Бюджетна декларація 2026-2028 роки

СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2025 р. № 774

 

БЮДЖЕТНА ДЕКЛАРАЦІЯ

на 2026—2028 роки

 

Загальна частина

Положення та показники Бюджетної декларації на 2026—2028 роки ґрунтуються на пріоритетних завданнях, спрямованих на європейську інтеграцію України, та стратегічних орієнтирах розвитку держави, визначених у:

Меморандумі   про   економічну   та   фінансову   політику від 21 березня 2025 р. в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility);

Рекомендаціях Європейської комісії, представлених у звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року (Brussels, 30 жовтня 2024 р., SWD (2024) 699 final);

Плані України, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р.,

№ 32, ст. 2035) в рамках інструменту підтримки Європейського Союзу на 2024—2027 роки Ukraine Facility (далі — План України);

Умовах кредитного інструменту Світового Банку Development Policy Loan;

Плані Перемоги, представленому Президентом України;

Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 722);

Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2024— 2026 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1117 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 99,

ст. 5913);

Дорожній карті реформування системи управління публічними інвестиціями на 2024—2028 роки;

Законі України від 8 травня 2025 р. № 4417-ІХ “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови”.

Виважена бюджетна політика є основою для збереження макроекономічної та фінансової стабільності під час воєнного стану, а також підґрунтям для післявоєнного відновлення України.

Тому реалізація бюджетної політики у середньостроковій перспективі буде спрямована на:

продовження реалізації реформ, розроблених разом з міжнародними партнерами, що створюють фундамент для подальшого відновлення та розвитку економіки, а також сприяння інтеграції України до Європейського Союзу;

посилення обороноздатності та відновлення територіальної цілісності України, відбудову регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, підвищення соціальних стандартів та забезпечення соціальної підтримки громадян, стимулювання економічної активності;

впровадження нової моделі управління публічними інвестиціями з метою створення прозорої, єдиної системи управління державними інвестиціями на всіх рівнях влади;

поступове зменшення дефіциту державного бюджету як передумову забезпечення фінансової стабільності та боргової стійкості держави, посилення довіри суспільства до держави.

 

Показники державного бюджету на 2026—2028 роки

(млн. гривень)

 

Найменування показника	2024 рік	2025 рік	2026 рік	2027 рік	2028 рік
	(факт)	(план)	(план)	(план)	(план)

І. Загальні показники надходжень

 

Доходи*	3 123 496,2	2 327 141,7	2 718 160,9	2 880 009,6	3 190 404,7
Загальний фонд	2 176 988,1	2 133 275,2	2 553 014,7	2 794 872,5	3 107 823,1
Спеціальний фонд	946 508,1	193 866,5	165 146,2	85 137,1	82 581,6
Повернення кредитів	12 505,9	15 330	16 700,1	15 471,5	14 347,2
Загальний фонд	12 280	15 059,8	16 427,9	15 223,4	14 084,7
Спеціальний фонд	225,9	270,2	272,2	248,1	262,5
Дефіцит “+” /	1 359 353,9	1 640 630,6	1 033 906,5	619 886,8	511 924,6
профіцит “-”
Загальний фонд	1 303 142,4	1 459 499,1	918 714,7	572 876,5	488 631,6
Спеціальний фонд	56 211,5	181 131,5	115 191,8	47 010,3	23 293
Разом за розділом І	4 495 356,1	3 983 102,3	3 768 767,5	3 515 367,9	3 716 676,5
ІІ. Загальні показники видатків та надання кредитів
Видатки	4 488 319,4	3 929 061,9	3 742 323,3	3 486 011,8	3 707 522,7
Загальний фонд	3 491 641	3 591 627,6	3 461 988,4	3 353 869,8	3 601 656,1

 

Найменування показника	2024 рік	2025 рік	2026 рік	2027 рік	2028 рік
	(факт)	(план)	(план)	(план)	(план)
Спеціальний фонд	996 678,4	337 434,3	280 334,9	132 142	105 866,6
Надання кредитів	7 036,6	54 040,4	26 444,2	29 356,1	9 153,8
Загальний фонд	769,5	16 206,5	26 168,9	29 102,5	8 883,3
Спеціальний фонд	6 267,1	37 833,9	275,3	253,6	270,5
Разом за розділом ІІ	4 495 356	3 983 102,3	3 768 767,5	3 515 367,9	3 716 676,5

 

 

* З урахуванням пакета додаткових заходів на 2026—2028 роки в обсязі 100,5 млрд. гривень.

На  2026—2028 роки  передбачено  фіскальний  простір  у  сумі 153 070,6 млн. гривень у 2026 році, 269 926,8 млн. гривень у 2027 році та 462 123,9 млн. гривень у 2028 році, який обчислений з урахуванням пакета додаткових заходів, що дасть змогу збільшити дохідну частину державного бюджету. Зазначені кошти може бути використано для збалансування показників бюджету у відповідних бюджетних періодах та/або буде розподілено під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2026 рік та Бюджетної декларації в наступних планових періодах, насамперед на підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставин, підтримку ветеранів війни, подолання демографічних викликів, виконання програм підтримки бізнесу та пожвавлення економічної активності та за розгортання альтернативного сценарію на потреби сектору безпеки і оборони.

Ефективне використання бюджетних коштів та якісне надання публічних послуг є передумовою формування сталої, передбачуваної бюджетної політики.

Кабінет Міністрів України продовжить щорічну практику проведення оглядів витрат державного бюджету як інструменту підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів, посилення прозорості і відкритості бюджетного процесу. Регулярне проведення оглядів витрат дасть змогу забезпечити актуальність механізмів реалізації державної політики, підвищити ефективність та якість публічних послуг, а також сприятиме оптимізації та перерозподілу фінансових ресурсів відповідно до пріоритетів державної політики під час бюджетного планування.

Для забезпечення реалізації рішень, прийнятих Урядом за результатами завершених оглядів витрат, здійснюватиметься відслідковування здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей таких оглядів.

Особлива увага приділятиметься оглядам витрат у сферах, які мають істотний вплив на державні видатки та визначені Планом України як пріоритетні, серед яких соціальний захист, освіта, охорона здоров’я, енергетика.

Україна прагне посилювати співпрацю з міжнародними партнерами. Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки передбачається створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови у формі обмеженого партнерства (далі – Партнерство).

Інвестиційний фонд відбудови дасть змогу забезпечити фінансування критично важливих проектів у сфері розробки корисних копалин та сприятиме впровадженню інновацій, технологічному розвитку та відновленню.

Угодою передбачено, зокрема, здійснення внесків Сторін у Партнерство відповідно до умов Угоди між Корпорацією Сполучених Штатів Америки з фінансування міжнародного розвитку та Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови у формі обмеженого партнерства та забезпечення перерахування з усіх джерел узгодженого з Україною доходу до спеціального фонду державного бюджету та спрямування цих коштів до Державної організації “Агентство державно-приватного партнерства”, яке перераховуватиме ці кошти до Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

Водночас США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології в українську економіку. Фонд підтримується Урядом США через Корпорацію з фінансування міжнародного розвитку (DFC), яка допомагатиме залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у державах – членах ЄС та інших країнах, що підтримують боротьбу України проти ворога.

Бюджетна декларація на 2026—2028 роки містить цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показники їх досягнення на 2026—2028 роки у межах визначених граничних показників видатків та надання кредитів (додаток № 1).

 

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України

Економіка України у 2024 році продовжила адаптуватись до кризових реалій війни. За даними Держстату, зростання реального валового внутрішнього продукту у 2024 році порівняно з 2023 роком становило 2,9 відсотка. Основними чинниками економічного відновлення у 2024 році було зростання кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, експорту товарів і послуг та валового нагромадження основного капіталу. Водночас економічне зростання у 2024 році стримували нижчий, порівняно з 2023 роком, врожай, продовження бойових дій, ракетні атаки на енергосистему, дисбаланси на ринку праці.

Споживчі ціни у 2024 році у середньорічному вимірі зросли на 6,5 відсотка, а у вимірі грудень до грудня — на 12 відсотків. У травні 2025 р. зростання споживчих цін прискорилось до 15,9 відсотка до відповідного місяця попереднього року. Ключовими факторами прискорення інфляції були високі витрати бізнесу на енергоресурси та оплату праці, ефекти від девальвації гривні в умовах значної частки імпорту та низького врожаю плодово-овочевих культур 2024 року через посуху.

У 2024 р. та у першій половині 2025 року країна-агресор продовжувала цілеспрямовано руйнувати об’єкти критичної інфраструктури та промисловості. Продовження війни ускладнює логістику, негативно впливає на зовнішню торгівлю та поглиблює структурні дисбаланси.

У січні—квітні 2025 р. експорт товарів та послуг скоротився на 8,5 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2024 року, тоді як імпорт зріс на 9,4 відсотка. Від’ємне сальдо торговельного балансу за методологією платіжного балансу становило 13,95 млрд. доларів США. Основним фактором зменшення експорту стало зниження поставок продовольчих товарів та сировини для їх виробництва, що є наслідком впливу несприятливих погодних умов, та відповідно зменшення врожаю зернових та олійних культур, перебої в маршрутах експорту внаслідок посилених атак на морські порти України. Найбільше знизився експорт зернових культур, олій та жирів, насіння олійних культур.

Ситуація на валютному ринку залишається контрольованою — за підсумками травня 2025 р. середньомісячне значення обмінного курсу становило 41,5 гривні за долар США, а в середньому за 2024 рік — 40,2 гривні за долар США. Станом на кінець травня 2025 р. міжнародні резерви України становили 44,5 млрд. доларів США. Рекордний рівень резервів зумовлений значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів.

Очікується, що валовий внутрішній продукт у 2025 році продовжить зростати, але повільнішими темпами — на рівні 2,7 відсотка. Ризиками для економічного зростання залишаються безпековий фактор, зокрема продовження обстрілів об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, продовження руйнації виробничих потужностей.

З іншого боку, негативні економічні наслідки війни пом’якшуватимуть підтримка міжнародних партнерів, адаптація економічних агентів до нових реалій та скоординовані заходи, які вживаються Урядом для підтримки макроекономічної стабільності та вітчизняного бізнесу.

До  кінця  2025  року  очікується  уповільнення  темпів  інфляції до 9,5 відсотка. При цьому цінова динаміка протягом 2025 року перебуватиме під впливом різноспрямованих факторів. З одного боку, на уповільнення темпів інфляції впливатимуть мораторій на підвищення деяких тарифів, стриманий попит, насичення ринку товарною пропозицією і відносна стабільність на валютному ринку. З іншого боку, залишатимуться

потенційні ризики у вигляді підвищення витрат виробників та перешкод у логістиці, що призведе до перенесення додаткових витрат на ціни для кінцевого споживача.

Подальший економічний розвиток України значною мірою буде залежати від тривалості та перебігу активної фази військових дій, обсягів фінансової допомоги міжнародних партнерів та динаміки міграційних процесів. Зниження рівня безпекових ризиків та підтримка міжнародних партнерів у подоланні наслідків війни створюватимуть передумови для відновлення інвестиційної активності в Україні. Також це сприятиме поверненню вимушених мігрантів, що стане вагомим фактором економічного відновлення у середньостроковій перспективі.

 

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та окремі припущення на 2026—2028 роки

 

Показник	2026 рік	2027 рік	2028 рік
Валовий внутрішній продукт:
номінальний, млрд. гривень	10 443,5	11 920,9	13 471,7
реальна зміна, відсотків до попереднього року	4,5	5	5,7
Індекс споживчих цін:
у середньому до попереднього року, відсотків	109,7	107,1	105,6
грудень до грудня попереднього року, відсотків	108,6	105,9	105,3
Індекс цін виробників промислової продукції:
грудень до грудня попереднього року, відсотків	111,3	109,4	107,9
Кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років, млн. осіб	13,0	13,1	13,2
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до робочої сили відповідного віку	12,9	13,3	12,8
Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, млн. доларів США	-34 712	-33 612	-32 950
Експорт товарів та послуг:

 

Показник	2026 рік	2027 рік	2028 рік
млн. доларів США	66 246	76 312	85 934
зміна, відсотків до попереднього року	14,3	15,2	12,6
Імпорт товарів та послуг:
млн. доларів США	100 958	109 924	118 884
зміна, відсотків до попереднього року	2,7	8,9	8,2
Припущення прогнозу
Обмінний курс гривні до долара США, гривень за долар США:
у середньому за період	44,7	45,2	45,6
на кінець періоду	44,8	45,3	45,8

Джерело: прогноз Мінекономіки

На сьогодні неможливо точно обчислити обсяги допомоги, кредитів та інвестицій, які необхідні для відновлення країни, оскільки внаслідок постійних терористичних атак на об’єкти інфраструктури та виробництва втрати та руйнування щоденно зростають і становлять вже сотні мільярдів доларів США. Зокрема, згідно з результатами оновленої “Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)” загальна вартість відбудови та відновлення в Україні станом на 31 грудня 2024 р. становить 524 млрд. доларів США протягом наступного десятиліття, а прямі збитки досягли майже 176 млрд. доларів США. Така оцінка є неостаточною і у подальшому з отриманням нових даних оцінки вартість відбудови може зрости.

Враховуючи те, що економіка України у довгостроковому періоді прямуватиме шляхом повноцінної інтеграції у спільний ринок ЄС, зусилля Уряду будуть спрямовані на відновлення економіки України відповідно до розробленого разом з міжнародними партнерами плану впровадження реформ, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу та зменшення регуляторних бар’єрів, подальше поширення діджиталізації та створення ефективної фінансової та інституційної інфраструктури розвитку бізнесу, розвиток транскордонного співробітництва. У підсумку це спонукатиме українських товаровиробників розробляти та впроваджувати довготривалі стратегії розвитку виробництва з інвестиційно-інноваційним спрямуванням.

Реформи Уряду також будуть спрямовані на підтримку малого і середнього підприємництва. Розвиток цієї сфери базуватиметься на пришвидшеному сприйнятті змін та адаптації до нових умов функціонування та потреб споживачів, чому сприятиме продовження політики Уряду, спрямованої на створення сприятливого середовища для підприємництва, у тому числі шляхом спрощення доступу до фінансів та зменшення витрат

бізнесу.

У 2026—2028 роках очікується зростання реального валового внутрішнього продукту із поступовим прискоренням темпів у міру відбудови країни та її виробничого потенціалу. Зокрема, прогнозується, що у 2026 році реальний валовий внутрішній продукт зросте на 4,5 відсотка, а в подальші роки темпи зростання пришвидшаться до 5 відсотків у 2027 році та 5,7 відсотка у 2028 році, що відображає зростаючу економічну активність, зокрема за рахунок розвитку експортного потенціалу, модернізації промисловості та поступового відновлення внутрішнього попиту.

Номінальний обсяг валового внутрішнього продукту України за цей період   демонструватиме   чіткий   тренд   до   зростання: від 10 443,5 млрд. гривень у 2026 році до 13 471,7 млрд. гривень у 2028 році.

 

Динаміка номінального та реального валового внутрішнього продукту

у 2026—2028 роках

 

 

Джерело: прогноз Мінекономіки

Розгортання повоєнного відновлення у різних галузях та регіонах сприятиме активізації ринку зайнятості. Активізації ринку праці сприятиме і поступове повернення мігрантів в Україну внаслідок зменшення безпекових ризиків. Водночас очікується, що рівень безробіття у 2026—2028 роках залишатиметься підвищеним, що зумовлено структурною перебудовою економіки та поступовою адаптацією ринку праці.

У 2026—2028 роках передбачається послаблення інфляційного тиску. За  прогнозом,  у  2026  році  споживча  інфляція  у  вимірі  грудень до грудня становитиме 8,6 відсотка. У 2027 році зростання споживчих цін

у вимірі грудень до грудня уповільниться до 5,9 відсотка, а у 2028 році — до 5,3 відсотка.

Уповільнення темпів зростання цін відбуватиметься в умовах відновлення економічної активності та насичення ринку товарами вітчизняного виробництва, створення ефективного конкурентоспроможного середовища внаслідок прискорення інтеграції у спільний ринок ЄС, підвищення дієвості та прозорості державної допомоги суб’єктам господарювання, покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, переходу до інноваційної моделі економічного розвитку.

 

Динаміка цінових показників та курсу гривні у 2026—2028 роках

 

120

у відсотках

 

у гривні до     49

долара США

 

44,7

45,2                                                   45,6                             46

 

 

 

110                                                                                                                                                                                         43

 

 

40

 

 

100                                                                                                                                                                                         37

2026                                                  2027                                                  2028

 Обмінний курс гривні до долара США у середньому за період (права шкала) Індекс споживчих цін, у відсотках (у середньому до попереднього року) Індекс цін виробників, у відсотках (у середньому до попереднього року)

Джерело: прогноз Мінекономіки

Одночасно з повоєнним відновленням економіки важливою умовою зовнішньої стійкості України буде продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями та іноземними партнерами, а також продовження реформ, необхідних для набуття повноправного членства України в ЄС. Розблокування морських портів дасть змогу повернути український експорт на традиційні зовнішні ринки. Водночас підтримці експорту сприятиме створення механізмів страхування, перестрахування та гарантування експортної діяльності.

Попри стабільне економічне зростання зовнішньоторговельний баланс залишатиметься від’ємним, але поступово зменшуватиметься — від -34,7 млрд. доларів США у 2026 році до майже 33 млрд. доларів США у 2028 році, що зумовлено збереженням високих обсягів та темпів зростання імпорту товарів (11,2 відсотка та 10,1 відсотка у 2027 та 2028 роках відповідно) через необхідність задоволення попиту, зокрема на імпорт товарів інвестиційного призначення в умовах відновлення економік. При

цьому обсяги експорту товарів та послуг поступово зростатимуть — з 66,2 млрд. доларів США у 2026 році до 85,9 млрд. доларів США у 2028 році.

 

Експорт, імпорт та зовнішньоторговельний баланс товарів та послуг у 2026—2028 роках

 

млрд. доларів США

 

 

101,0

109,9

66,2

76,3

85,9

118,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-34,7                                           -33,6                                           -33,0

 

2026                                           2027                                            2028

 Експорт                             Імпорт                             Баланс

Джерело: прогноз Мінекономіки

Наведені прогнозні макропоказники на 2026—2028 роки, розраховані в умовах воєнного часу, високої невизначеності при постійних змінах зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку є поточною оцінкою і з урахуванням значної мінливості соціально-економічної ситуації можуть бути уточнені та переглянуті як у бік покращення, так і у бік погіршення.

 

Пріоритетні завдання податкової політики

Податкова політика на 2026—2028 роки буде послідовною та передбачуваною, а також узгоджуватиметься з впровадженням Національної стратегії доходів до 2030 року.

Пріоритетні завдання податкової політики сфокусуються на забезпеченні стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат, впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики.

Заходи податкової політики та адміністрування не будуть негативно впливати на базу податкових надходжень, а також включати нові категорії платників податків до існуючих пільгових режимів.

Протягом 2026—2028 років впроваджуватимуться заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема:

здійснення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (ІТ установою);

забезпечення функціонування інформаційних систем контролюючих органів в режимі обробки деперсоніфікованої інформації про платників податків;

розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;

запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 р. про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC 7), які дозволять ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва, та встановлення окремого порядку оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення ними діяльності через цифрові платформи. Це стане ефективним інструментом контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою декларування таких доходів та сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких наразі не оподатковуються;

впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит), зокрема, щодо обов’язкового подання усіма великими платниками податків, а в подальшому усіма платниками податку на додану вартість, стандартного аудиторського файлу;

забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема в частині протидії ухиленню від сплати податків відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р., продовження графіка наближення ставок акцизного податку до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;

проведення оцінювання та моніторингу наслідків застосування інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків, на етапі їх розроблення — шляхом проведення прогнозного (ex-ante) оцінювання (для визначення вартості відповідної пільги для бюджету у майбутньому), та після запровадження – шляхом проведення систематичних

ретроспективних (ex-post) оцінювань (для визначення ефективності таких інструментів, наскільки вони досягають заявленої мети і чи потребують удосконалення або скасування);

впровадження завдань з виконання Програми ОЕСР для України в частині забезпечення проведення огляду податкової політики, приєднання до правових інструментів (Рекомендацій Ради ОЕСР) з питань оподаткування;

розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;

запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої; удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до

рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;

впровадження правил щодо Двокомпонентного рішення ОЕСР (Two- Pillar Solution) для вирішення податкових проблем, пов’язаних з цифровізацією економіки.

 

Пріоритетні завдання митної політики

Стратегічною ціллю митної політики залишається передбачувана та прогнозована митна система на основі практики ЄС, яка стимулює підвищення якості ведення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечує баланс безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання.

Серед заходів з реформування митної політики та митного адміністрування є три ключові напрями:

посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до митних органів (удосконалення системи запобігання і протидії корупції у Держмитслужбі, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності митних органів шляхом виконання Антикорупційної програми Держмитслужби; надання повноважень підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби на провадження оперативно-розшукової діяльності з метою підвищення ефективності викриття випадків залучення посадових осіб Держмитслужби до протиправної діяльності та сприяння порушенням митного законодавства; запровадження особливих умов проходження державної служби в митних органах та зміцнення доброчесності, які передбачатимуть проведення атестації посадових осіб митних органів, перевірку на доброчесність, у тому числі на поліграфі, впровадження системи мотивації та реагування на рішення та дії митних органів, які визнано неефективними, необґрунтованими та якими завдано шкоди суб’єктам зовнішньо- економічної діяльності; прийняття Дисциплінарного статуту в митних органах, порядку ротації посадових осіб митних органів та формування

кадрового резерву; використання натільних відеокамер при виконанні митних формальностей з метою зниження корупційних ризиків, а також захисту честі і гідності посадових осіб митних органів);

завершення гармонізації митного законодавства України із законодавством ЄС (прийняття нового Митного кодексу України, що забезпечить повну імплементацію положень acquis ЄС в митній сфері, уніфікація проходження митних процедур з ЄС, розроблення нормативно- правових актів для реалізації нового Митного кодексу України; проходження оцінки відповідності митного законодавства України законодавству ЄС (отримання висновку Європейської комісії про відповідність законодавства України митному законодавству ЄС);

побудова сучасних, гнучких, надійних, сервісно орієнтованих інформаційно-комунікаційних систем (заміна та модернізація застарілих функціонуючих систем з урахуванням передових міжнародних практик, що базуються на законодавстві ЄС, оновлених положеннях Митного кодексу України, орієнтованих на спрощення та гармонізацію митних процедур та сучасне технічне оснащення пунктів пропуску для оптимізації їх роботи (скануючі системи, системи інтелектуального відеоконтролю, вагові комплекси).

 

Формування дохідної частини

Прогноз доходів бюджету на 2026—2028 роки враховує основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та основні пріоритетні завдання бюджетної і фіскальної політики, спрямовані на забезпечення збалансування державних фінансів.

 

Доходи державного бюджету на 2024—2028 роки

(млн. гривень)

 

Найменування показника	2024 рік (факт)	2025 рік (план)	2026 рік (прогноз)	2027 рік (прогноз)	2028 рік (прогноз)
Доходи	3 123 496,2	2 327 141,7	2 718 160,9	2 880 009,6	3 190 404,7
Пакет заходів			48 500	26 000	26 000
Разом доходів	3 123 496,2	2 327 141,7	2 669 660,9	2 854 009,6	3 164 404,7
Загальний фонд	2 176 988,1	2 133 275,2	2 504 514,7	2 768 872,5	3 081 823,1
Спеціальний фонд	946 508,1	193 866,5	165 146,3	85 137,1	82 581,6
Податкові надходження	1 647 189,6	1 994 539,1	2 284 539,4	2 562 337,8	2 883 562,5
Загальний фонд	1 552 205,2	1 886 496,7	2 201 552,5	2 559 192,7	2 880 375,3
Спеціальний фонд	94 984,4	108 042,4	82 986,9	3 145	3 187,2
Неподаткові надходження	975 181,3	229 048,6	335 597,2	243 094,7	241 554,2

 

Найменування показника	2024 рік (факт)	2025 рік (план)	2026 рік (прогноз)	2027 рік (прогноз)	2028 рік (прогноз)
Загальний фонд	170 957,8	158 628,1	261 613,9	168 721,7	163 306
Спеціальний фонд	804 223,5	70 420,5	73 983,3	74 373	78 248,1
Інші доходи	474 603	88 358,6	31 934,7	20 620	1 210,1
Загальний фонд	453 825,1	72 955	23 758,6	13 000,9	63,8
Спеціальний фонд	20 777,9	15 403,6	8 176,1	7 619,1	1 146,3
Офіційні трансферти (міжбюджетні)	26 522,3	15 195,4	17 589,7	27 957,2	38 078
Загальний фонд		15 195,4	17 589,7	27 957,2	38 078
Спеціальний фонд	26 522,3

 

У показниках дохідної частини Бюджетної декларації на середньостроковий період враховано:

діючі норми бюджетного та податкового законодавства, зокрема: відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи

фізичних осіб у розмірі 4 відсотки, що тимчасово спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету;

спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 75 відсотків на відповідній території України (крім території м. Києва) та у розмірі 40 відсотків на території м. Києва:

• у 2026 році — до спеціального фонду державного бюджету;
• у 2027—2028 роках — до загального фонду місцевих бюджетів; поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби

та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС;

пропозиція щодо внесення змін до бюджетного законодавства в частині спрямування доходів державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету протягом 2026—2028 років у розмірі 100 відсотків.

Оцінку впливу зазначених норм законодавства на доходи державного та місцевих бюджетів подано в таблиці.

 

Показники впливу, включені в доходи державного та місцевих бюджетів на 2026—2028 роки

(млрд. гривень)

 

Найменування заходу	2026 рік (прогноз)			2027 рік (прогноз)			2028 рік (прогноз)
	зага- льний фонд дер- жав- ного бюд- жету	спе- ціаль- ний фонд дер- жав- ного бюд- жету	міс- цеві бюд- жети	зага- льний фонд дер- жав- ного бюд- жету	спе- ціаль- ний фонд дер- жав- ного бюд- жету	міс- цеві бюд- жети	зага- льний фонд дер- жав- ного бюд- жету	спе- ціаль- ний фонд дер- жав- ного бюд- жету	міс- цеві бюд- жети
Відновлення частки податку на доходи фізичних осіб, яка зараховується до державного бюджету	15,9		-15,9	19,5		-19,5	22,9		-22,9
Спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до норм бюджетного законодавства		79,8	-79,8		-56,9	56,9		-56,8	56,8
Спрямування дорожнього фонду у розмірі 100 відсотків до загального фонду	150,2	-150,2		186,1	-186,1		210,9	-210,9
Поступове наближення ставок акцизу на тютюнові вироби до рівня ЄС	9,1			6,1			6,5
Поступове наближення ставок акцизу на пальне до рівня ЄС	17,3		2,7	19,4		3	19,9		3,1

 

Також під час розроблення прогнозу доходів бюджету на середньостроковий період враховано такі норми законодавства:

поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток банків та фінансових установ за ставкою 25 відсотків;

збереження розподілу акцизу з пального між державним та місцевими бюджетами, а саме — зарахування 13,44 відсотка такого податку до бюджетів територіальних громад;

застосування диференційованих ставок рентної плати на природний газ із збереженням ставок на нафту і газовий конденсат;

зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 відсотків до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин;

застосування ставок оподаткування акцизним податком, екологічним податком і рентною платою, визначених в абсолютних значеннях, без урахування індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Відповідно до інформації, наданої Національним банком, прогнозується збільшення у 2026 році сум прибутку, який Національний банк перераховує до державного бюджету, до 151 331 млн. гривень (на 87 431 млн. гривень більше від показника, затвердженого в державному бюджеті 2025 року), з подальшим поступовим зменшенням таких сум у 2027 році до 62 981 млн. гривень та у 2028 році — до 54 017 млн. гривень.

Водночас зменшення рівня дефіциту державного бюджету потребуватиме пакету заходів для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави від збройної агресії Російської Федерації проти України, що включатиме покращення контролю за доходами, отриманими з використанням цифрових платформ, роботою із стягнення податкового боргу, оподаткування акцизним податком напоїв з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в обсязі 48,5 млрд. гривень у 2026 році та по 26 млрд. гривень у 2027—2028 роках щороку.

 

 

 

 

 

 

 

У цілому в прогнозі доходів на 2026—2028 роки враховано такі ставки основних податків:

 

Найменування показника

2024 рік

2025 рік

2026 рік

2027 рік

2028 рік

Податок на доходи фізичних осіб                                               18%                                                          18%

Податок на прибуток підприємств                     18% (основна

ставка) /

25% (фінансові установи) /

50% (банки)

 

18% (основна ставка) /

25% (банки, фінансові установи)

 

Рентна плата за користування надрами для видобування залізної руди

(з 2022 року — середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts)

 

3,5% ≤ 100$

5% ≤ 200$

10% > 200$

 

3,5% ≤ 100$

5% ≤ 200$

10% > 200$

Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу

видобутий із свердловин (крім нових свердловин з 1 січня 2018 р.):

 

відсоток фактичної ціни реалізації природного газу

 

застосовування диференційованих ставок за 1 тис. куб. метрів

глибина залягання покладів до 5000 метрів

 

 

 

 

 

 

 

глибина залягання покладів понад 5000 метрів

 

до 1 грудня

2024 р.:

14,5% ≤ 150$

29% > 150$ та

˂ 400$ 29% = 400$

65% > 400$

до 1 грудня

2024 р.:

7% ≤ 150$

14% > 150$ та

˂ 400$ 14% = 400$

31% > 400$

 

з 1 грудня 2024 р.:

29% ˂ 400$

29% = 400$

65% > 400$

 

 

 

 

з 1 грудня 2024 р.:

14% ˂ 400$

14% = 400$

31% > 400$

 

з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України	11%	11%
природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність	70%	70%

 

видобутий із нових свердловин з 1 січня 2018 р.

 

застосовування диференційованих ставок за 1 тис. куб. метрів

 

глибина залягання покладів до 5000 метрів

 

до 1 грудня

2024 р.:

6% ≤ 150$

12% > 150$ та

˂ 400$ 12% = 400$

 

з 1 грудня 2024 р.:

12% ˂ 400$

12% = 400$

36% > 400$

 

Найменування показника

2024 рік

2025 рік

2026 рік

2027 рік

2028 рік

 

глибина залягання покладів понад 5000 метрів

 

36% > 400$

до 1 грудня

2024 р.:

3% ≤ 150$

6% > 150$ та

˂ 400$ 6% = 400$

18% > 400$

 

 

з 1 грудня 2024 р.:

6% ˂ 400$

6% = 400$

18% > 400$

Рентна плата за користування надрами для видобування нафти

 

відсоток вартості товарної продукції — середня ціна одного бареля нафти “Urals”, перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку з урахуванням середнього показника місткості барелів в 1 тонні нафти марки “Urals” у розмірі 7,28

 

 

глибина залягання покладів до 5000 метрів	31%	31%
глибина залягання покладів понад 5000 метрів	16%	16%

 

Рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату

 

відсоток вартості товарної продукції, розрахованої як для нафти

 

глибина залягання покладів до 5000 метрів	31%			31%
глибина залягання покладів понад 5000 метрів	16%			16%
Податок на додану вартість	20% (7%, 14%)			20% (7%, 14%)
Акцизний податок, зокрема:
Сигарети з фільтром та без фільтра:
специфічна ставка	1 881,17                58 євро за		61	64	67
	гривні за                 1000 шт.		(євро за	(євро за	(євро за
	1000 шт.	(з 25 березня) /	1000 шт.)	1000 шт.)	1000 шт.)
		2 257,4 гривні за 1000 шт. (до 25 березня)
адвалорна ставка (відсоток вартості реалізації)		12%		12%
мінімальне податкове зобов’язання із	2 516,54	78 євро за	82	86	90
сплати акцизного податку	гривні за 1000 шт.	1000 шт. (з 25 березня) /	(євро за 1000 шт.)	(євро за 1000 шт.)	(євро за 1000 шт.)
		3 019,85 гривні за 1000 шт. (до 25 березня) /
		з 1 квітня по
		31 грудня до

 

Найменування показника

2024 рік

2025 рік

2026 рік

2027 рік

2028 рік

78 євро застосовується коефіцієнт 1,1

 

Тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням

 

2 516,54

гривні за 1000 шт.

 

70,4 євро за

70,8 71,14 72 (євро за (євро за (євро за 1000 1000 1000 шт.) шт.) шт.)

1000 шт.

(з 25 березня) /

 

		3 019,85 гривні за 1000 шт. (до 25 березня)
Бензин	213,5 / 242,6	271,7	300,8	329,9	359
(євро за 1000 літрів, приведених до 15°С)	(з 1 вересня)
Дизельне паливо	139,5 / 177,6	215,7	253,8	291,9	330
(євро за 1000 літрів, приведених до 15°С)	(з 1 вересня)
Скраплений газ	52 / 148	173	198	223	250
(євро за 1000 літрів, приведених до 15°С)	(з 1 вересня)
Спирт етиловий та лікеро-горілчані вироби (гривень за 1 літр 100 % спирту)	133,31		133,31
Пиво (гривень за 1 літр 100 % спирту)	59,82		59,82
Електрична енергія (відсоток вартості реалізації)	3,2%		3,2%
Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю (за умови перевищення 500 тонн на рік) (гривень за 1 тонну)	30		30

 

Фінансування і боргова політика

У середньостроковій перспективі передбачено поступове зменшення зовнішньої фінансової підтримки України і відповідно дефіциту державного бюджету. Так, дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 9,9 відсотка валового внутрішнього продукту в 2026 році, 5,2 відсотка валового внутрішнього продукту в 2027 році та 3,8 відсотка валового внутрішнього продукту в 2028 році.

Фінансування державного бюджету за рахунок державних запозичень планується з урахуванням надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів і ємності та доступної ліквідності внутрішнього ринку капіталу.

У 2026 році передбачається часткове фінансування державного бюджету за рахунок надходження державних запозичень у 2025 році понад обсяги, визначені законом про Державний бюджет України на 2025 рік, що дасть змогу зменшити навантаження на внутрішній ринок державних цінних паперів.

Розміщення державних цінних паперів на внутрішньому ринку в необхідному для забезпечення рефінансування державного внутрішнього боргу обсязі в поєднанні із своєчасним зовнішнім фінансуванням на відповідних пільгових умовах дасть змогу забезпечити фінансування державного бюджету у 2027 та 2028 роках.

 

Фінансування державного бюджету

(млн. гривень)

 

Найменування показника	2026 рік (план)	2027 рік (план)	2028 рік (план)
Фінансування за борговими операціями	1 031 904,5	617 884,8	509 922,6
Загальний фонд	916 714,7	570 876,5	486 631,6
Спеціальний фонд	115 189,8	47 008,3	23 291,0
Надходження від приватизації державного майна	2 000	2 000	2 000
Загальний фонд	2 000	2 000	2 000
Спеціальний фонд
Фінансування за активними операціями	2	2	2
Загальний фонд
Спеціальний фонд	2	2	2
Загальне фінансування	1 033 906,5	619 886,8	511 924,6

 

Можливі джерела фінансування:

 

Внутрішні джерела фінансування	Доступні інструменти (не вичерпно)
Цінні папери	облігації внутрішньої державної позики

 

Зовнішні джерела фінансування	Доступні інструменти (не вичерпно)
Європейський Союз	кредит/позика (макрофінансова допомога)
Міжнародний валютний фонд	кредит/позика (в рамках програми Stand-by/EFF)

 

Зовнішні джерела фінансування	Доступні інструменти (не вичерпно)
Світовий банк	кредит/позика
Європейський банк реконструкції та розвитку	кредит/позика
Європейський інвестиційний банк	кредит/позика
Банк розвитку Ради Європи	кредит/позика
Двосторонні кредити, зокрема забезпечені доходами від заморожених активів	кредит/позика

Державні гарантії у 2026—2028 роках надаватимуться з такими обмеженнями:

граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, не перевищуватиме 3 відсотки планових доходів загального фонду державного бюджету відповідного бюджетного періоду;

граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів України, визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період для забезпечення достатнього простору для надання гарантій з метою реалізації проектів, зокрема спрямованих на відновлення та відбудову.

Політика управління державним боргом у 2026—2028 роках буде орієнтована на:

продовження тісної співпраці з міжнародними партнерами з метою залучення довгострокового пільгового фінансування;

проведення правочинів з державним боргом;

здійснення заходів для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, зокрема проведення активних ринкових операцій з облігаціями внутрішньої державної позики шляхом їх обміну;

залучення необхідного фінансування державного бюджету за найнижчої можливої вартості з урахуванням ризиків.

Для забезпечення боргової стійкості планується зниження показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2028 року до рівня, що не перевищує 100 відсотків валового внутрішнього продукту.

В умовах довготривалого воєнного стану та спаду національної економіки одним з основних джерел фінансування пріоритетних інвестиційних проектів є довгострокові пільгові кредити від іноземних

держав,   іноземних   фінансових   установ   і    міжнародних                фінансових організацій.

 

Державна політика щодо соціальних стандартів та гарантій, соціальна політика

Відповідно до статті 6 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров’я та освіти.

У цьому напрямі буде продовжено опрацювання питання можливості підвищення державних соціальних стандартів, зокрема прожиткового мінімуму до його фактичного розміру, з урахуванням аналізу позитивної динаміки основних показників економічного розвитку країни, стійкості системи державних фінансів, а також наявного фіскального простору для таких кроків.

У 2026—2028 роках прогнозні розміри прожиткового мінімуму розраховано з огляду на основні макропоказники економічного і соціального розвитку України, зокрема з урахуванням підвищення темпів індексу споживчих цін для відповідного року, що становитиме:

(гривень)

 

Прожитковий мінімум	2026 рік	2027 рік	2028 рік
На одну особу	3 171	3 358	3 536
Для дітей віком до шести років	2 783	2 947	3 103
Для дітей віком від шести до 18 років	3 471	3 676	3 871
Для працездатних осіб	3 288	3 482	3 667
Для осіб, які втратили працездатність	2 564	2 715	2 859

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у 2026—2028 роках у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 60 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю —

100 відсотків; для дітей — 145 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Під час формування видаткової частини на 2026—2028 роки буде враховано такі показники:

мінімальної заробітної плати:

з 1 січня 2026 р. в розмірі 8 688 гривень;

з 1 січня 2027 р. в розмірі 9 374 гривні;

з 1 січня 2028 р. в розмірі 10 059 гривень;

посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

з 1 січня 2026 р. в розмірі 3 470 гривень;

з 1 січня 2027 р. в розмірі 3 744 гривні;

з 1 січня 2028 р. в розмірі 4 018 гривень.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів залишається на рівні 2025 року.

Слід зазначити, що на шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, серед яких продовження реформи державного управління в Україні.

Так, у 2026—2028 роках продовжуватиметься здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, запровадженої у 2024 році.

Для забезпечення продовження реформи державного управління ключові заходи буде зосереджено на продовженні роботи з впровадження комплексної реформи оплати праці, збалансуванні організаційної структури та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади.

Водночас Верховна Рада України та Уряд будуть спрямовувати зусилля на “відв’язку” розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема для працівників державних органів.

З огляду на необхідність підтримки найуразливіших громадян України, а також недопущення пасивного пристосування соціальної політики до обмежених фінансових можливостей держави пріоритетом соціальної політики у середньостроковій перспективі визначено підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставинах із збереженням адресних підходів та заходів щодо розв’язання, що буде здійснено шляхом продовження комплексних реформ у соціальній сфері.

Завданнями на 2026—2028 роки є:

забезпечення максимальної адресності та наближеності надання відповідної соціальної підтримки тим, хто її потребує;

продовження реалізації експериментального проекту щодо надання базової  соціальної  допомоги  та  надання  пропозицій  щодо  перегляду

категорій суб’єктів звернення за базовою соціальною допомогою з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету;

прозорість та максимальна об’єктивність критеріїв в отриманні соціальної підтримки;

здійснення заходів, спрямованих на поліпшення демографічного стану щодо підтримки сімей, стимулювання народжуваності, підтримки поєднання батьківства та зайнятості;

подальше удосконалення механізму та критеріїв надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;

упорядкування системи пільг та гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема шляхом перегляду зон радіоактивно забруднених територій;

забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування пенсійних виплат, призначених згідно із законодавством, та щорічного проведення індексації пенсій з 1 березня;

вжиття заходів для запровадження пенсійної реформи, яка передбачатиме упорядкування системи пенсійного забезпечення з метою посилення її справедливості та визначення єдиних підходів до нарахування страхових пенсій для всіх категорій громадян;

створення необхідних передумов для запровадження другого рівня пенсійної системи;

опрацювання підходів до визначення середньострокових показників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;

удосконалення підходів, спрямованих на реалізацію прав дітей, їх соціального захисту, всебічного розвитку та виховання в сімейному оточенні;

удосконалення механізму надання соціальних послуг з метою наближення їх до вразливих груп населення;

підтримка осіб з інвалідністю, зокрема належне забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації та протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями;

здійснення заходів, спрямованих на створення умов для реалізації особами з інвалідністю права на працю.

 

Державна політика у справах ветеранів

Державну підтримку ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі —

ветерани війни), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі — члени їх сімей) буде сформовано на засадах переходу від пільгового пожиттєвого забезпечення ветерана війни до системи мотивацій і самореалізації у цивільному житті за допомогою надання ветерану війни нових можливостей щодо задоволення його потреб.

Завданнями на 2026—2028 роки є:

реінтеграція ветеранів війни в суспільство шляхом запровадження системи повернення з військової служби до цивільного життя, надання їм послуг у межах системи такого повернення з урахуванням наявних механізмів надання таких послуг;

забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, зокрема у системі повернення з військової служби до цивільного життя, сприяння територіальній доступності та функціонуванню ветеранських просторів;

комплексна реабілітація ветеранів війни та членів їх сімей, зокрема шляхом надання медичних послуг, послуг з психологічної допомоги, фізкультурно-спортивної реабілітації, розвитку спорту ветеранів війни;

виконання житлових програм для ветеранів війни та членів їх сімей; підтримка зайнятості/самозайнятості ветеранів війни за допомогою

надання грантів та мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу,

здійснення заходів з професійної адаптації, видачі ваучерів на підвищення конкурентоспроможності;

спрощення доступу до надання послуг і гарантій ветеранам війни та членам їх сімей шляхом розширення електронних послуг і сервісів;

популяризація та забезпечення формування позитивного образу ветерана війни, героїзація ветеранів війни у суспільстві;

вшанування пам’яті загиблих Захисників та Захисниць України, зокрема шляхом почесного поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Державна політика у сфері національної безпеки і оборони Базовий сценарій. В умовах довготривалої війни, глобальної кризи і

нестабільності, послаблення традиційних союзів видатки на безпеку і оборону і надалі будуть залишатися основним пріоритетом бюджету.

Україна прагне захистити свій суверенітет та кордони. Забезпечення сил безпеки і оборони України необхідним фінансовим ресурсом є однією з передумов — повернути своє.

Обсяги видатків державного бюджету на середньостроковий період на безпеку і оборону визначено на 2026 рік у сумі 1 817 152,3 млн. гривень;

2027 рік — 1 439 092 млн. гривень; 2028 рік — 1 383 639,4 млн. гривень з урахуванням припущення щодо суттєвого покращення безпекової ситуації з 2026 року.

В умовах припинення вогню у 2026 році для Уряду України існує виклик щодо необхідності збереження обороноздатності та військового потенціалу для відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України.

Україна пропонує міжнародним партнерам з Коаліції охочих створити окремий фонд для фінансування потреб сил безпеки і оборони України.

Таке рішення дасть змогу зберегти необхідну чисельність військових для упередження поновлення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також буде одним з факторів гарантії безпеки для Європейських партнерів.

У середньостроковій перспективі державна бюджетна політика у сфері національної безпеки і оборони буде спрямована на:

підвищення спроможностей сил безпеки і оборони України; здійснення заходів із розроблення, підготовки виробництва та закупівлі

нових зразків озброєння та військової техніки, забезпечення ними потреб

сил безпеки і оборони;

належне утримання особового складу сил безпеки і оборони України, стимулювання до проходження військової служби, реалізацію соціальних гарантій;

досягнення взаємосумісності сил оборони з силами держав — членів НАТО, активну участь у програмах та ініціативах НАТО, обмін досвідом та найкращими практиками, сприяння зміцненню колективної безпеки євроатлантичного простору, розвитку стратегічного партнерства з ключовими державами — членами НАТО;

посилення системи протиповітряної оборони держави;

зміцнення органів правопорядку та інтегрованого управління кордонами;

забезпечення здійснення заходів безпеки і порядку на деокупованих територіях;

очищення території України від вибухонебезпечних предметів, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та оперативність ліквідації їх наслідків, зокрема спричинених воєнними (бойовими) діями та/або терористичними актами;

формування безпечного середовища життєдіяльності людей, підвищення рівня захищеності населення;

забезпечення належного захисту важливих державних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури;

зміцнення системи кібербезпеки, у тому числі розвиток кіберзахисту (кібероборони) в інтересах Збройних Сил та інших складових сил оборони України;

посилення розвідувальних та контррозвідувальних спроможностей держави, активізацію антитерористичних заходів та боротьби з диверсійною діяльністю.

Обсяги видатків на сектор безпеки і оборони за пропозиціями головних розпорядників бюджетних коштів, що входять до сектору безпеки і оборони, враховують видатки на виконання середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової  техніки,  зброї  і  боєприпасів  на  2026  рік  у  сумі 134 333,4 млн. гривень, на 2027 рік — 124 365,2 млн. гривень, на 2028 рік —

10 913,5 млн. гривень.

Крім того, для забезпечення системного розвитку інноваційних рішень у секторі безпеки і оборони у 2026—2028 роках передбачається продовження практики надання грантової підтримки розробникам оборонних технологій (Brave1), що будуть відібрані за результатами конкурсів. Для фінансування такої підтримки передбачається збільшення статутного капіталу Фонду розвитку інновацій.

Альтернативний сценарій. Наявність надзвичайної невизначеності щодо подальшої реалізації безпекових ризиків потребує передбачення окремого розділу, що окреслить коло питань, які потребуватимуть швидкої реакції української влади, міжнародних партнерів України та суспільства в умовах продовження збройної агресії Російської Федерації проти України.

Необхідно чітко розуміти умови, в яких здійснюється процес середньострокового планування, та усвідомити безпекові можливі ризики, які мають місце.

Економічний розвиток

В умовах невизначеності можлива реалізація різних сценаріїв економічного розвитку та поведінки економіки.

Тривалість бойових дій, інтенсивність атак на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру, нестабільність ситуації на фронті та непередбачуваність подальших дій агресора залишаються ключовими чинниками невизначеності, що безпосередньо впливають на соціально- економічну ситуацію в країні. У разі збереження високої інтенсивності воєнних дій у середньостроковій перспективі національна економіка може зіткнутися з подальшим послабленням виробничої активності, черговим порушенням внутрішніх ланцюгів доданої вартості, обмеженим доступом до окремих ресурсів, а також зростанням логістичних і безпекових витрат для бізнесу.

Такі умови стримуватимуть внутрішній попит, знижуватимуть інвестиційну активність, підриватимуть зовнішню стійкість. Валовий внутрішній продукт зростатиме повільнішими темпами, з ризиком нерівномірного відновлення в розрізі секторів та регіонів. Зберігаються ризики для експорту, особливо в частині постачання металургійної продукції, сільськогосподарських товарів та інших позицій з традиційно високою часткою на зовнішніх ринках. Водночас імпорт товарів критичного призначення, зокрема енергоносіїв і комплектувальних виробів, залишатиметься на підвищеному рівні, що зумовлюватиме тиск на торговельний баланс та валютний ринок.

В умовах загострення безпекової ситуації ймовірне посилення інфляційного тиску через перебої в постачанні, зростання витрат на виробництво та логістику, а також через зміну курсових очікувань. Коливання на валютному ринку та потенційні цінові шоки можуть посилити загальну економічну нестабільність.

З огляду на це Мінекономіки поряд із базовим сценарієм макроекономічного прогнозу на 2026—2028 роки було розроблено альтернативний сценарій прогнозу, який передбачає більш тривалі строки військових дій із відповідними наслідками для економіки. Цей сценарій передбачає уповільнення темпів економічного зростання у 2026 році до 2,4 відсотка з подальшим більш пригніченим економічним відновленням у 2027 і 2028 роках в середньому щороку на рівні 4,6 відсотка, більш високий інфляційний тиск в економіці (зростання споживчих цін на 9,9 відсотка у 2026 році, 9,4 відсотка у 2027 році, 7,5 відсотка у 2028 році), повільніше відновлення експорту товарів та послуг. При цьому номінальний обсяг валового внутрішнього продукту у 2026 році за альтернативним сценарієм прогнозується дещо нижчим, ніж за базовим сценарієм (10 309,3 млрд. гривень), тоді як у 2027 і 2028 роках, навпаки, незначно вищим (11 954,8 млрд. гривень та 13 560,9 млрд. гривень відповідно) через вплив вищого цінового фактору.

Більш тривале збереження високих безпекових ризиків, підвищена вразливість економіки до шоків потребуватимуть постійного моніторингу, своєчасного реагування та застосування необхідних інструментів для підтримки цінової, валютної та загальної економічної стабільності.

Бюджетна політика

Продовження збройної агресії Російської Федерації проти України, посилення її інтенсивності відповідно потребуватиме чітких і зважених рішень, як від Кабінету Міністрів України, так і від Верховної Ради України.

Із свого боку це потребуватиме перегляду видатків сектору безпеки і оборони, що дасть змогу Збройним Силам та іншим військовим формуванням забезпечити захист української землі та її народу.

З огляду на зазначене обсяг видатків сектору безпеки і оборони на 2026 рік повинен бути відновлений до рівня 2025 року з урахуванням змін до державного бюджету.

Так, проти базового сценарію видатки на сектор безпеки і оборони повинні бути збільшені на 750—800 млрд. гривень і в загальному обсязі становитимуть 2,6 трлн. гривень, що становитиме понад 25 відсотків валового внутрішнього продукту.

За умови спрямування внутрішніх ресурсів, а саме доходів Державного бюджету України та внутрішнього фінансування на покриття видатків сектору безпеки і оборони, Україна потребуватиме збереження зовнішньої фінансової підтримки на рівні не нижче поточного року для фінансування соціальних програм, підтримки населення.

Продовження збройної агресії або її ескалація з боку Російської Федерації потребуватиме від наших міжнародних партнерів посилення прямої військової допомоги для сил безпеки і оборони України та надання фінансової допомоги для нарощування оборонно-промислового потенціалу.

Видатки сектору безпеки і оборони в умовах ескалації військових дій противником будуть спрямовані на:

нарощення рівня спроможностей сил безпеки і оборони України, необхідного для стримування подальшої ескалації збройної агресії з боку Російської Федерації проти України, відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону України;

виплату належного грошового забезпечення та надання інших соціальних гарантій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, насамперед тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях, та членам їх сімей;

поліпшення матеріально-технічного забезпечення бойових військових частин (підрозділів);

розвиток спроможностей оборонно-промислового комплексу, інноваційних оборонних технологій, стимулювання досліджень і розробок;

закупівлю сучасного озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів для належного забезпечення ними потреб сил безпеки і оборони;

посилення розвідувальних та контррозвідувальних спроможностей держави, активізацію антитерористичних заходів та боротьби з диверсійною діяльністю;

виконання завдань територіальної оборони.

По-друге, необхідно напрацювати пакет заходів, який забезпечить надходження до Державного бюджету України для покриття додаткових видатків на сектор безпеки і оборони.

Можливими заходами і підходами є:

спрямування фіскального простору, який передбачено на 2026 рік в обсязі 153 070,6 млн. гривень (за базовим сценарієм).

Фіскальний простір, який передбачається в Бюджетній декларації на відповідні періоди, буде слугувати резервом для покриття непередбачених видатків;

проведення аналізу видаткової частини з метою визначення її актуальності і пріоритетності в умовах дії альтернативного сценарію.

Видатки, які є неактуальними або непріоритетними, під час розгортання альтернативного сценарію мають бути скорочені, а вивільнений ресурс може бути спрямований на фінансування заходів сектору безпеки і оборони;

збільшення надходження доходів до державного бюджету, зокрема із урахуванням реалізації положень Національної стратегії доходів.

Зазначені заходи включатимуть перегляд чинних податкових пільг, перегляд чинних пропорцій розподілу окремих загальнодержавних податків (податків, які сплачують окремі категорії платників) між державним та місцевими бюджетами;

додаткове збільшення дефіциту державного бюджету із дотриманням підходів та принципів фіскальної стійкості за результатами проведення відповідного аналізу.

Для цього будуть проведені консультації з нашими міжнародними партнерами, зокрема в рамках перегляду програми з Міжнародним валютним фондом (EFF), щодо можливості для отримання Україною необхідної додаткової зовнішньої фінансової допомоги, водночас разом із Національним банком будуть визначені можливості для здійснення додаткових обсягів внутрішнього фінансування, необхідного для забезпечення швидкого закриття фінансових розривів, не ставлячи під загрозу економічну та фінансову стабільність або боргову стійкість.

Державна політика у сфері освіти

У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури; погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон, змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної); дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури; дисбалансу попиту на ринку праці та пропозицій щодо підготовки фахівців з боку системи вищої освіти.

Тому у 2026—2028 роках передбачено виконання завдань, спрямованих на:

підвищення престижності праці працівників закладів освіти шляхом впровадження різних мотиваційних стимулів;

облаштування безпечних умов для проведення освітнього процесу в закладах освіти з метою забезпечення доступності і безперервності освіти незалежно від безпекової ситуації;

реалізацію реформи “Нова українська школа”: затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 р., розроблення моделі організації освітнього процесу у старшій профільній школі, розбудову мережі профільних ліцеїв;

забезпечення умов для формування ефективної мережі закладів освіти із урахуванням інтересів учасників освітнього процесу та потреб держави;

патріотичне виховання дітей у спроможній мережі військових (військово-спортивних) ліцеїв та ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою;

завершення облаштування кабінетів у закладах освіти для викладання предмета “Захист України”, впровадження ефективних освітніх програм для реалізації патріотичного виховання;

забезпечення державної підтримки щодо перебування учнів початкових класів у школах протягом усього дня з метою сприяння зайнятості батьків, особливо у громадах із високим рівнем трудової міграції або складною економічною ситуацією;

розбудову безпечного та інклюзивного освітнього середовища для доступу до якісної освіти, зокрема здобуття освіти безпосередньо в закладах освіти, що сприятиме підвищенню якості освітніх послуг на всіх рівнях і поверненню громадян України із-за кордону;

забезпечення реалізації права кожної дитини на повноцінне харчування, зниження рівня захворюваності, підтримку фізичного та психічного здоров’я школярів;

забезпечення доступу до дошкільної освіти з метою повернення батьків, особливо матерів, на ринок праці, стимулювання економічної активності населення, зменшення соціальної напруги;

підвищення якості надання освітніх послуг та ефективності використання коштів освітньої субвенції шляхом розмежування видатків для різних форм надання освіти, перегляд показника “розрахункова наповнюваність класів” на основі верифікованих даних про контингент учнів;

створення сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти шляхом формування оптимальної мережі закладів професійної освіти, створення навчально-практичних центрів і Центрів професійної досконалості, запровадження підготовки за новими професіями і короткостроковими програмами, розвиток партнерства з бізнесом, зокрема впровадження дуальної форми здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної)  освіти,  проведення  комунікаційної  кампанії  з

підвищення престижності та популяризації професійної (професійно- технічної) освіти та робітничих професій;

формування державного замовлення на підготовку фахівців за пріоритетним переліком соціально-значущих спеціальностей (військові, медичні, педагогічні та інші спеціальності) і фахівців робітничих професій, необхідних на ринку праці для повоєнного відновлення;

продовження реформи фінансування здобуття вищої освіти за допомогою надання державних освітніх грантів, зокрема і здобувачам освіти, які потребують підтримки держави з метою формування кадрового потенціалу у сферах, критичних для відновлення економіки держави;

формування законодавчих передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти, створення укрупнених регіональних університетів та університетів світового рівня;

забезпечення надання освітніх послуг ветеранам;

цифрову трансформацію освіти шляхом забезпечення централізованого збору даних про учнів і вчителів, подальший розвиток аналітичних інформаційних систем управління освітою та баз даних для прийняття якісних управлінських рішень, налагодження електронної інформаційної взаємодії між публічними електронними реєстрами, дебюрократизацію освітнього процесу;

цифрову підтримку учасників освітнього процесу шляхом подальшого впровадження цифрових освітніх платформ, створення інтерактивних навчальних матеріалів, електронних додатків до підручників.

 

Державна політика у сфері науки

У середньостроковій перспективі буде продовжено здійснення заходів щодо відновлення статусу вітчизняної науки як основного інструменту технологічного розвитку держави та створення нової системи управління і фінансування науки.

За результатами проведення нової державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти (у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності) передбачено виконання завдань, спрямованих на:

оновлення підходів до розподілу базового фінансування основної діяльності державних наукових установ, наукових досліджень закладів вищої освіти, зокрема врегулювання питання щодо механізму фінансування діяльності установ (закладів), які не пройшли державну атестацію;

підтримку пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок науковими установами та закладами вищої освіти, які за результатами проведення державної атестації матимуть найкращу атестаційну оцінку;

забезпечення функціонування ефективної мережі наукових установ та закладів вищої освіти.

Також серед ключових завдань на 2026—2028 роки є: поглиблення інтеграції України в європейський науковий простір;

концентрація фінансових ресурсів на проведенні наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, пов’язаних, насамперед, із забезпеченням потреб національної безпеки та оборони, необхідністю розвитку пріоритетних галузей економіки у воєнний і післявоєнний періоди, максимальною переорієнтацією системи наукових досліджень (розробок) на інновації;

удосконалення механізму формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково- технічну продукцію;

поступове підвищення частки грантової підтримки наукових і науково- технічних проектів через Національний фонд досліджень;

запровадження ефективного та прозорого механізму організації та проведення комплексних міжвідомчих наукових досліджень і науково- технічних (експериментальних) розробок;

створення дієвого механізму комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

 

Державна політика у сфері охорони здоров’я

Ключовий і незмінний пріоритет розвитку галузі — забезпечення для населення доступної, якісної і безоплатної медичної допомоги.

Планування потреб галузі охорони здоров’я на середньострокову перспективу здійснюватиметься із урахуванням об’єктивних потреб населення в медичних послугах шляхом забезпечення універсального доступу громадян до основних медичних послуг.

У середньостроковій перспективі заходи з реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я орієнтуватимуться на потреби населення із забезпеченням справедливого доступу до якісної медичної допомоги і базуватимуться на:

пріоритезації медичних послуг відповідно до актуальних викликів часу (воєнного, повоєнного періодів), зокрема з особливою увагою до розвитку реабілітаційних послуг, лікування важких травм і опіків, надання психічної та психологічної допомоги, із урахуванням реальних потреб кожного госпітального округу з огляду на кластеризацію закладів та доступність на територіях, де тривають бойові дії;

посиленні первинної медичної допомоги як економічно доцільного рівня  медичної  системи  та  розвитку  профілактичного  напряму  за

допомогою впровадження системи раннього виявлення хронічних захворювань, масштабування скринінгових програм, зокрема онкоскринінгу, та застосування сучасних методів ранньої діагностики;

подальшому розвитку амбулаторного (стаціонарозамінного) лікування як найбільш ефективної з економічного та клінічного поглядів моделі надання медичної допомоги та способу оптимізації ресурсів без зниження якості допомоги (перехід від дорогого стаціонарного сегменту до гнучких, пацієнтоорієнтованих форм надання послуг);

фінансовому захисті пацієнтів із хронічними захворюваннями за допомогою підвищення доступності до пріоритетних лікарських засобів, зокрема для лікування болю, психічних розладів, серцево-судинних і онкологічних хвороб, для запобігання ускладнень, зниження інвалідизації і втрати працездатності;

підвищенні якості допомоги у невідкладних станах для зниження рівня передчасної смертності та забезпеченні своєчасного реагування у критичних ситуаціях;

забезпеченні готовності до реагування на епідемії, інфекційні захворювання та надзвичайні ситуації;

забезпеченні підтримки народжуваності та відновленні демографічного потенціалу за допомогою доступу до сучасних репродуктивних, якісних перинатальних і неонатальних медичних послуг, зниженні рівня дитячої та материнської смертності;

подальшому сприянні інтеграції закладів охорони здоров’я в єдиний медичний простір для ефективного використання наявних ресурсів, узгодженого маршрутного спрямування пацієнтів у межах регіонів і забезпечення безперервності медичної допомоги;

посиленні контролю за якістю надання медичних послуг та безоплатністю медичних послуг для пацієнтів.

Фінансові ресурси також буде зосереджено на пріоритетних потребах охорони здоров’я:

централізованій закупівлі лікарських засобів і медичних виробів; розвитку системи громадського здоров’я, зокрема зміцненні систем

епідеміологічного нагляду та моніторингу за небезпечними факторами і загрозами біологічного, хімічного, радіаційно-ядерного та невідомого походження.

Буде продовжено розвиток цифровізації процесів у сфері охорони здоров’я для формування якісно нового переліку даних, що є критично важливими для прогнозування, планування, моніторингу якості надання медичної допомоги, відстеження системних прогалин в її наданні і прийнятті виважених та ефективних управлінських рішень.

Прозорість використання бюджетних коштів забезпечуватиметься шляхом обліку всіх наданих медичних послуг і лікарських засобів через електронну систему охорони здоров’я, здійснення верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я.

 

Державна політика у сфері молоді та спорту

У середньостроковій перспективі держава сприятиме розвитку фізичної культури та спорту, створенню можливостей для самореалізації та розвитку потенціалу молоді, популяризації українських суспільно- державних цінностей та формуванню на їх основі української національної та громадянської ідентичності.

Завданнями на 2026—2028 роки є:

належне представлення держави українськими спортсменами на міжнародній арені як елемент спортивної дипломатії та привернення уваги до України, сприяння боротьбі за відсторонення представників держав- агресорів від світового спортивного руху, відновлення ментального здоров’я шляхом розширення доступу всіх верств населення до рухової активності;

реалізація заходів з популяризації українських суспільно-державних цінностей та формування на їх основі української національної та громадянської ідентичності;

реалізація заходів молодіжної політики та залучення до неї за удосконаленими підходами Українським молодіжним фондом суб’єктів молодіжної роботи.

Державна політика у сфері культури та медіапростору Незважаючи  на  те,  що  з  2022  року  Україна  перебуває  у  стані

повномасштабної війни з Російською Федерацією, держава створює умови для творчої самореалізації громадян, збереження культурно-духовної спадщини, повноцінного функціонування суспільного мовлення, що є запорукою становлення активного громадянського суспільства та задоволення його потреб в отриманні об’єктивної та неупередженої інформації.

Основним завданням закладів культури на сьогодні та в середньостроковій перспективі є підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, задоволення культурних потреб українського народу. Крім того, важливо залишатися в полі зору міжнародних партнерів, зокрема за допомогою трансляції інформації про історію, цінності та традиції українського народу.

Також завданнями України у процесі європейської інтеграції у сфері культури  є  створення  умов  для  активного  залучення  України  до

загальноєвропейських культурних процесів та просування європейських цінностей в українському суспільстві, зміцнення культурних зв’язків із державами ЄС.

У 2026—2028 роках передбачено виконання завдань, спрямованих на: створення  сприятливих  умов  для  розвитку  інтелектуального  та

духовного потенціалу особистості і суспільства, підтримку культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір, створення умов для повернення митців із-за кордону;

меморіалізацію російсько-української війни, зокрема шляхом створення виставок і творів мистецтва, присвячених подіям російсько- української війни, запровадження відповідних освітніх програм та музейних просторів, водночас серед важливих елементів меморіалізації є творення наративу про цю війну;

забезпечення державної підтримки розвитку і застосування української мови в усіх сферах суспільного життя;

створення конкурентоспроможного середовища у сфері театрального, музичного, хореографічного, циркового, образотворчого мистецтва за допомогою популяризації, підтримки та розвитку професійного мистецтва, підтримки сучасних культурних проектів, стимулювання професійних митців до вироблення конкурентоспроможного національного культурного продукту;

збереження національних і державних історико-культурних заповідників, посилення захисту культурних цінностей та культурної спадщини, відновлення ефективної системи управління охороною культурної спадщини на всіх рівнях;

здійснення державної підтримки кінематографії для популяризації героїзму українського народу та формування громадянського суспільства;

підтримку функціонування та розвиток суспільного медіа як незалежного мовника, який є запорукою європейської інтеграції;

забезпечення стратегічних комунікацій, виявлення, реагування та протидію дезінформації та маніпулятивній інформації, деструктивній пропаганді.

Державна політика у сфері цифрової трансформації Основними пріоритетами політики у сфері цифрової трансформації є

розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація, інформатизація суспільства, сприяння розвитку ІТ-бізнесу, підвищення рівня цифрової грамотності українців.

У середньостроковій перспективі передбачено:

забезпечення переведення найбільш популярних публічних послуг в електронну форму;

цифровізацію публічних послуг із надання державної підтримки військовослужбовцям та членам їх сімей;

запровадження ефективної системи моніторингу та оцінки якості надання адміністративних послуг;

повноцінне використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатка “Мрія” — важливого інструменту для трансформації освіти та побудови сильної держави;

розвиток та забезпечення доступу до високошвидкісного Інтернету, створення умов для розвитку мобільних технологій;

створення умов для розвитку ІТ-бізнесу та інших галузей креативної економіки;

забезпечення доступності навчання цифровій грамотності шляхом розвитку традиційних і запровадження нових методів і прийомів навчання;

запровадження електронної інформаційної взаємодії між публічними електронними реєстрами та оптимізацію публічних електронних реєстрів;

забезпечення надійного захисту інформації публічних електронних реєстрів та створення ефективної системи протидії кіберзагрозам, забезпечення захисту персональних даних відповідно до європейських стандартів;

підвищення ефективності державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.

 

Державна політика у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури

Держава сприятиме функціонуванню транспортної галузі в рамках реалізації євроінтеграційного курсу України та інтеграції національної транспортної мережі у транс’європейську транспортну мережу.

У середньостроковій перспективі передбачається виконання завдань і здійснення заходів, спрямованих на:

розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що дасть змогу покращити стан мережі автомобільних доріг загального користування та створить умови для її ефективного функціонування;

розбудову пунктів пропуску через державний кордон;

функціонування і розвиток внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту, що забезпечить обслуговування внутрішніх водних шляхів та утримання стратегічних

об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також забезпечить безпеку судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

забезпечення функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації з метою збереження та підтримки експлуатаційної придатності об’єктів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації;

розслідування авіаційних подій та інцидентів із цивільними повітряними суднами та аварійних подій, пов’язаних із судноплавством.

Також для забезпечення функціонування та розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту заплановано спрямувати кошти державного фонду внутрішніх водних шляхів, створеного у складі спеціального фонду державного бюджету в 2026 році в обсязі 180,5 млн. гривень, у 2027 році — 180,5 млн. гривень, у 2028 році — 180,5 млн. гривень.

Державна політика у сфері агропромислового комплексу Агропромисловий  комплекс  є  ключовим  сектором  національної

економіки, який підтримує економічний розвиток держави, забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність.

У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України аграрний сектор набуває особливого стратегічного значення, тому важливою є підтримка сільськогосподарських товаровиробників, яку буде продовжено шляхом:

надання фінансової підтримки фермерським господарствам, зокрема через механізм пільгового кредитування, що дасть змогу збільшити питому вагу пільгових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих на сільське господарство, та зміцнить їх матеріально-технічну базу;

підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів, що стимулюватиме не лише збільшення площ меліорованих земель, а і збільшення валового виробництва сільськогосподарської продукції;

стимулювання закладення багаторічних насаджень, що значно розширить площі виноградників, садів, ягідників та збільшить валове виробництво відповідної продукції, а також покращить умови її зберігання та переробки;

компенсації сільськогосподарським товаровиробникам витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, що сприятиме відновленню сільськогосподарського виробництва на розмінованих земельних ділянках.

Також держава сприятиме покращенню властивостей природно- територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності, забезпеченню безперебійного

функціонування автоматизованої інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесенню відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки державної власності, а також забезпеченню функціонування публічного моніторингу земельних відносин.

 

Державна політика у сфері охорони навколишнього природного середовища

Держава сприятиме формуванню чистого та безпечного довкілля, досягненню “доброго” стану вод, збереженню та відновленню природних екосистем шляхом забезпечення сталого розвитку та раціонального природокористування, управління відходами, зокрема поводження з радіоактивними відходами, попередження та адаптації до зміни клімату.

Передбачено, зокрема, здійснити заходи щодо:

створення та розширення території природно-заповідного фонду; захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь і садиб від

шкідливої дії вод;

подачі води у маловодні регіони; вимірювання показників якості води;

збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок у сховищі відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2);

управління небезпечними хімічними речовинами та відходами, зокрема непридатними до використання, пестицидами та агрохімікатами;

зберігання джерел іонізуючого випромінювання, що надійшли до централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”;

зберігання радіоактивних відходів у філіях державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання “Радон”;

перевезення радіоактивних відходів у формі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання із сховищ міжобласних філій державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання “Радон” до централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”;

щорічних скорочень викидів парникових газів.

Підтримка та розвиток малого та середнього підприємництва

Розвиток підприємництва визначено одним із напрямів Національної економічної стратегії на період до 2030 року. Водночас створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до фінансів визначено однією із стратегічних цілей. Забезпечення функціонування програми “Доступні кредити 5—7—9 %” передбачено Стратегією відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року.

Тому на 2026—2028 роки підтримка малого і середнього підприємництва надалі залишиться в пріоритетах Уряду. Заходи із підвищення доступу малого та середнього підприємництва до фінансування за рахунок продовження виконання державної програми “Доступні кредити 5—7—9 %” сприятимуть також розвитку та підтримці у період воєнного стану малого та середнього бізнесу.

Державна програма “Доступні кредити 5—7—9 %” є універсальним та дієвим механізмом кредитування банками мікро-, малого та середнього бізнесу з фінансовою державною підтримкою, яка надається через Фонд розвитку підприємництва, шляхом часткової компенсації процентних ставок за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва незалежно від сфери їх діяльності.

Фонд розвитку підприємництва є дуже впливовим на ринку фінансування малого та середнього підприємництва, знаним як серед банків України, так і серед міжнародних фінансових організацій, тому забезпечення його функціонування відіграє важливу роль, оскільки через цю фінансову установу також запроваджено виконання державних програм “Доступний фінансовий лізинг 5—7—9 %” та “Доступний факторинг”.

Ще одним інструментом підтримки бізнесу буде програма надання державних гарантій на портфельній основі, що передбачає спрощення доступу суб’єктів мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва — резидентів України до кредитування навіть за відсутності у них достатнього забезпечення шляхом часткового гарантування державою їх боргових зобов’язань перед банками- кредиторами.

З метою збільшення потужностей наявного виробництва переробної промисловості, створення нових робочих місць та підтримки бізнесу буде продовжено надання державної допомоги суб’єктам господарювання у формі грантів для створення або розвитку бізнесу.

Такі гранти спрямовуватимуться на надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання для створення або розвитку:

виробництв переробної промисловості; садівництва, ягідництва та виноградарства;

тепличного господарства.

 

Державна політика у сфері верховенства права

На шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, з-поміж яких продовження судової реформи в Україні.

Водночас перед українською судовою системою постають серйозні внутрішні виклики, зокрема необхідність відновлення довіри суспільства до судової системи.

Отже, у 2026—2028 роках фінансові ресурси держави буде спрямовано на продовження реформи сектору правосуддя відповідно до актів права ЄС і кращих міжнародних практик з урахуванням воєнного та післявоєнного стану справ у державі, а саме на:

оптимізацію мережі місцевих загальних судів з урахуванням адміністративно-територіального устрою, навантаження на суди, оптимальної кількості суддів у судах;

посилення інституційної спроможності органів суддівського самоврядування та інших органів системи правосуддя, зокрема шляхом розмежування їх повноважень, реорганізації (за необхідності) на основі проведеного аудиту, підвищення прозорості та якості процесів відбору кандидатів на посади в органи судової влади;

створення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;

укомплектування складу суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів на основі удосконалених механізмів відбору суддів;

забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів;

покращення механізму доступу громадян та їх безпосередню участь у здійсненні правосуддя, зокрема шляхом впровадження інституту суду присяжних;

впровадження судових ІТ-систем, зокрема шляхом використання спроможностей Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що ґрунтуватиметься на висновках і рекомендаціях, отриманих за результатами технічного та функціонального аудиту.

 

Публічні інвестиційні проекти

Пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування на 2026—2028 роки (зокрема за діючими публічними інвестиційними проектами та програмами публічних інвестицій) відповідно до цілей

державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026—2028 роки (далі — середньостроковий план).

З метою досягнення стратегічних цілей розвитку держави та забезпечення реалізації завдань, спрямованих на відновлення інфраструктури, стимулювання соціально-економічного розвитку і покращення якості життя громадян протягом 2026—2028 років середньостроковим планом пропонується визначити 12 ключових секторів (галузей) для публічного інвестування, які передбачають 51 пріоритетний напрям публічних інвестицій (основні напрями публічного інвестування), що узгоджуються із завданнями Плану України, Державної стратегії регіонального розвитку України, галузевих (секторальних) стратегій у розрізі сфер державної політики, регіонів і територій та мають найвищий рівень пріоритетності серед інших напрямів відповідної галузі (сектору):

транспорт — модернізація автомобільних доріг, розбудова мереж залізничного сполучення та розвиток міського транспорту, розвиток та забезпечення безпеки дорожнього руху, орієнтовані на відновлення і розвиток конкурентоспроможної та ефективної транспортної системи, інтегрованої до транс’європейської транспортної мережі, відповідно до політики та стандартів Європейського Союзу;

муніципальна інфраструктура та послуги — модернізація систем водопостачання і водовідведення в населених пунктах, підвищення енергоефективності в громадських будівлях, розбудова та відновлення муніципальної інфраструктури;

житло — відновлення та забезпечення житлом осіб, чиє майно було знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, будівництво нових житлових обʼєктів та створення фонду соціального орендного житла;

енергетика — розвиток та модернізація енергетичної інфраструктури, розвиток видобутку газу та нафти, а також створення нових, розширення, реконструкція та технічне переоснащення діючих об’єктів енергетичної інфраструктури;

освіта і наука — модернізація закладів освіти, покращення їх інфраструктури, забезпечення якості, безпеки та доступності освіти, розбудова національної дослідницької інфраструктури для провадження наукової діяльності на найвищому рівні;

охорона здоров’я — розвиток медичних закладів, зокрема створення нових центрів лікування онкологічних захворювань та підвищення якості медичної освіти, покращення доступу до медичних послуг та оснащення закладів охорони здоровʼя сучасним медичним обладнанням;

соціальна сфера — реабілітація військовослужбовців та осіб з інвалідністю і підтримка ветеранів через будівництво реабілітаційних закладів, забезпечення житлом багатодітних прийомних сімей (дитячих будинків сімейного типу);

правова діяльність та судочинство — поліпшення умов утримання осіб в місцях позбавлення волі відповідно до міжнародних стандартів, модернізація матеріально-побутових та санітарно-гігієнічних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, а також захист документальної спадщини України;

публічні фінанси — модернізація пунктів пропуску з метою підвищення ефективності митних процедур та обробки транзакцій на кордоні;

довкілля — захист від шкідливої дії вод населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь, поводження з радіоактивними відходами, створення безпечних умов життєдіяльності населення;

публічні послуги і пов’язана з ними цифровізація — реалізація Національної програми інформатизації щодо створення та забезпечення розвитку інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем для управління розвитком електронного урядування, включаючи заходи із захисту інформації;

громадська безпека — забезпечення ефективного реагування на надзвичайні ситуації, підвищення рівня безпеки громадян, зменшення негативних наслідків стихійних лих та запобігання їх виникненню шляхом модернізації технічного забезпечення оперативно-рятувальних підрозділів ДСНС, а також автоматизація інфраструктури метеорологічних спостережень.

Наскрізними стратегічними цілями публічних інвестицій на 2026— 2028 роки є енергоефективність, реагування на зміни клімату, гендерна рівність та безбар’єрність, реалізація яких передбачає раціональне використання енергоресурсів, впровадження енергоефективних технологій, адаптацію інфраструктури до нових викликів та захисту навколишнього природного середовища, врахування принципів рівності, безбар’єрності, доступності для всіх категорій населення, включаючи осіб з інвалідністю, осіб з різними функціональними порушеннями, а також людей похилого віку незалежно від їх статі та соціального статусу.

Обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на 2026— 2028 роки становить 581 354,7 млн. гривень, у тому числі у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення та за роками:

(млн. гривень)

 

Найменування показника	2026 рік (прогноз)	2027 рік (прогноз)	2028 рік (прогноз)	Разом за 2026—2028 роки (прогноз)
Загальний фонд державного бюджету, всього	91 278,0	77 646,2	65 311,3	234 235,5
у тому числі:
Державний фонд регіонального розвитку	30 000	30 000	30 000	90 000
Кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних країн	46 426,9	34 726,2	10 272,4	91 425,5
Державний фонд поводження з радіоактивними відходами	188,7	188,7	214,1	591,5
Державний фонд розвитку водного господарства	37	37	37	111
Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації	2 109,1	2 390,4	2 431,5	6 931
Державні гарантії	74 654,8	82 228,6	91 176,8	248 060,2
РАЗОМ	214 694,5	197 217,1	169 443,1	581 354,7

Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами Фінансовий ресурс місцевих бюджетів суттєво зміцнено в результаті

реформи децентралізації.

Потенціал територіальних громад та регіонів у сфері подальшого їх фінансово-економічного розвитку та зростання залежить від здатності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади забезпечити сприятливі умови для підприємницького, інноваційного, інвестиційного та інформаційного процесів, оптимального використання наявного внутрішнього потенціалу на місцевому та регіональному рівні.

Тенденції формування показників місцевих бюджетів демонструють зростання доходів місцевих бюджетів.

Обсяг доходів місцевих бюджетів прогнозується на:

2026 рік — 639 086,3 млн. гривень (зростання до 2025 року на

91 912,3 млн. гривень (+16,8 відсотка);