ

Значення доріг	Протяжність, км	Стан покриття
Державного значення – асфальт	22,3	задовільний
Місцевого значення, з них:	53,07	задовільний
тверде покриття – асфальт	22,1	задовільний
тверде покриття – бетон	-
тверде покриття – шлак	-
ґрунтова з підсипкою щебенем	11,24	задовільний
ґрунтова	19,73	задовільний

          Стан інших доріг (обласних, районних, сільських) місцями є катастрофічним, коли стан покриття змушує водіїв об`їжджати дорогу полем. Але, в переважній більшості випадків – це середньо статистичний стан такого роду доріг в Україні, він суттєво ускладнює сполучення між населеними пунктами громади, збільшуючи час, необхідний для надання різноманітних послуг та комунікації громадян. В разі здійснення ремонтів доріг компактність громади дозволятиме доїжджати з будь-якого її населеного пункту до адміністративного центру протягом 15 хв. 

          Між Прилуками та Линовицею здійснюються регулярні пасажироперевезення. Також можна скористатися транзитним транспортом. Водночас на час розробки Стратегії регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади не існувало. Натомість селищна рада ухвалила рішення, спрямоване на створення власного муніципального маршруту, за яким здійснюватимуться перевезення на теренах територіальної громади.

Додатковою перевагою громади є проміжна залізнична станція 4 класу Полтавської дирекції Південної залізниці станція Линовиця (лінія Бахмач – Гребінка).  Щодня за напрямком Прилуки/Ніжин — Гребінка тут проходить п`ять пар дизель-потягів. Станція використовуватися для транспортування сільськогосподарської продукції.

 

Адміністративні послуги

          Управління територіальною громадою здійснюють селищний голова та рада. На час створення стратегії штатний розпис апарату виконкому Линовицької селищної ради нараховував 31 одиницю (включно з технічними працівниками). ЦНАП відкривається навесні 2021 р. – громада потрапила до переліку переможців конкурсу програми U-LEAD з Європою, що передбачає його оснащення обладнанням. До створення ЦНАПу йго роль, фактично,  виконував апарат виконкому ради громади. Він надавав 24 адміністративні послуги – ті, що належать до власних повноважень. Також, за графіком, в громаді здійснює прийом представник Пенсійного фонду.

Адміністративні функції, які ще не перебрані територіальною громадою від районної державної адміністрації або ж належать центральним органам влади (пенсійне забезпечення, казначейське обслуговування та ін.) здійснюються за допомогою відповідних підрозділів, розташованих у Прилуках. Водночас формування нового районного устрою суттєво змінює діючу конфігурацію, отже вимагатиме від місцевого самоврядування додаткових зусиль стосовно адміністрування території.

 

Комунальні послуги,

житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

На теренах  Линовицької територіальній громади панує садибний тип забудови – 99%. Це помітно впливає на стан підключення до основних різновидів комунальної інфраструктури. В Линовицькій громаді відсутнє централізоване теплопостачання, але 75% садиб газифіковано. Водночас лише чверть домогосподарств підключено до централізованого водопостачання, в 75% здійснюється за рахунок особистих та громадських колодязів. Централізоване водовідведення  відсутнє, що створює додаткові проблеми для забезпечення належного санітарного стану. В цілому ситуація виглядає так:

№	Назва населеного пункту	Показник	Технічний стан
1	Доступність жителів до газової мережі, %	75%	задовільний
2	Доступність жителів до мережі теплопостачання, %	-	-
3	Доступність жителів до мережі водопостачання, %	25%	задовільний
3-а	протяжність мережі водопостачання, км	4,02 км	задовільний
4	Доступність жителів до мережі водовідведення, %	-	-
4-а	протяжність мережі водовідведення, км	-	-

          Комунальні послуги на теренах громади надають спеціалізовані комерційні підприємства, власного комунального підприємства селищна  рада не має. Нове житло протягом останніх п`яти років не будувалося.

 

Зв`язок

Якість зв`язку мобільних операторів в адміністративному центрі громади добра – тобто для переважної більшості її мешканців. Але є серйозні проблеми в Бубнівщинському старостинському окрузі та (менше) на території інших сіл громади. Подібна ж ситуація й ж Інтернетом – швидкісний є лише в Линовиці. Такий стан ускладнює управління громадою та надання адміністративних послуг. Це нагальне питання, що потребуватиме швидкого розв`язання  для запровадження електронного врядування, зокрема – електронного документообігу.

В Линовиці діє відділення поштового зв`язку Чернігівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта». На іншій території громади поштове обслуговування здійснюють мобільні поштові бригади, що не цілком задовольняє потреби мешканців.

 

Гуманітарна та соціальна сфери

          В цілому мережа закладів гуманітарної та соціальної сфер виглядає так:

школи І, I-II,	дит садки	заклади позашкільної освіти	Культури	фізичної культури	ФАПи	амбулаторії, поліклініки	лікарні	пунктів постійного базування станції
1	2	-	6	1	3	1	1	-

Заклади освіти, які знаходяться на території громади, перебувають в її комунальній власності та в її управлінні.

Створено та працює комунальне некомерційне підприємство «Линовицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Линовицької селищної ради», а також Линовицький територіальний центр соціального обслуговування.

На території громади є не всі типи бюджетних закладів, необхідних для забезпечення прогнозованого мінімально-необхідного комплексу гуманітарних та соціальних послуг, а саме – відсутні заклади позашкільної освіти.

Особливість Линовицької громади – на її теренах діє лише одна школа, тож майже всі діти навчаються тут. Вона цілком задовольняє потреби громади, водночас розрахована на більші обсяги, тож може їх збільшити. Така компактність має свій грошовий вимір – показники ефективності витрат бюджетних коштів на освіту є середніми в області, в приміщенні школи кожного року виконуються капітальні роботи окремих ділянок із реконструкції. Складніше з дитячими садочками – їх два, потреби адміністративного центру задоволені. Чого не скажеш про всі села.

В цілому мережа закладів освіти (дошкільної, шкільної),що перебувають в управлінні Линовицької селищної ради, є такою:

Назва закладу	Рік побудови або капітального ремонту	Проєктна місткість учнів / вихованців дитсадків	Чисельність учнів шкіл/ вихованців закладів дошкільної освіти	Чисельність педагогічних працівників/ техніного персоналу	Бюджет тис. грн. / на одного учня/вихованця
Д/с №2	1951	47	43	5/9	30729
ДНЗ «Веселка»	2003	47	42	4/6	30729
Линовицька ЗОШ І-ІІІ ст	1985	1137	316	33/27	29465

          Відсутність на території громади закладів в сфері культури викликає численні нарікання, що добре видно з результатів соціологічного дослідження якості життя та послуг.

Розвиток спорту виглядає доволі успішним – принаймні щодо ігрових видів спорту, чому сприяє активна діяльність селищного стадіону. Водночас його інфраструктура технічно та морально застаріла, потребує оновлення.

          На теренах Линовицької громади діє така система закладів культури:

Об’єкт	Рік побудови або капітального ремонту	Площа, м2	Кількість місць	Кількість працівників	Бюджет тис. грн. / (витрати, понесені на утримання)
Линовицький БК	1927	261	250	4	544,05
Линовицька селищна бібліотека	1985	40	10	1	53,4
Онищенківський БК	1959	270	250	3	288,0
Онищенківська сільська бібліотека	1978	40	8	1	36,74
Новогребельський СК	1966	466	100	3	180,1
Бубнівщинський СК	1930	273	250	2	86,6

Тобто заклади культури діють як в адміністративному центрі, так і старостинських округах. Переважно це старі приміщення, відносне виключення – Линовицька селищна бібліотека. Фактично, серед існуючих закладів культури немає жодного сучасного. А в сільській місцевості – хоча б такого, що забезпечував комфорт перебування в зимовий період (опалювався). Нагальною необхідністю для громади є комлексне вирішення наявної проблеми, яке б дозволило запровадити новий формат взаємин у зазначеній сфері. 

 

Реагування на надзвичайні ситуації

На території Линовицкої громади діє пожежна команда                                      ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний». Досі вона цілком забезпечувала всі потреби громади. За необхідності долучається Прилуцький державний пожежно-рятувальний загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

 

Бюджет громади

За результатами 2019 р. (перший рік переходу на прямі міжбюджетні взаємини з державним бюджетом та новий спосіб бюджетування) загальна сума надходжень до бюджету Линовицької селищної ради склала 27,9 млн. грн., при цьому що на 2020 р. планувалося менше на 8% (до обмежень, пов`язаних із пандемією короновірусу). При цьому власні надходження мали скоротитися незначно – на 1%, тоді як трансферти з державного бюджету – на 24%:

	2019 р.	2020 р.
Власні надходження	18,7	18,6
Офіційні трансферти з державного бюджету (в т.ч. інфраструктурної)*	9,2	7,0
Сукупний дохід	27,9	25,6
Частка власних надходжень	67,0%	73,0%

Як видно з іншої таблиці лише частково це пояснюється припиненням надходження, починаючи з другого кварталу, медичної субвенції. Вдвічі скорочується додаткова дотація, що означає на практиці перекладання державою цих витрат на місцеве самоврядування. Ця тенденція простежується третій рік поспіль.

У Линовицької громади надзвичайно високий показник власних надходжень. У доходній частині бюджету він становив дві третини, а в 2020 р. – майже три чверті від усього обсягу бюджету селищної ради, що є свідченням економічної спроможності та можливості спрямовувати кошти на розвиток території. Водночас вищезазначений фактор політики держави здатен суттєво вплинути на плани громади.

 

	2019 р.	2020 р.
Додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров`я	0,029	0,0125
Разом дотації	0,029	0,0125
Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам	5,4	6,2
Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам	2,6	0,7
Разом субвенції	8,0	6,9
Інші трансферти з державного бюджету	1,2	0,025

Структура власних надходжень традиційна для ОТГ. Із загальної суми надхожень в 2019 р. 11911,7 тис. грн. або 64,0% – це ПДФО. На другому місці – плата за оренду землі від юридичних осіб – 2110,0 тис. грн. або 11,3%.  На третьому – єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників – 1817,5 тис. грн. або 9,7%. Що нехарактрено – лише четверте місце єдиного податку з фізичних осіб – 1054,5 тис. грн. або 5,6%. Це може бути наслідком домінування крупних товаровиробників. Водночас навіть абсолютні показники вигладять замалими – як для Линовицької громади. Малим також є показники податку на нерухомість – одного з ключових джерел наповнень доходної частини бюджетів місцевого самоврядування.

Основні доходи бюджету ОТГ – 2019 (факт)

	Загальний фонд тис. UAH	Частка в структурі власних надходжень загального фонду	Спецільний фонд тис. грн.	Частка в структурі власних надходжень спеціального фонду
Акциз	49,3	0,3
ПДФО	11911,7	64,0
Податок на прибуток підприємств
Податок на нерухомість	296,4	1,6
Плата за оренду землі від юридичних осіб	2110,0	11,3
Плата за оренду землі від фізичних осіб	108,9	0,6
Земельний податок від юридичних осіб	480,4	2,6
Земельний податок від фізичних осіб	237,7	1,3
Єдиний податок з фізичних осіб	1054,5	5,6
Єдиний податок з сільськогосподасрьких товаровиробників	1817,5	9,7
Екологічний податок			115,9	15
Інші податкові доходи	19,2	0,1
Доходи від податків і зборів – всього	18085,6	96,7	115,9	15
Доходи від оренди комунального майна			17,2	2,2
Доходи від продажу землі та нерухомого майна
Надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісового виробництва
Власні надходження бюджетних установ			621,4	80
Інші неподаткові доходи	622,0	3,3	21,6	2,8
Неподаткові доходи – всього	622,0	3,3	660,2	85
Освітня субвенція	5355,4	28,6
Медична субвенція	2565,4	13,7
Базова дотація	29,0	0,2
Інфраструктурна субвенція (для ОТГ)	890,6	4,8
Інші доходи	366,0	2,0
Субвенції, дотації та інші доходи – всього	9206,4	49,2
ДОХОДИ – ВСЬОГО	27914,0		776,1

 

Всього доходи від податків та зборів становили 96,7% власних надходжень. Неподаткові доходи (від оренди комунального майна та інші неподаткові доходи) – 3,3%.

Крім того, надходження за спеціальним фондом в 2019 р. склали 660,2 тис. грн., з них 621,4 тис. грн. (або 94%) – власні надходження бюджетних установ. Це кошти за надані ними платні послуги. Тобто інші платні послуги майже не надавалися.

Щодо трансфертів із державного бюджету, то понад половини їхнього обсягу склала майже освітня субвенція, на другому місці – медична, інфраструктурна значної ролі не грала.

Структура видатків бюджету територіальної грмади  – 2019 (факт)

	Загальний фонд тис. грн.	Частка у структурі видатків	Спецільний фонд тис. грн.	Частка в структурі видатків
Дитячі садочки	2612,0	10,0	124,6	3,7
Органи місцевого самоврядування	5497,7	21,2	40,9	1,2
Середні школи	9331,6	36,0	822,7	24,1
Оздоровлення та відпочинок дітей
Інші видатки на соціальний захист населення	875,1	3,4	73,6	2,2
Музичні колективи та ансамблі, мистецькі заходи
Бібліотеки	116,4	0,5
Осередки культури	1142,3	4,4	190,0	5,6
Спортивні організації	16,3	0,1
Житлово-комунальне господарство (включно з благоустроєм)	1023,2	4,0	20,0	0,6
Реалізація заходів щодо інвестиційного розвитку території			1988,2	58,2
Охорона та раціональне використання природних ресурсів			119,0	3,5
Місцева пожежна охорона
Проведення заходів із землеустрою			35,0	1,0
Внески до статутного капіталу суб‘єктів господарювання
Охорона та раціональне викорситання природних ресурсів
Утилізація відходів
Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів
Інші субвенції	4097,4	15,8
Інше	1261,9	5,7
ВСЬОГО	25928,9		3414,0

 

Витрати бюджету Линовицької територіальної громади в 2019 р. були переважно соціальні. Найбільша стаття видатків – середня освіта, 36,0%. Разом із дитячими садочками видатки на освіту становлять 46% всього бюджету громади. Наступна за обсягом стаття видатків – на органи місцевого самоврядування, 21,2%. Цей обяг перебуває на межі рекомендованих Мінрегіоном видатків. Значними є розміри коштів, що перераховувалися селищною радою до інших бюджетів – 15,8%. Вочевидь, не в останню чергу через те, що селищна рада не перебрала на себе всіх, закріплених за нею законодавством повноважень, отже вимушена була фінансувати їх через районних бюджет. Серед інших видатків виділяються на сферу культури (4,4%), ЖКГ (4,0%), інші видатки на соціальний захист (3,4%). Втім їх розміри є відносно незначними на тлі попередніх.

Привертає увагу, що видатки на «реалізацією заходів щодо інвестиційного розвитку території» здійснювалися виключно за рахунок спеціального фонду (щоправда, це більша його частина). В будь якому разі, навіть разом із видатками на ЖКГ, вони ледь перетинають межу відтворення (вважаєтся 5%). Про можливості росту в такому разі говорити складно. Очевидним, що надалі структура видатків бюджету громади бути переглянута на користь видатків розвитку. 

 

Громадянське суспільство та інформаційні ресурси

На території Линовицької територіальної громади громадських організацій не зареєстровано. Водночас на території громади частково здійснює свою діяльність ГО «Прилуцький козацький полк» (в с. Бубнівщина).

До популярних інтернет-ресурсів належить сайт Линовицької селищної  ради – http://linovitsa-otg.gov.ua/, сторінки в соцмережі Фейсбук Линовицької селищної ради (1789 друзів) https://www.facebook.com/profile.php?id=100034386409157, Линовицька ЗОШ І – ІІІ ступенів  (444 стежень) https://www.facebook.com/%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%97%D0%9E%D0%A8-%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86-%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2-241726796240539/

2. Результати соціологічного дослідження

          Протягом березня – квітня 2020 р. в Линовицькій громаді проходило соціологічне дослідження умов життя та якості послуг, що надаються, – шляхом подвірного обходу мешканців громади. Анкети (розробник – Фундація розвитку місцевої демократії – FRDL), заповнювалися особисто, від домогосподарства в паперовій формі чи за допомогою google-форми. При цьому організатори опитування намагалися дотримуватися пропорційності кількості анкет та населення в адміністративному центрі громади та старостинських округах – для об`єктивного збору даних. Крок відбору не визначався, було заповнено 128 анкет. Йдеться, переважно, про респондентів працездатного віку з високим рівнем освіти, більшість – наймані працівники, переважна більшість – домовласники. Дослідження не є репрезентативним, тому отримані дані не можна поширювати на все населення громади. Водночас респонденти – представники тих соціальних прошарків та вікових груп, що тепер є основним рушієм розвитку громади.

          Понад половина респондентів, 55%, більше чи менше, але задоволена  фактом свого проживання в Линовицькій територіальній громаді, що є дуже високим показником для Чернігівської області та України. Такі настрої, в цілому, підтверджуються відповідіми на наступне питання – 48,6%. Але все ж таки на 6,4% зменшує чисельність оптимістів. Тим не менше налаштованих на виїзд лише 23%.

          45,6% опитаних мешканців громади позитивно ставляться до її створення, трохи більше тертини (35,2%) – посередньо, погано лише 10%, але майже 9% ухилилися від відповіді (як правило більшість у таких випадках налаштована негативна, але не хоче про це говорити прямо).

          Майже половина респондентів вважають свою громаду середньою за статками – тобто ні багатою, ні бідною. До багатих громаду віднесли 12,5% опитаних, бідних – 11%, 27,3% ухилилися від відповіді.

Рівно половина опитаних мешканців громади цікавиться чи дуже цікавиться тим, що відбувається на її теренах. 43% ставиться до цього посередньо. Таких, що взагалі не цікавляться не знайшлося, 7% скоріше не цікавляться.

Такі високі показники підтверджуються та конкретизуються наступними питаннями. Так протягом трьох місяців 43,8% респондентів шукали інформацією на офіційній веб-сторінці Линовицької селищної радив місцевих ЗМІ – 32,1%.

 

Але найкращий спосіб – це спілкування з сусідами чи іншими особами про справи громади. Ним скористалися 52,3% респондентів. З власним депутатом протягом трьох місяців зустрічлися 37,4% опитаних мешканців громади, 33,6% брати участь у зборах з представниками місцевого самоврядування, 35,2% знайомилися з планами, рішеннями, протоколами чи іншими документами громади, 40,9% шукали інформацію про заходи, організовані владою громади. Тобто особисті зустрчі та електронні засоби комунікації найбільш ефективні. Щоправда є інша сторона відповідей на зазначені питання – більшість мешканців громади не проявляє активності щодо пошуку інформації про діяльність громади, є її пасивним споживачем.

Майже 52% респондентів вважає, що скоріше чи добре інформує мешканців громади про свою діяльність. Думки «посередньо» зібрала 28,2% прихильників, 18,2% – прихильників негативної точки зору.

Найзручнишим способом інформування мешканців про діяльність органів влади об’єднаної громади респонденти збори (зустрічі) депутатів із мешканцями громади. На другому місці дощко оголошень у селищній раді – 42,5%, абсолютно однакові показники, 36,3%, отримали офіційна веб-сторінка селищної ради та соціальні мережі.

Реальна ступінь залучення мешканців громади до управління нею незначна – лише 26,4% опитаних мешканців громади вважають, що вони мають реальний вплив на рішення, які ухвалює селищна рада. На думку 44,5% такий вплив посередній, 29,1% вважають, що його взагалі немає.

Майже половина, 48,2% респондентів, не змогла визначитися чи влада громади сприяє громадській активності мешканців та підтримує їх ініціативи. Меншість, 37,3%, вважає, що сприяє, протилежної думки – 14,5%.

Третина учасників опитанна чули про діяльність якоїсь громадської організації на теренах громади, відповідно дві третини – ні. Приблизно у п`ятої частини, 21,1%, хтось із членів родини так чи інакше брав участь у діяльності громадської організації (за їхнім твердженням), а в майже 40% ця інформація стосувалася активностей на теренах громади. Водночас лише трохи більше чверті опитаних (26,6%) позитивно оцінили співпрацю селищної ради та громадських організацій, лише 7,1% – негативно. Найбільше, 34,4% нічого про це не знають, 32% відповідей «посередньо».

Наступний блк питань стосувався безпосередньо оцінки якості здійснення управління в громаді. П`ята частина опитаних або члени їх родин  упродовж останнього року вирішували якісь питання у раді об’єднаної громади, на відсоток більше таке відбувалося лише один раз протягом року. Отже, за власними справами з селищною радою контактувало 41,13% опитаних мешканців громади, при цьому майже третина (30,5%) не пам`ятає, а 28,1% не контактували.

Респнденті в стримано позитивно оцінюють роботу службовців селищної ради – 52,4% відповідей «скоріше» та «дуже високо». 44,5% – «посередньо», при цьому негативні оцінки майже відсутні (лише двоє респондентів заявили, що службовці «нечемні»). В цілому 58,5% опитаних мешканців громади «скоріше добре» та «дуже добре» оцінили оцінили діяльність об’єднаної громади у контексті послуг, що надаються мешканцям структурами селищної ради. «Посередньо» вважають 32,6%, 7% не змогли відповісти. І знову два респондента виставили оцінку «скоріше погано» (1,6%).

Далі – питання що стосуються стану природного середовища. Абсолютна більшість, 53,1% оцінили його як посередній, 23,4% як поганий, «добре» – 17,8%, а 6,3% нічого не змогли відповіти. У всіх наступних питаннях також переважає відповідь «посередньо»: 56,3% стосовно чистоти рік, озер, водойм, 63,3% – повітря, 48,8% – питної води, 52% – наявності природи в оточенні людини.

 

Частка відповідей не знаю коливається від 6% до 9%, інші розподіляються між негативними та позитивними оцінками. Позитивних найбільше щодо наявності прирди в оточенні людини – 25,6%, щодо питної води та повітря – по 9,4%, а водойм – 11,3%. Тобто з точки зору громадської думки ця тема – проблемна. Причому найбільше – стосовно питаної води (32,8% критичних відповідей). Менше водойм – 25,8%, повітря – 18,7%, наявності природи в оточенні людини – 16,7%.

В цілому, варто звернути увагу на таке:

Щонайменше половина опитаних мешканців громади ставляться до неї без інтересу (або без помітного інтересу). Тому необхідні завдання, спрямовані на збільшення їхньої зацікавленості.

Необхідно урізномантініти засоби інформування мешканців громади про діяльність селищної ради, адеж більшість схильна лише до пасивного сприйняття. Дуже перспективним в цьому сенсі є урізноманітнення форм особистих зустрічей та подачі інформації в Інтернеті.

Серед мешканців громади є незадоволений попит на організовану громадську діяльність, чому має сприята селищна рада.

Необхідно звернути увагу інтенсифікаціє контактів мешканців громади та селищної ради (комунікативна складова).

Стан природного середовища викликає занепокоєння, а насамперед –якість питної води та водойм.

Відчутний брак відчуття присутності природи в оточені людини, що дивно для сільської місцевості.

3. SWOT-аналіз – висновки

               Результати SWOT-аналізу Линовицької ОТГ отримані за допомогою двох сполучених способів. Перший – матеріали дистанційного засідання робочої групи з розробки стратегії та представників зацікавлених сторін. Тоді віртуальним фокус-групам було запропоновано здійснити галузевий SWOT-аналіз за такими напрямами: адміністрація громади, інфраструктура та просторове планування, економіка, природне середовище та туризм. За підсумками роботи було проаналізовано п`ять зазначених сфер. Результати надіслані зовнішньому експерту для узагальнення.

          Другий – їх узагальнення та рейтингування у вигляді зведеного SWOT-аналізу. Зміст та вага виявлених факторів уточнювалися на основі даних соціально-економічного аналізу та соціологічного дослідження, що також суттєво вплинуло на їх перелік. Чисельність виявлених таким чином факторів коливалась від десяти («загрози») до п`ятнадцяти («сильні сторони» та «слабкі сторони»). Надалі підготовлені матеріали обговорювалися з робочої групою та були відкориговані. Зокрема, уточнені деякі формулювання, а фактори, що зайняли найнижчі місця – видалені з таблиці SWOT-аналізу як несуттєві.

Отже, процес підготовки SWOT-аналізу проходив у кілька етапів за участю представників неурядових організацій, підприємств, різноманітних комунальних інституцій, а також мешканців,  які представляють різні соціальні групи (підприємці, фермери, пенсіонери), зовнішніх експертів та тривав понад два тижня.

Таблиця SWOT-аналіз

Сильні сторони	Слабі сторони
Діє 71 суб`єкт підприємництва, в т.ч. значні: СТОВ «Цукровик» та ТОВ «Кононівський елеватор» (останній – 97 робочих місць) Працює ЗАТ «Линовицький цукровий комбінат “Червоний”» (сезонна праця для 360 мешканців громади), біогаззавод Серед ґрунтів домінують високобальні чорноземи Дуже хороша логістика (залізнична станція,  проходить автодорога Р67, за 10 км від адмін. центру – Н07, за 25 км – М03) Велика частка власних надходжень (73%) у доходній частини бюджету громади, громада-донор В громаді є визнаний лідер, селищний голова, налагоджена конструктивна робота депутатів Значна частина трудових ресурсів має професійно-технічну (36%) та вищу освіту (24%) Розгалужена сфера сервісу (2 продовольчих магазини, 3 кіоски, 3 непродовольчі магазини, 7 змішаних магазинів, 1 кафе) Розроблено генеральний план із зонінгом селища Линовиця Багата історико-культурна спадщина: в Линовиці розташовані рештки маєтків родини де Бальменів та князів Жевахових Мальовнича місцевість Бубніщина (ліси, яри, урочища) з туристичним об`єктом «Козацька фортеця» та Шведськими могилами (курганами), також – ставки села Полонки Компактна система освіти – діє одна середня школа та два дитячих садка Існують умови для розвитку як масового, так і професійного спорту (стадіон в Линовиці) Організовано вивезення 75% ТВП. Створюється сучасний ЦНАП з розширеним переліком адміністративних послуг	Мала площа громади (113,00 кв. км) та чисельність мешканців (3178) Cтійкий від`ємний приріст населення, значна (10%) перевага жінок над чоловіками у структурі населення Брак галузевих кадрів для надання послуг Висока залежність наповнюваності селищного бюджету від одного платника (40% надходжень від СТОВ «Цукровик») Замало площ для пасовищ (1%), сіножатей та багаторічних насаджень (менше 1%) Сезонне безробіття. Водночас більшість мешканців негативно оцінює можливість заснування свого  бізнесу Окремі ділянки автомобільних доріг перебувають у вкрай незадовільному стані та перетворилися на напрями Брак регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади Нестача можливостей проведення вільного часу для різних вікових груп населення, наявні заклади культури застарілі Мала громадська активність мешканців молодшого та середнього віку (25 – 40 р.), панують настрої недовіри Цукрокомбінат зливає до місцевих ставків забруднену воду та псує повітря, більшість інших ставків захаращена На теренах громади не можна отримати банківських послуг (відсутні банкомати та термінали самообслуговування) Централізованим водопостачання охоплено 25% мешканців, водовідведення немає. В 9 з 10 населених пунктах немає швидкісного Інтернету У домогосподарствах домінують традиційні культури, застарілі технології
Шанси (можливості)	Загрози
Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію на світових ринках Наявність у розташованому поруч (15 км) м. Прилуки значних економічних та фінансових ресурсів Діяльність організацій різних форм, що надають допомогу територіальним громадам Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.) Попит на внутрішній, зокрема – «зелений» туризм Наявність в обласному бюджеті «екологічних коштів» Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та сільського господарства Державні цільові програми та підтримка державою реформ у соціально-гуманітарній сферах, а також інфраструктурні Наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії. Тенденція до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок Тенденція до більшої осілості –повернення частини заробітчан додому в зв`язку з пандемією короновірусу Поява нових технологій, що дозволяють надавати якісні послуги, збільшувати їхні обсяги та урізноманітнювати перелік	Ухвалення державою непродуманих рішень у сфері земельних відносин Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація В досяжній близькості від громади є значно більш високооплачувана робота Агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами, що управляються за меж громади Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування (дотацій та субвенцій) Гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування Прагнення держави до утворення більших за площею та населенням територіальних громад Тенденція до перекладання державою на ТГ нових повноважень без компенсації витрат. Світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів Брак державного контролю щодо вивозу зерна та іншої сировини автотранспортом із перевищенням тоннажності

Сильні сторони

Можливості

4. SWOT-матриця Линовицької громади.

 

Підтримують

 

 

0

1, 2, 7, 11 1.Діє 71 суб`єкт підприємництва, в т.ч. значні: СТОВ «Цукровик» та ТОВ «Кононівський елеватор» (останній – 97 робочих місць)		1.Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію на світових ринках
1, 2 2.Працює ПАТ «Линовицький цукровий комбінат “Червоний”» (сезонна праця для 360 мешканців громади)		2. Наявність у розташованому поруч (15 км) м. Прилуки значних економічних та фінансових ресурсів
1, 11 3.Серед ґрунтів домінують високобальні чорноземи		3. В Україні діють організації різних форм власності (українські та міжнародні), що надають допомогу ОТГ
1, 5, 7 4. Дуже хороша логістика (залізнична станція,  проходить автодорога Р67, за 10 км від адмін. центру – Н07, за 25 км – М03)		4.Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.)
1, 2 5.Велика частка власних надходжень (73%) у до-ходній частини бюджету громади, громада-донор		5. Попит на внутрішній, зокрема – «зелений» туризм
3 6. В громаді є визнаний лідер, селищний голова, налагоджена конструктивна робота депутатів		6. Наявність в обласному бюджеті «екологічних коштів»
7, 11 7. Значна частина трудових ресурсів має професійно-технічну (36%) та вищу освіту (24%)		7. Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та с/г
5, 7, 10 8. Розгалужена сфера сервісу (2 продовольчих магазини, 3 кіоски, 3 непродовольчі магазини, 7 змішаних магазинів, 1 кафе)		8. Державні цільові програми та підтримка державою реформ у соціальнo-гуманітарній сферах, а також інфраструктурні
2, 3, 9 9. Розроблено генеральний план із зонінгом селища Линовиця		9. Наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії
3, 4, 5, 6, 7, 12 10. Багата історико-культурна спадщина: в Линовиці розташовані рештки маєтків родини де Бальменів та князів Жевахових		10. Тенденція до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок
3, 4, 5, 6, 7, 12 11. Мальовнича місцевість Бубніщина (ліси, яри, урочища, зокрема, Коничеове) з туристичним об`єктом «Козацька фортеця» та Шведськими могилами (курганами), також – ставки с. Полонки		11. Тенденція до більшої осілості –повернення частини заробітчан додому в зв`язку з пандемією короновірусу
4, 8, 11 12. Компактна система освіти – діє одна середня школа та два дитячих садка		12.Поява нових технологій, що дозволяють надавати якісні послуги, збільшувати їхні обсяги та урізноманітнювати перелік
3, 4, 8 13. Існують умови для розвитку як масового, так і професійного спорту (стадіон в Линовиці)
6, 12
14. Організовано вивезення 75% ТВП.
12 15. Створюється сучасний ЦНАП з розширеним переліком адміністративних послуг

Можливості

Зменшують

Слабкі сторони

 

3, 4, 8 1. Мала площа громади (113,00 кв. км) та чисельність мешканців (3178)		1.Тенденція до росту попиту на цукор та іншу с/г на світових ринках
10, 11 2. Cтійкий від`ємний приріст населення, значна (10%) перевага жінок над чоловіками у структурі населення		2. Наявність у розташованому поруч (15 км) м. Прилуки значних економічних та фінансових ресурсів
3, 10, 11 3. Брак галузевих кадрів для надання послуг		3. Діяльність організацій різних форм власності, що надають допомогу ТГ
1, 2, 7, 11 4. Висока залежність наповнюваності селищного бюджету від одного платника (40% надходжень від СТОВ «Цукровик»)		4.Розподіл бюджетних коштів, що спря-мовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.)
5. Замало площ для пасовищ (1%), сіножатей та багаторічних насаджень (менше 1%)		5. Попит на внутрішній, зокрема – «зелений» туризм
2, 3, 5. 7 6. Сезонне безробіття. Водночас більшість мешканців негативно оцінює можливість заснування свого  бізнесу		6. Наявність в обласному бюджеті «екологічних коштів»
4, 8 7. Окремі ділянки автомобільних доріг перебувають у вкрай незадовільному стані та перетворилися на напрями		7. Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та с/г
4, 7, 8  8. Брак регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади		8. Державні цільові програми та підтрим-ка державою реформ у соціальнo-гумані-тарній сфері, а також інфраструктурні
3, 8 9. Нестача можливостей проведення вільного часу для різних вікових груп населення, наявні заклади культури застарілі		9. Наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії.
3 10. Мала громадська активність мешканців молодшого та середнього віку (25 – 40 р.), панують настрої недовіри		10. Тенденція до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок
3, 4, 6 11. Цукрокомбінат зливає до місцевих ставків забруднену воду та псує повітря, більшість інших ставків захаращена		11. Тенденція до більшої осілості –повернення частини заробітчан додому в зв`язку з пандемією короновірусу
2, 12 12. На теренах громади не можна отримати банківських послуг (відсутні банкомати та термінали самообслуговування)		12.Поява нових технологій, що дозволя-ють надавати якісні послуги, збільшувати їхні обсяги та урізноманітнювати перелік
3, 4, 8 13. Централізованим водопостачанням охоплено 25% мешканців, водовідведення нема
12 14. В 9 з 10 населених пунктах немає швидкісного Інтернету
3, 7, 11 15. У домогосподарствам домінують традиційні культури, застарілі технології

Посилюють

Загрози

Слабкі сторони

 

7 1. Мала площа громади (113,00 кв. км) та чисельність мешканців (3178)		1. Ухвалення державою непродуманих рішень у сфері земельних відносин
2, 3 2. Cтійкий від`ємний приріст населення, значна (10%) перевага жінок над чоловіками у структурі населення		2. Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація
3 3. Брак галузевих кадрів для надання послуг		3. В досяжній близькості від громади є значно більш високооплачувана робота
1, 2, 4 4. Висока залежність наповнюваності селищного бюджету від одного платника (40% надходжень від СТОВ «Цукровик»)		4. Агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами, що управляються за меж громади
1, 4 5. Замало площ для пасовищ (1%), сіножатей та багаторічних насаджень (менше 1%)		5. Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування (дотацій та субвенцій)
2, 6 6. Сезонне безробіття. Водночас більшість мешканців негативно оцінює можливість заснування свого  бізнесу		6. Гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування
5, 10 7. Окремі ділянки автомобільних доріг перебувають у вкрай незадовільному стані та перетворилися на напрями		7. Прагнення держави до утворення більших за площею та населенням ТГ
8  8. Брак регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади		8. Тенденція до перекладання державою на ТГ нових повноважень без компенсації витрат
8 9. Нестача можливостей проведення вільного часу для різних вікових груп населення, наявні заклади культури застарілі		9. Світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів
6 10. Мала громадська активність мешканців молодшого та середнього віку (25 – 40 р.), панують настрої недовіри		10. Брак державного контролю щодо вивозу зерна та ін. сировини автотранс-портом із перевищенням тоннажності
4, 9 11. Цукрокомбінат зливає до місцевих ставків забруднену воду та псує повітря, більшість інших ставків захаращена
2 12. На теренах громади не можна отримати банківських послуг (відсутні банкомати та термінали самообслуговування)
5, 9 13. Централізованим водопостачанням охоп-люно 25% мешканців, водовідведення нема
2 14. В 9 з 10 населених пунктах немає швидкісного Інтернету
1 15. У домогосподарствам домініюь традиційні культури, застарілі технології

5. Порівняльні переваги, виклики та ризики

 

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію на світових ринках, розташування поруч Прилук з його значними економічними та фінансовими ресурсами, державні та міжнародні програми сприяння розвитку малого й середнього бізнесу, сільського господарства, а також повернення заробітчан додому створюють сприятливі умови для робити численних сільгосппідприємств на теренах громади.
• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію на світових ринка, а також вплив розташованого поруч м. Прилуки з його фінансово-економічними ресурсами позитивно впливатиме на діяльність ЗАТ «Линовицький цукровий комбінат “Красний”» та сезонне забезпечення робочих місць.
• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію разом із поверненням частини заробітчан додому збільшуватимуть інтерес до линовицьких чорноземів
• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію, попит на внутрішній, зокрема «зелений» туризм, разом із державної та міжнародною підтримкою малого бізнесу посилюватимуть значення хорошої логістики Линовицької громади та сприятимуть розвитку відповідних можливостей.
• Ріст попиту та сільгосппродукцію разом із залученням фінансово-економічних можливостей Прилук здатні сприяти збереженню за Линовицею статусу громади-донора.
• Підтримка українських та міжнародних організацій, що надають допомогу територіальній громаді, сприятиме кращій організації роботи виконкому та ради громади;
• Залучення державних і міжнародних програм допомоги розвитку малому бізнесу, сільському господарству та повернення частини заробітчан додому вдало сполучається з високим рівнем спеціальної освіти мешканців громади;
• Наявність природних ресурсів, попит на внутрішній, зокрема – «зелений» туризм, залучення державних і міжнародної програм розвитку малого бізнесу, підтримки сільського господарства, накладені на тенденцію до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок стимулюватимуть розвиток сфери сервісу, покращення його якості;
• Залучення фінансово-економічних можливостей м. Прилуки, допомоги українських та міжнародних інституцій, а також наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії дозволять використати переваги нового генерального плану із зонінгом селища Линовиця.
• Допомога від українських та міжнанордних інституцій, залучення державних коштів на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), «екологічних» грошей обласного бюджету, програм допомоги малому бізнесу, попит на внутрішній туризм, а також застосування нових технологій допоможуть задіяти туристичний потенціал громади – в Линовиці, селах Бубнівщина та Полонки.
• Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), залучення державних цільових програм та підтримки держави реформ у соціальнo-гуманітарній сферах, тенденція до більшої осілості підтримують діяльність  закладів освіти громади та сприятимуть їх розвитку.
• Допомога міжнародних та вітчизняних інституцій, залучення на конкурсних засадах коштів ДФРР, а також державних цільових програм дозволять створити кращі умови для розвитку масового спорту, зокрема, модернізувати стадіон громади в Линовиці.
• Залучення «екологічних» коштів обласного бюджету та застосування нових технологій дозволять розвинути діючу системи збору та вивезення  ТВП;
• Застосування новітніх технологій дозволить збільшити кількість адміністративних послуг та їх обсяг у ЦНАПі що відкривається.

 

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

• Негативний вплив малої площі та (відносно) мешканців громади на її розвиток можна зменшити, якщо залучити допомогу від організацій різних форм власності (українських та міжнародних), що опікуються територіальними громадами, та державні цільові програми соціальнo-гуманітарній сферах, а також із розвитку інфраструктури (зокрема – ДФРР).
• Стійкий від`ємний приріст населення можна загальмувати, якщо скористатися тенденцію до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок, а також поверненням частини заробітчан додому (в зв`язку з пандемією короновірусу).
• Брак галузевих фахівців, діяльність яких необхідна для надання послу, можна зменшити задіявши організації різних форм власності, що надають допомогу територіальним громадам, тенденцію до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок, а також поверненням частини заробітчан додому.
• Доходи селищного бюджету можна диверсифікувати й тим самим позбутися дуже великої залежності від одного підприємства, якщо скористатися ростом цін на продукти на світових ринках, залучити фінансово-економічні ресурси м. Прилуки, скористатися державними та міжнародними програмами розвитку малого бізнесу, залучивши для заробітчан що повертаються;
• Сезонне безробіття можна зменшити, а обсяги підприємницької активності збільшити, якщо залучити фінансово-економічні можливості Прилук, допомогу українських та міжнародних інституцій, розвивати туризм та залучити державні й міжнародні програми підтримки розвитку малого бізнесу та сільського господарства.
• Окремі ділянки автомобільних доріг, що знаходяться у вкрай поганому стані, можна відремонтувати, залучивши кошти ДФРР, інших державних програм, насамперед – Дорожнього фонду.
• Регулярне транспортне сполучення між населеними пунктами громади можна налагодити, залучивши бюджетні кошти, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), державні та міжнародні програми розвитку малого бізнесу, а також – інфраструктурні.
• Нестачу можливостей проведення вільного часу для різних вікових груп населення, а наявні заклади культури перетворити на центри соціального тяжіння за умови залучення організацій різних форм власності, що надають допомогу територіальним громадам, а також державних цільових програм із  підтримки реформ у соціальнo-гуманітарній сферах.
• Малу громадянську активність мешканців громади можна збільшити, а пануючі настрої недовіри подолати в разі, якщо задіяти допомогу вітчизняних та міжнародних організацій;
• Негативний вплив цукрокомбінату на екологію можна подолати за сприяння організацій різних форм власності, що надають допомогу територіальним громадам, проєктів ДФРР та залучення «екологічних» коштів обласного бюджету.
• Вплив фактору неможливості на тепер отримати банківські послуги на теренах громади можна зменшити за допомогою використання ресурсів м. Прилук, а також застосування новітніх інформаційних технологій.
• Обсяги послуг із централізованого водопостачання та водовідведення можна збільшити за умови залучення допомоги від українських та міжнародних інституцій, що опікуються цими питаннями, коштів ДФРР, інших державних інфраструктурних цільових програм.
• Відсутність швидкісного Інтернету в 9 з 10 сіл громади можна компенсувати за рахунок застосування інформаційних технологій, що передбачають відмінні від поширених способи підключення.
• Особисті домогосподарства можна модернізувати, поширивши застосування ними нових культур та аграрних технологій, в разі залучення допомоги українських та міжнародних інституцій, державних та міжнародних програм допомоги розвитку сільському господарству, а також якщо скористатися знаннями заробітчан, які повернулися додому.

 

 

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

• Прагнення держави до утворення більших за площею та населенням територіальних громад створює ризик для розвитку громади;
• Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризації разом із наявністю поблизу громади значно більш центрів із значно вищою зарплатою негативно впливатимуть на чисельність її населення;
• Наявність у досяжній близькості від громади значно більш високооплачуваної роботи посилюватиме брак галузевих кадрів у громаді.
• Ухвалення державою непродуманих рішень у сфері земельних відносин, згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація, агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами здатні посилити залежність доходів громади від одного підприємства.
• Ухвалення урядом непродуманих рішень у сфері земельних відносин та агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами, що управляються за меж громади, можуть призвести до зменшення й без того малих площ під пасовищами, сіножатями та багаторічними насадженнями.
• Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація та гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування здатні негативно вплинути на рівень як соціальної, так і економічної активності мешканців громади.
• Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування (дотацій та субвенцій) та брак державного контролю щодо вивозу зерна та ін. сировини автотранспортом із перевищенням тоннажності створюють ризик, що дороги між населеними пунктами громади й надалі залишатимуться в незадовільному стані.
• Тенденція до перекладання державою на територіальні громади нових повноважень без компенсації витрат ускладнюватиме (через брак ресурсів) налагодження регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади. Так само вона впливатиме на можливості модернізації місць відпочинку мешканців громади.
• Гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування пригнічуватиме розвиток форм громадянської активності мешканців громади.
• Агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами, що управляються за меж громади та світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів загрожуватимуть чистоті та самому факту існування каскаду Линовицьких ставків;
• Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація здатне гальмувати активність банків на території громади.
• Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування (дотацій та субвенцій) разом із тенденцією до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів здатні негативно впливати на поширення можливостей надання зазначених послуг.

 

6. Сценарії розвитку Линовицької громади

          Линовицька територіальна громада перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом з 3 січня 2018 р. Тобто ця дата є точкою відліку її існування як соціально-економічної цілісності, а не лише з точки зору правової чи адміністративної. Після виборів 25 жовтня 2020 р. до її складу увійшли ще дві сільські ради – Богданівська та Удайцівська.

На жаль, досі більшість статистичних даних є приблизними або ж розрахунковими через відсутність у державній статистиці такої одиниці обліку, як територіальна громада. Тому повноцінне формування сценаріїв із точки зору впливу внутрішніх факторів розвитку ускладнено. До цього питання варто повернутися після виконання першого Плану заходів із реалізації Стратегії. Поки що наведені елементи відображають, насамперед, вплив на громаду зовнішніх факторів. Хоча не лише.

          Основними сценаріями розвитку є інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

 

Інерційний сценарій розвитку

          Інерційний сценарій базується на припущеннях, що баланс внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на громаду, як суспільне та соціально-економічне явище, залишається незмінним, система змінюється за попереднім алгоритмом, тобто за інерцією. В цілому, суспільний, соціально-економічний стан країни та регіону є або нейтральним, або таким, що не сприяє розвитку громади.

          Базові припущення інерційного сценарію (національний рівень):

• латентний військовий конфлікт на сході України триває, спроби його завершення не дають вагомих результатів, але широкомасштабних військових дій немає;
• російські війська й надалі перебувають у прикордонних областях Росії та Білорусі, але далі демонстрації сили справа не йде;
• пандемія короновірусу триває до осені 2021 р., однак Україні вдається уникнути значних людських втрат;
• уряду вдається вчасно ухвалити зміни до перспективних планів формування територій спроможних громад та провести чергові вибори на новій адміністративно-територіальній основі;
• держава Україна уникає дефолту, отримує підтримку міжнародних фінансових інституцій, що дозволяє втримати помірні розміри інфляції (до 15% річної);
• водночас зовнішньоторговельне сальдо України залишається від’ємним на тлі постійних проблем із отриманням чергового траншу кредиту від МВФ  та інших міжнародних донорів, відповідно фінансовий стан держави – постійно загрозливий;
• в 2021 р. ВВП України незначно (2 – 3%) зросте, надолуживши падіння попереднього року;
• негаразди в економіці призводять до зростання протестних настроїв у суспільстві;
• через пандемію короновірусу до літа 2021 р. ЄС обмежуватиме доступ на свою територію, таким чином значна частина українських заробітчан вимушена шукати роботу на батьківщині, що збільшує безробіття, але водночас сприяє підвищенню конкуренції на ринку робочої сили;
• продовжується міжнародний тиск на державу України від її союзників, що стимулює запровадження нових регуляторних актів, які спрямовані на зменшення  рівня корупції та покращення умови ведення бізнесу; втім відбувається це все вкрай повільно;
• зменшується частка коштів, що виділяються для ДФРР, зростають політичні впливи використання ресурсів, що спрямовують на проєкти регіонального розвитку; 
• Україна отримує лише частину з запланованої допомоги Європейського Союзу через постійні зриви у виконанні або неякісне виконання власних зобов`язань щодо реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
• в Україні тривають процеси повільного переформатування серед православних церков, що діють на її теренах, але суспільних заворушень при цьому не відбувається;
• через непрозорість більшості процедур привабливість України для інвесторів із розвинутих країн залишається доволі низькою, водночас зростає інтерес третіх країн (наприклад, Туреччини, Китаю, інших азійських економік), що активно розвиваються та виявляються більш адаптованими до українських умов; 
• монетизацію пільг та субсидій проводиться формально, що не дає очікуваного ефекту – впорядкування використання бюджетних коштів та подолання   в суспільстві паразитичних настроїв,;
• в цілому в країні зберігається динамічний баланс серед різних політичних сил та суспільних настроїв що постійно змінюється на користь тієї чи іншої задіяної сторони; це створює доволі неспокійне суспільне тіло, але країна уникає значних потрясінь.

          Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

• до середини 2021 р., в основному, питання, пов`язані з переходом до нового адміністративно-територіального устрою на базовому та субрегіональному рівні, будуть розв`язані;
• ідентичність громади формуватиметься повільно, головним критерієм самоідентифікації надалі залишатиметься населений пункт, старостинський округ – тобто місце проживання мешканця громади;
• помітна частина колишніх заробітчан шукатиме роботи на її теренах;
• туризм та рекреація знаходитимуться в стані стагнації – з огляду на несприятливі зовнішні обставини;
• рівень сервісу на теренах громади поступово покращуватиметься;
• триватимуть проблеми зі зниженням рівня води в ставках та їхнім замуленням, а також скидами відходів виробництва з цукрового заводу;
• випускники навчальних закладів, що розташовані на теренах громади, переважно залишатимуть громаду;
• банківські послуги на теренах громади, як в попередні роки, майже не надаватимуться;
• триватиме концентрація виробництва в руках кількох крупних товаровиробників;
• дрібні товаровиробники сільськогосподарської продукції не зможуть модернізувати своє господарство фрагментарно, воно матиме переважно традиційний характер;
• ресурси громади розподілятимуться, як правило, на короткотермінові потреби соціального характеру, проєктів із економічним ефектом не буде, а довгострокове планування існуватиме формально;
• наявна структура економіки не зазнає принципових змін, вона спиратиметься на сільське господарство та переробку (цукор);
• більшість коштів державного бюджету, що спрямовуються на розвиток, надалі розподілятимуться не через конкурси, а в «ручному режимі» – через субвенцію на соціально-економічний розвиток, громада зможе отримати незначну частину цього фінансування;
• інвестори не проявлятимуть інтерес до розвитку свого бізнесу на теренах громади;
• через брак досвіду та навиків громада не зможе залучити значних коштів міжнародної технічної допомоги;
• наявна структура комунальних організацій соціальної та гуманітарної сфер у цілому зберігатиметься;
• рівень надання адміністративних послуг покращиться – за рахунок ЦНАПу;
• якість зв`язку (мобільний, Інтернет) змін не зазнає;
• рівень громадянської активності мешканців громади залишатиметься на низькому рівні; 
• рівень підприємницької активності не зміниться, надходження від такого роду діяльності незначно зростуть, але й надалі місцеві підприємці масово уникатимуть сплати податків, акцизів, а також паразитуватимуть на державних програмах соціальної допомоги.

Результат інерційного сценарію:

• деструктивні демографічні процеси триватимуть, але чисельність населення громади дещо компенсуватиметься за рахунок заробітчан;
• громада відчуватиме брак галузевих фахівців, що зростатиме;
• більшість мешканців громади майже не впливатимуть на ухвалення її управлінських рішень, що не сприятиме росту довіри до влади;
• дрібні товаровиробники поступово витіснятимуться з ринку, рівень їх доходів впаде;
• підприємницька активність мешканців громади залишатимуться на низькому рівні, а наявна відбуватиметься переважно нелегально;
• погіршуватиметься загальний стан природного середовища, зокрема – ставків;
• розвиток аграрної сфери залишатиметься динамічним, але це мало впливатиме на добробут місцевих мешканців, адже майже не супроводжуватиметься збільшенням крупними товаровиробниками чисельності робочих місць;
• крупні агропідприємства надалі безконтрольно використовуватимуть хімікати для обробки полів, що негативно впливатиме на стан природного середовища та здоров`я населення;
• значних інфаструктурних проєктів на теренах громади не відбуватиметься, обмежуючись локальними покращеннями.

 

Модернізаційний сценарій розвитку

          Модернізаційний сценарій розвитку базується на припущеннях, формування дуже сприятливих зовнішніх (міжнародних, національних) та внутрішніх (в громаді) факторів впливу. Тобто громада максимально скористається можливостями стрімкого розвитку країни.

Базові припущення модернізаційного сценарію (національний та регіональний рівень):

• держава Україна ухвалює та запроваджує рішення, в результаті реалізації яких долається системна корупція, її обсяги суттєво також зменшаться на оперативному рівні, що позитивно впливає на рівень податкових надходжень та ефективність використання бюджетних коштів;
• державі Україна вдається швидко адаптуватися до управління територіями за умов нового  адміністративно-територіального устрою;
• результати місцеві виборів 2020 р. сприяютимуть закріпленню результатів реформи;
• попри триваючу пандемію короновірусу Україні вдається адаптуватися до умов що змінилися, уникнути нового піку захворювань до масової вакцинації громадян, отже – й значних людських втрат;
• на світових ринках ціни на енергоносії та промислові товари  стабілізуються на відносно невисокому рівні, водночас зростуть ціни на сільськогосподарські товари;
• в Україні вдасться налагодити систему внутрішньої сертифікації, насамперед, сільськогосподарських товарів, що спростить вихід товаровиробників на ринок ЄС та третіх країн;
• економіка України, після серйозного (5 – 7%) падіння у 2020 р., демонструє стійке зростання;
• стрімко поширюється практика надання державою та органами місцевого самоврядування послуг, насамперед – адміністративних, за допомогою інформаційних технологій, рівень відповідних знань, вмінь та навичок громадян зростає адекватними темпами;
• збільшується осілість громадян України, вони значно менше відвідують інші держави та регіони власної, водночас зростає їх потяг до спілкування в громадських місцях;
• суттєво зростає використання електронних засобів для комунікацій між громадянами, зокрема – ділових відносин, в тому числі – практика роботи вдома, а не в офісі;
• держава Україна налагоджує конструктивну співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями, що дозволить втримати курс гривні та показники інфляції в межах, що передбачені державним бюджетом;
• Україна вчасно та в повному обсязі виконуватиме свої зобов`язання перед партнерами (насамперед, ЄС та США), що призведе до збільшення обсягів фінансової допомоги;
• кошти, що спрямовуються на регіональний економічний розвиток, розподілятимуться прозоро, на конкурсних засадах, через ДФРР та інші державні програми;
• дедалі зростає економічний ефект від децентралізації та пожвавлення місцевої економічної активності, що позитивно вплине на рівень життя в країні в цілому;
• більшість українських заробітчан, що повернулися з країнах ЄС, знаходять собі гідну роботу на батьківщині або ж заснвують власний бізнес, відтворюючи в Україні нову виробничу культуру та ділових взаємин;
• на сході України триватиме латентний конфлікт, процес реінтеграції окупованих територій відбувається невизначено довгий термін; це зменшить видатки державного бюджету та, водночас, не вимагає  значних капіталовкладень зі сторони України до понівечених територій;
• українській державі вдасться монетизувати пільги та навести лад у наданні соціальної допомоги, що дозволить перерозподілити наявні ресурси та використовувати їх ефективніше;
• українська держава зможе забезпечити належний контроль державного кордону та захист внутрішнього ринку від контрабанди;
• Чернігівська область демонструватиме темпи розвитку, що випереджатимуть середньоукраїнські показники та привертатимуть додатковий інтерес потенційних інвесторів.

Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:

• територіальна громада існувати в рамках, передбачених затвердженим урядом Перспективним планом;
• доволі швидко вдасться сформовати локальну ідентичність оновленої громади як територіальної спільноти зі спільними інтересами;
• громада інвентаризує всі свої наявні ресурси, запровадить довгострокове планування та зможе ними ефективно управляти;
• громада перегляне підходу до бюджетування на користь проєктів, що сприяють економічному розвитку, зокрема – підтримці мікро- та малого бізнесу;
• громаді вдасться залучити та втримати всіх необхідних кваліфікованих галузевих фахівців;
• громаді вдасться налагодити системну роботу з підтримки мікро- та малого бізнесу, фермерства, збільшиться їх рівень довіри до влади;
• громаді вдасться привернути до них увагу зовнішнього світу до своїх туристичних потенціалів;
• громада запроваджуватиме та розвиватиме різноманітні форми підтримки діяльності   громадських організацій;
• громада сформує достатню інституційну спроможність аби постійно залучати значні зовнішні джерела фінансування – на конкурсних засадах;
• значну увагу громада приділятиме охороні навколишнього середовища, насамперед, збереженню каскаду ставків та утилізації побутових відходів;
• значних позитивних змін зазнає спортивна інфраструктура, організація масового спорту в цілому, виникнуть та працюватимуть добровільні спортивні об`єднання;
• рівень роботи обслуговування в ЦНАПі та кількість послуг, що там надаються, не поступатимуться містам обласного значення;
• громада збільшить чисельність соціальних та комунальних послуг що надаються, розширить їх географію та підвищить якість, зокрема – питної води;
• малі сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій;
• будуть розроблені та поширені інвестиційні пропозиції громади;
• заклади соціальної та гуманітарної сфери будуть оптимізовані та модернізовані, їхня діяльність частково перепрофільована – відповідно до поточних потреб та наявних викликів;
• довіра між людьми стане визначальною для ділового клімату в громаді.

 

Результат модернізаційного сценарію:

• Линовицька громада стане легко впізнаваною для зовнішнього світу;
• активізується інтерес інвесторів до громади (нові підприємства);
• збільшиться громадянська активність мешканців громади, вони разом відстоюють її інтереси та саме існування територіальної громади – через місцеві ініціативи, громадські організації та інші форми;
• зменшиться «тінізація» економіки, пожвавиться легальна активність мікро та малого бізнесу, збільшаться податкові надходження від них до бюджету громади від підприємців, що дозволить диверсифікувати його джерела;
• підвищиться рівень сервісу, зокрема туристичного;
• покращиться благоустрій населених пунктів, а парки ім. Т.Шевченка та Жевхівщина перетвориться на улюблене місце відпочинку мешканців громади та її туристичну принаду;
• сфера рекреації приноситиме суттєві надходження до бюджету громади;
• суттєво зросте рівень використання та володіння інформаційними технологіями;
• суттєво зросте рівень доходів населення, як наслідок – надходження до місцевого бюджету;
• дрібним товаровиробникам вдається відстоювати своє місце на ринку продовольчих товарів, що призведе до зростання зайнятості та доходів місцевого населення;
• кожного року громада залучатиме значні зовнішні ресурси для свого розвитку – як з державного бюджету України, так і міжнародної технічної допомоги;
• нові ресурсні можливості дозволяють громаді значно покращити стан своєї інфраструктури (зокрема, доріг) та рівень послуг, що надаються;
• спорт стане модним, одночасно зміцниться рівень здоров`я мешканців громади та зменшиться рівень злочинності;
• громада покращить екологічну ситуацію;
• відсоток коштів, що спрямовується на  проєкти з економічним ефектом – збільшиться.
   

Линовицька територіальна громада – центр сучасного, приязного до навколишнього середовища сільськогосподарського виробництва та переробки на межі Чернігівщини та Полтавщини, край неперевершеної краси природи та туристично привабливий, що розвиває кращі соціальні, економічні, культурні традиції своїх славетних земляків – шотландських графів та грузинських князів, а також – спортивні звитяги своїх мешканців. Впорядкована, комфортна громада із розвинутою якісною інфраструктурою та модерною сферою послуг, де діють прозорі та чесні правила для зовнішніх і внутрішніх інвесторів, малого бізнесу, край, де живуть відповідальні, ініціативні, доброзичливі, відкриті до світу люди, дбайливий до майбутніх поколінь

IІІ. Стратегічне бачення, цілі розвитку та завдання

 

1. Стратегічне бачення розвитку громади

 

 

         

 

 

 

 

         

 

 

 

 

 

Бачення сформульовано не академічним шляхом, а за допомогою участі активних мешканців громади, які брали участь у засіданнях робочої групи (друге засідання). Формулювання бачення проходило в кілька етапів та мало свої особливості з огляду на дистанційну форму проведення засідання робочої групи. 

Насамперед, були обговорені дані соціально-економічного аналізу та результати дослідження якості життя та послуг, що надаються на теренах громади. Потім, для кращого розуміння стану справ та його конкретизації, учасники зібрання було запропоновано визначити (на їхню думку) домінуючі бажання та прагнення мешканців громади. З цією метою вони оприлюднювали відповідні тези в чаті програми Skype for busines, за допомогою якою здійснювався зв`язок. Надалі члени робочої групи в той же спосіб спробували ідентифікувати свою версію цінностей, які, на їхню думку, поширені серед мешканців громади. Зрештою, результати були узагальнені, тобто зведені до списку прагнень та списку цінностей.

Надалі члени робочої групи ще раз розглянули методику формування стратегічного бачення (вперше з нею знайомилися на попередньому засіданні). Були сформовані п`ять віртуальних фокус-груп, які самостійно працювали над власними версіями стратегічного бачення. Отримані версії були оприлюднені та обговорені. Зрештою, проведено рейтингове голосування. За його результатами робоча група відібрала два та доручила синтезувати їх залученому експерту з наступним винесення на громадське обговорення – за допомогою оприлюднення на сайті селищної ради та її офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook. Для його уточнення були використані й результати SWOT-аналізу. Остаточна версія, що враховувала низку правок, ще раз була обговорена на третьому засіданні робочої групи й тоді ж нею затверджена. 

Наявне формулювання бачення оптимально враховує нинішній стан Линовицької громади, відштовхується від наявних проблем та водночас пропонує позитивний варіант її розвитку. Кожна теза у баченні означає, що нині цієї складової бракує, але мешканці громади прагнуть змінити ситуацію. Їхня реалізація має призвести до територіальної спільноти, що поєднуватиме високо розвинутий агропромисловий комплекс із збереженим природним середовищем, комфортними умова життя та сучасною системою послуг.

          Крім того, в баченні стисло відображені стратегічні цілі стратегії, отже – також і оперативних. Таким чином, бачення стало реальним концентрованим виразом усього змісту Стратегії.

2. Цілі розвитку – стратегічні та оперативні. Завдання

          Реалізація бачення Линовицької територіальної громади вимагало відповідної підготовки. З метою реалізації комплексного підходу до планування було проаналізовано ефекти, які вдалося досягнути в попередній період розвитку. У результаті проведених із робочою групою та представниками зацікавлених сторін аналізу та дискусії були сформульовані стратегічні та оперативні цілі. В основі запропонованих цілей – результати, отримані завдяки SWOT-матриці, та аналізу виявлених проблем громади. Останні робоча група спробувала переформулювати на завдання. В процесі роботи з`ясувалося, що так можна зробити лише стосовно частини проблем. Інші або вимагали значно ширшого підходу (стали основою для оперативних цілей, або були проєктним ідеями (тож розглядалися вже на наступному етапі роботи над стратегією), або ж виходили за межі повноважень сільської ради, тому були зняті з обговорення.

          Робоча група, спираючись на дані соціально-економічного аналізу, соціологічного дослідження та виявлені SWOT-матрицею переваги громади, прийшла до висновку про існування трьох пріоритетних напрямів (економіка, інфраструктура, людський капітал), відповідно – доцільність формулювання трьох стратегічних цілей. З огляду на значення питання інтеграції громади не лише для її розвитку, а й самого існування цей напрямок (разом із розвитком людського потенціалу) було визначено як окрему стратегічну ціль.

          Оперативні цілі формувалися, переважно, за допомогою комбінування даних SWOT-матриці та виявлених завдань (тобто – не лише «зверху», але й  «знизу»). Оперативні цілі відображають тематичну спрямованість завдань стратегії. Формулювання оперативних цілей уточнювалися під час засідання робочої групи, за її результатами, а також підсумками збору проєктних ідей.

В цілому, структура стратегічних та оперативних цілей виглядає так:

Стратегічні цілі
1. Прискорення економічного розвитку громади шляхом створення доброзичливого клімату для залучення інвестицій, розвитку сучасного підприємництва та збільшення доходності малих сільгоспвиробників	2. Розвиток технічної інфраструктури та модернізація сфери послуг для покращення якості життя жителів громади	3. Створення оптимальних умов для розвитку туризму та культури на теренах громади й забезпечення збереження історико-культурної спадщини	4. Розвиток людського капіталу громади та забезпечення здорового способу життя
Оперативні цілі
1.1. Забезпечення мешканців громади якісною дошкільною, позашкільною та шкільною освітою	2.1. Стимулювання економічної активності мешканців громади	3.1. Благоустрій території громади та розвиток її інфраструктури	4.1. Реконструкція пам`яток історико-культурної спадщини та місць відпочинку
1.2. Збереження довкілля на засадах сталого розвитку	2.2. Підвищення інвестиційної привабливості громади	3.2. Урізноманітнення надання комунальних послуг  та підвищення їхньої якості	4.2. Інформаційно-організаційне забезпечення розвитку туризму та рекреації на теренах громади
1.3. Створення соціальних умов, привабливих для життя в громаді
1.4.  Підвищення рівня управління громадою та залучення до нього мешканців
1.5. Гарантування безпеки на теренах громади

 

Успішне досягнення цілей пов’язується з підготовкою та реалізацією відповідного їм набору завдань. Завдання до оперативних цілей почали формуватися на основі виявлених проблем громади – тієї частини, яка на думку робочої групи, є достатньо вузькою, аби становити зміст саме завдання, а не оперативної цілі. Таким чином було сформовано перелік, оприлюднений для загального обговорення мешканцями громади та внесення проєктних ідей й технічних завдань до них.

Як з`ясувалося під час обговорення,щодо частини завдань були висловлені сумніви з огляду на реалістичність їхнього виконання та доцільності витрачання зусиль за відповідними напрямами в принципі. Тому під час засідання робочої групи із загального переліку були виключені кілька завдань, інші завдання зазнали редакційних правок та або/та місця свого розташування, але в структурі залишилися.

Таким чином, обговорення, що мало на меті збір проєктних ідей, вплинуло на перелік завдань, їхнє розташування в структурі цілей та формулювання. Водночас з огляду на короткий термін дії першого плану заходів із реалізації стратегії(два роки) було вирішено дещо відступити від методології та не наполягати, аби на кожне завдання нині обов`язково було розроблено технічне завдання. Тобто вони розробялися, але для включення вже до другого ПЗР.

В цілому співвідношення стратегічних та оперативних цілей із завданнями виглядає так: