Линовицька громада
Чернігівська область, Прилуцький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки Частина 2

Дата: 21.04.2021 11:04
Кількість переглядів: 116

 

Узгодженість із іншими планами розвитку Линовицької територіальної громади

Основним короткостроковим документом громади є Програма соціально-економічного розвитку Линовицької селищної ради на 2018–2021 роки. Вона була затверджена рішенням 2-ї позачергової сесії Линовицької селищної ради 7 скликання 19.01.2018. Ця Програма спирається на План заходів із реалізації у 2018–2020 рр. Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2020 року, затвердженого рішенням Чернігівської обласної ради від 7 грудня 2017 року №7-11/VІІ та на Державну стратегію регіонального розвитку України.

Стратегічні цілі Стратегії та пріоритетні напрями, визначені Програмою соціально-економічного розвитку Линовицької селищної ради об’єднаної територіальної громади на 2018–2020 рр., є близькими та наведено таблиці 1. 4.

Таблиця 1. 4.

Узгодженість стратегічних цілей Линовицької територіальної громади з напрямами, визначеними Програмою соціально-економічного розвитку Линовицької об’єднаної територіальної громадина 2018–2020 рік

Стратегічні цілі Линовицької територіальної громади

Цілі (напрями) Програми соціального-економічного розвитку Линовицької селищної ради на 2018–2020 рр.

Розвиток людського потенціалу

Підвищення конкурентоспроможності громади та забезпечення стійкого економічного зростання

Створення комфортних і безпечних умов проживання населення

1. Розвиток людського капіталу громади та створення умом для здорового способу життя

 

Х

 

х

 

х

2. Прискорення економічного розвитку громади шляхом створення доброзичливого клімату для залучення інвестицій, розвитку сучасного підприємництва та збільшення доходності малих сільгоспвиробників

 

 

 

х

 

 

 

Х

 

 

 

х

3. Розвиток технічної інфраструктури та модернізація сфери послуг для покращення якості життя жителів громади

 

х

 

х

 

Х

4. Створення оптимальних умов для розвитку туризму та культури на теренах громади й забезпечення збереження історико-культурної спадщини

 

Х

 

Х

 

Х

Примітка: Велика літера “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька “x

 

Співпадіння стратегічних пріоритетних цілей Програми та Стратегії каже про попередньо правильно вибраний вектор розвитку, сумісність обох документів.

Також, в Линовицькій територіальній громаді діє кілька галузевих програм, які наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1. 5.

 

Відповідність між завданнями Стратегії громади та її галузевими програмами

Назва програми

Рішення сесії селищної ради

Відповідність

 

Селищна програма надання пільг окремим категоріям громадян Линовицької обєднаної громади у 2019-2023 роках

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

 

Селищна програма надання пільг інвалідам  по зору І та ІІ  груп, сімям загиблих воїнів- інтернаціоналістів в Афганістані  та сімям загиблих в  під час участі  в антитерористичній операції на  2019-2023 роки

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

 

Програма організації та проведення громадських робіт поЛиновицькій селищній раді на 2019 рік.

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

З

 

Програма соціального захисту окремих категорій громадян по Линовицькій селищній раді на 2019 рік

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

 

Програма розвитку житлово-комунального господарства територіальної громади на 2019 рік.

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

 

Селищна програма фінансової  підтримки   Комунального некомерційного підприємства "Линовицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини  Линовицької селищної ради" на 2019 рік

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

 

Х

 

Програма розвитку туристичного міні- маршруту " Подорож до легенд Линовицького краю" на 2019-2020 роки

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

 

Х

 

Програма розвитку фізичної культури та спорту Линовицької ОТГ на 2019 рік

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

 

Х

 

Програма утримання доріг комунальної власності Линовицької селищної ради на 2019 рік

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

 

Програма підвозу учнів Линовицької селищної  ради у 2019 році

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

 

Програма забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну  на 2019 рік

Рішення 36 сесії 7-го скликання від 12.19.2019 року

Х

Примітка: велика літера “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, ніж маленька “x”.

 

Отже, Линовицька селищна рада керується більшістю галузевих програм,  які розроблені для реалізації в 2020–2023 роках. Водночас частину програм розраховано на термін від двох років. Тому можна зробити висновок, що програми мають переважно тактичний характер для реалізації, без визначення стратегічного вектора розвитку та втілення з врахуванням бачення майбутнього.

 

Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо Стратегію розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Линовицька територіальна громада розташована у південній частині Чернігівської області, в межах Прилуцького району. Територія громади межує з Пирятинським районом Полтавської області.  Територія громади межує на півночі - з Малодівицькою та Прилуцькою громадами, зі сходу – з сходу – з Ладанською, з південно-сходу – з Варвинською, з заходу – з Яблунівською. Територія громади розташована в західній частині Східно-Європейської території, південній частині Полтавської рівнини.

Відповідно до фізико–географічного районування України, територія знаходиться в межах Носівсько-Линовицького району Північнопридніпровської терасової низинної області Лівобережнодніпровського краю Лісостепової зони, яка являє собою плескату, дещо погорбовану рівнину.

Згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування території України ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» територія досліджень  розміщена в  Північно-західному районі (І район).

Найближча метеостанція Чернігівського обласного центру з гідрометеорології знаходиться в м. Прилуки. За результатами багаторічних спостережень середньорічна кількість опадів протягом року – 550 – 700 мм (більше у холодний період). Відносна вологість повітря буває максимальна взимку й восени та становить у середньому 75- 80 %.

Сонячних днів у середньому за рік - 191.

Середньорічна температура повітря у січні -5-8 С, липні +18-20С.

Максимальна температура влітку +37 - 40 С, мінімальна взимку -35 С.

Зими доволі довгі і м’які. Висота снігового покриву (як правило) 23-25 см.

Переважають західні і північно-західні вітри з Атлантики. В основному швидкість вітру 4-5 м/с. Максимально можливі швидкості вітру 17 м/с щорічно, 20-21 м/с один раз на 5-10 років, 22-23 м/с один раз за 15-20 років.

В 2019 році домінуючими були північний, південний та північно-західний.

Кліматичні зміни за останній час в межах території досліджень: спостерігається стійка тенденція до зменшення річної кількості опадів;  погіршення рівномірності їх випадання; зростання середньомісячних та середньорічної температури повітря; почастішала частота та тривалість відлиг у зимовий період.

Зима 2019-2020 років взагалі виявилась аномально теплою – не відбулось стійкого переходу середньодобових температур через 0 в бік мінусових значень.

За останні десять років тільки чотири (2012, 2013, 2016 та 2017) виявились з достатньою середньорічною кількістю опадів – 102-122% від норми (за повоєнний період). З них лише 2012 рік характеризувався найбільш рівномірним їх розподілом.

Найбільш посушливими для території  виявилися 2014 і 2018 роки, коли зафіксовано в середньому по області 75 і 83% опадів від норми відповідно, та особливо 2019 роки – 66%.

Радіаційний фон визначається на метеостанції в місті Прилуки та становить 8,0 - 12,0 мкР/год, перевищень мінімального рівня дії, який складає 30 мкР/год, не спостерігалося. По декілька днів на місяць фіксуються максимальні разові рівні 13,0-15,0 мкР/год. Коливання показників залежить від температурного режиму, напрямків та сили вітру, кількості опадів.

В цілому ж клімат сприятливий для проживання та ведення сільського господарства.

 

Стан атмосферного повітря

На якість атмосферного повітря на території громади впливають,:

 природні чинники,

викиди від стаціонарних джерел

викиди пересувних джерел забруднення.

На території громади викиди здійснюють:

 А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний»,

сільськогосподарські підприємства

автотранспорт.

За статистичними даними викиди від стаціонарних джерел підприємств Прилуцького району у 2019 році складали 0,759 тис.тонн, що становить біля 3 % викидів від стаціонарних джерел забруднення області та на 15 % менше у порівнянні з 2018 роком.

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в громаді є А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний». Щороку підприємством здійснюється біля 40 тонн викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У 2019 році підприємством здійснено викидів в атмосферне повітря 39 тонн, що становило 5 %  викидів від стаціонарних джерел забруднення підприємств Прилуцького району та 0,13 % викидів від стаціонарних джерел забруднення підприємств Чернігівської області.

Рис. 2.1. Порівняльна діаграма викидів  від стаціонарних джерел забруднення

В атмосферне повітря від діяльності Линовицького цукрового заводу «Красний» викиди мають наступний склад: сухі суспендовані частинки, оксиди сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю, неметанові леткі органічні сполуки, кислота масляна, кислота ацетатна, метан, метали та його сполуки, а також діоксид вуглецю.

 

Рис. 2.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря від Линовицького цукрового заводу «Красний» за період з 2015-2019 р.р.,тонн

 

За останні п’ять років показник викидів від Линовицького цукрового заводу знаходиться на одному рівні (зріс на 0,6%) і становить 38,993 тонн (з трьома десятковими знаками) у 2019 році.

Виходячи зі скарг насення смт Линовиця, в період роботи А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний», а саме в сезон виробництва цукру в селищі з'являється  неприємний специфічний запах. Запах з'являється за рахунок зберігання та переробки таких відходів підприємства, як жом та скидання в ставок на р. Співакова стічних вод, які недостатньо очищуються на технологічно застарілих очисних системах. Реалізація у 2018-2019 роках інвестиційного проєкту по будівництву біогазової станції для переробки цукрового жому потужністю 300 тонн за добу в смт Линовиця не вирішила зазначеної проблеми.

Також мешканці Линовиці скаржаться на появу в повітрі багато «шелехи», головним чином – від кукурудзи, в період сушіння збіжжя (кукурудзи, ячменю, соняху) на підприємстві ТОВ «Кононівський елеватор».

На стан атмосферного повітря впливають викиди від пересувних джерел. Через населені пункти громади проходить дорога регіонального значення Р-67 Прилуки-Пирятин  та залізнична колія Прилуки-Пирятин, зі зупинковою станцією Линовиця.

За статистичними даними у 2019 році підприємствами автомобільного транспорту Чернігівської області перевезено 12500 тис. т вантажів (+4,6 % до показника попереднього року). Вантажооборот збільшився на 5,9 % і становив 1347,3 млн т км. Крім того, у 2019 році в області зареєстровано 198242 транспортних засоби, що на 16% більше ніж у 2018 році. При збереженні вказаної тенденції може збільшитися вплив викидів від пересувних джерел на атмосферне повітря у населених пунктах через які проходять автодороги.

Можна зазначити про можливий вплив на якість атмосферного повітря на території громади підприємств м. Прилуки, які здійснюють викиди в атмосферне повітря. Так, як місто знаходиться на північ від територіальної громади і переважає північний напрямок вітру, то можливо передбачити забруднення із півночі.

Щодо впливу на якість повітря на території громади підприємств сусідньої Полтавської області, то можливо вважати цей вплив малоймовірним, так як підприємствами сусіднього Пирятинського та Лохвицького районів здійснюються незначні викиди та на шляху їх перенесення протікає р. Удай зі смугами зелених насаджень на берегах, які відіграють значну роль у поглинанні забруднюючих речовин.

Найгіршими умовами для розсіювання домішок є застої повітря, які формуються за приземних інверсій і слабких вітрів, а також під час туману. Застійні явища сприяють інтенсивному накопичуванню домішок у містах, де є переважно низькі джерела.

Вплив метеорологічних чинників – температурної інверсії та туманів, вирізняється сезонністю. Приземна інверсія найчастіше спостерігається у квітні-жовтні. Вплив туманів найбільше проявляється у осінньо-зимовий період.

Якщо в цей період додається спалювання рослинних решток, використання населенням неякісного палива для пічного опалення будинків, лісові пожежі, то накопичені шкідливі речовини можуть визивати погіршення здоров’я населення.

Дослідження стану атмосферного повітря проводиться Прилуцьким міськрайонним відділом державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери по чотирьом показникам: пил, діоксид азоту, оксиду вуглецю, діоксид сірки.

Вміст забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів аналізується відповідно до гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 14.01.2020 № 52.

У 2020 році в рамках реалізації проєкту проведено дослідження вмісту зазначених забруднювальних речовин в смт Линовиця за адресами (таблиця 2.1.):

територія дитячого садочку, вул. Заводська, 10, смт Линовиця, на відстані 250 м від А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний»;

територія житлової забудови по вул. Заводська,37/1, смт Линовиця, 500 м від заводу «Біо-Газ»;

житлова забудова вул. Удайцівська,15, смт Линовиця,15 м від траси Р-67 Прилуки-Пирятин.

Вміст забруднювальних речовин становив: пилу – 0,04 мг/м3  (0,08 ГДК), діоксиду азоту– 0,02 - 0,05 мг/м3  (0,1 - 0,25 ГДК), оксиду вуглецю – 1,0 - 1,67 мг/м3  (0,2 - 0,33 ГДК), діоксиду сірки – 0,04 мг/м3  (0,08 ГДК) і не перевищував граничнодопустимих концентрацій.

Слід зазначити, що в порівнянні з 2018 роком стан атмосферного повітря в районі житлової забудови в зоні впливу А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» покращився, а саме знизився вміст оксиду вуглецю з 1,6 мг/м3 (0,3 ГДК) до 1,0 мг/м3 (0,2 ГДК) та пилу неорганічного з 0,26 мг/м3 (0,52 ГДК) до 0,04 мг/м3 (0,08 ГДК).

Для оцінки й аналізу стану забруднення атмосферного повітря застосовуються ряд показників, які дозволяють оцінити рівень забруднення окремою домішкою або виконати оцінку фонового рівня забруднення атмосфери.

Одним з таких показників, який найчастіше застосовується в Україні, а саме Центральною геофізичною обсерваторією, установами Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, є індекс забруднення атмосфери (ІЗА). По своїй природі ІЗА-комунікаційнй інструмент, який використовується урядовими інституціями для того, щоб донести до громадськості поточний стан забруднення повітря.

 

 

Таблиця 2.1.

Критерії оцінки рівня забруднення повітря

 

Іп

рівень забруднення

< 2,5

чиста атмосфера

2,5 – 7,5

слабко забруднений

7,6 – 12,5

забруднений

12,6 – 22,5

сильно забруднений

22,6 – 52,5

високо забруднений

>52,5

екстремально забруднений

 

За результатами досліджень Іп не перевищує значення 2,5, то відповідно атмосферне повітря незабруднене та негативні впливи на стан здоров’я відсутні.

 

Стан водних ресурсів

Вода питна

Забезпечення населення питною водою здійснюється за рахунок централізованого водопостачання 25 % в смт Линовиця та 75 % за рахунок особистих та громадських колодязів.

Відповідно до Переліку дозволів на спеціальне водокористування Порталу електронних послуг дозволи на спецкористування на території громади мають підприємства: А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» (питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби), ТОВ «Кононівський елеватор» (питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби), СТОВ «Цукровик» (питні, санітарно-гігієнічні, виробничі потреби та передача води населенню). Водозабезпечення населення здійснюється з артезіанської свердловини, що знаходиться на балансі Линовицької селищної ради та орендується ПП «Житлобуд-сервіс».

Відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Дослідження якості питної води здійснювалися Прилуцьким міськрайонним відділом державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».

За результатами досліджень питна вода у 2018-2019 роках в смт Линовиця, а саме з розподільчої мережі (Линовицького стаціонарного відділення Прилуцької центральної районної лікарні; дитячого навчального закладу № 1; дитячого навчального закладу №2; ЗОШ (табір) по вул. Якова Де Бальмена, 25) та шахтних колодязів (вул. Грушевського, 13; вул. Панаса Мирного, 16) відповідала вищезазначеним нормативам. У воді артезіанської свердловини зафіксовано перевищення вмісту заліза у грудні 2019 року на рівні 1,9 мг/дм3 (1,9 ГДК) та у травні 2018 року на рівні 2,2 мг/дм3 (2,2 ГДК).

За санітарно-мікробіологічними показниками, дослідження проводилися мікробіологічною лабораторією Прилуцького міськрайонного відділу державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», досліджувана питна вода відповідала вищезазначеним нормативам.

В рамках проєкту здійснено дослідження води громадського колодязя за адресою: вул. Незалежності, 198 А, смт Линовиця.

За результатами досліджень, проведених 27.10.2020, вода питна не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, оскільки, вміст нітратів перевищує норму в 2,8 раза та нормативне значення загальної жорсткості у 1,9 раза. Вміст решти досліджуваних санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води і показників епідеміологічної безпеки питної води відповідав вимогам вищезазначених нормативів.

Звертаємо увагу на неприпустимість вживання такої води для питних потреб вагітних жінок, дітей до 3 років, а особливо для дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Необхідно здійснювати моніторинг якості питної води не тільки в розподільчій мережі, але і в громадських колодязях всіх населених пунктів, які входять до громади.

Рис.3.1.1.  Кратність і відповідність нормативам зразка проби води з громадського колодязя

 

Водовідведення найбільшого споживача води на території громади здійснюється на очисні споруди природної біологічної очистки стічних вод-наземні поля фільтрації А/Т «Линовицький цукрокомбінат «Красний», які є на балансі підприємства та знаходяться 1км на північний схід від смт Линовиця. Поля фільтрації площею 35,44 га розраховані на 263,513 тонн відходів підприємства (дефекат, відходи знезараження та очищення стічних вод).

Стічні води, утворені в процесі виробництва цукру після очищення відводяться на поля зрошення, рельєф місцевості, поля фільтрації, у накопичувачі та вигреби. Так, за статистичними даними звітності 2ТП-Водгосп підприємством у 2019 році на поля фільтрації було відведено 134,3 тис. м3 стічних вод та в технічний став 1775,1 тис. м3. Також у 2019 році було скинуто 920 тис.куб.м недостатньо очищених стічних вод.

Очисні споруди потребують реконструкції.

Водовідведення від житлового сектору здійснюється у вигреби.

 

Вода поверхнева

На території громади протікає річка Удай, її притоки річка Руда та річка Співакова.

Ширина прибережної захисної смуги (ПЗС) річки Удай – 50 м, річок Руда та Співакова – 25 м, ставків, які знаходяться в межах ПЗС річок – 50 та 25 м залежно від площі ставка (понад 3 га – 50 м).

На руслі річки Співакова утворено ряд ставків – найбільші в смт Линовиця, на річці Руда найбільший в с. Бубнівщина.

Відповідно до статті 89 Водного Кодексу України прибережно захисні смуги водойм є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності і на них забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Проєкти землеустрою прибережно захисних смуг для водних об'єктів на території громади не розроблялися, відповідно вони не винесені в натуру. Інформація про порушення їх використання відсутня, хоч історично склалося, що на берегах водойм, в умовній прибережно захисній смузі, розміщено будівлі та житлові будинки.

За даними публічної кадастрової карти України в умовній прибережно захисній смузі водойм знаходиться земельні ділянки приватної власності для товарного сільськогосподарського виробництва.

Наразі Линовицькій селищній раді необхідно розробити проєкти землеустрою із визначенням пляжної зони для водойм на території населених пунктів громади.

Річка Удай – права притока річки Сули (басейн річки Дніпро). Протікає в межах Ічнянського, Прилуцького, Срібнянського та Варвинського районів Чернігівської області та Пирятинського, Чорнухинського і Лубенського районів Полтавської області.

Довжина річки 327 км, площа басейну 7030 км2. Долина трапецієподібна, терасована, завширшки 2,5 -3,0 км (до 4-6 км). Заплава двобічна, заболочена, на окремих ділянках осушена, переважна ширина 0,4 -0,5 км; є стариці. Річище звивисте, завширшки 15 – 20 м (у верхній течії), до 20 – 40 м (у пониззі), завглибшки 0,3 – 1,5 м (місцями до 4,5 м). Похил річки 0,2 м/км. Живлення мішане, переважанням снігового. Замерзає наприкінці листопада – на початку грудня, скресає у 2 й половині березня. Середня багаторічна витрата води Удаю (м. Прилуки) становить 4,3 м3/с. Мінералізація води змінюється протягом року: весняна повінь – 729 мг/дм3, літньо-осіння межень – 807 мг/дм3, зимова межень – 853 мг/дм3. Воду використовують для технічних і побутових потреб, на водопостачання, зрошування.

Річка бере початок з болота, що на схід від села Рожнівка. У верхів'ї  тече на захід, далі круто повертає на південь і південний схід. У середній та нижній течії річка робить кілька великих закрутів. Впадає до Сули на південний схід від села Луки у селі Березоточа, що на північний схід від міста Лубен.

В межах Линовицької територіальної громади річка Удай протікає біля сіл Нова Гребля, Мокляки.

Річка Удай має значне антропогенне навантаження. Вище за течією до водойми здійснюють скиди стічних вод з очисних споруд комунальні підприємства м. Прилуки, смт Варви та смт Ладана. Також на території Прилуцького та Варвинського району ведеться інтенсивне сільське господарство з використанням мінеральних добрив та отрутохімікатів, у тому числі пестицидів.

Гідрохімічний стан річки Удай досліджувався Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів в створі 2 км нижче м. Прилуки до 2018 року. Кисневий режим упродовж року був задовільним – 7,25 (6,11 ÷ 8,24) мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК у 2017 році для водойм рибогосподарського призначення спостерігалось по: залізу загальному – у 2,9 раза (0,080-0,48 мг/дм3), марганцю – у 7,1 раза (0,047-0,097 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського  призначення. Річка Удай теж має певне антропогенне навантаження, оскільки протікає по території міста Прилуки і в неї також скидаються господарсько-побутові стічні води КП «Прилукитепловодопостачання» близько 1,45 млн.м3.

Річка Руда – ліва притока річки Перевід (басейн Сули/Дніпра). Протікає в межах Прилуцького району Чернігівської області та Пирятинського району Полтавської області. Довжина річки 40 км, площа басейну 515 км2. Долина трапецієподібна, завширшки 2 – 2,5 км, на окремих ділянках розчищене. Заплава двобічна, заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки до 5 м. Похил річки 0,48 м/км. Річка бере початок  на південно-західній стороні від села Покрівки. Тече переважно на південний схід через село Нетежино. Впадає до річки Перевід на схід від села Сасинівки.

На річці Руда розташоване село Бубнівщина, що входить до громади.

Дослідження річки Руда не здійснювалися, дані відсутні.

Річка Співакова (місцевими жителями вживається назва  «Ставка») – права притока річки Удай (басейн Сули/Дніпра), протікає Прилуцьким районом. Довжина річки 21 км, похил річки – 1,2 м/км. Площа басейну 132 км2. Бере початок у с. Сухоярівка. Тече переважно на південний схід і біля с. Мокляки впадає в річку Удай.

Вздовж берегової смуги розташовані села громади: Онищенків, Богданівка, Глинщина, Стасівщина, Линовиця, Лутайка, Мохнівка.

В смт Линовиця на лівому березі річки розташований парк Якова де Бальмена, а на правому – Живаховський парк.

За результатами досліджень р. Співакова, здійснених Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у 2019 та 2020 роках у ставках на річки Співакова (с. Стасівщина; ставок № 1 вище водозабірної споруди А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» смт Линовиця; ставок № 1 біля водозабірної споруди  А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» смт Линовиця; ставок № 2 нижче водозабірної споруди А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» смт Линовиця; ставок № 2 вище скиду виробничих теплообмінних вод А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний»; ставок № 3 смт Линовиця) та на руслі (дамба на вул. Шевченка), зафіксовано перевищення гранично-допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення по хімічному споживанню кисню в 1,5 – 2,0 рази. Весною 2019 року у ставку № 2 зафіксовано перевищення у 29,5 рази по хімічному споживанню кисню та нітритам у 1,6 раза, весною 2020 року ці показники були менші і перевищували нормативи по хімічному споживанню кисню в 1,7 раза та по азоту нітритному у 1,4 рази.

У ставку № 2 зафіксовано вміст розчиненого кисню менше 4,0 мгО2/дм3.

Вищі концентрації забруднюючих речовин та нижчі значення вмісту розчиненого кисню зафіксовано у ставку № 2 у порівнянні з ставком № 1.

На гідрохімічний стан ставків і відповідно р Співакова впливає скид виробничих теплообмінних вод А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний», особливо в осінній період під час максимальної роботи підприємства.

За результатами досліджень зворотних вод А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний», здійснених Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у жовтні та листопаді 2019 року та жовтні 2020 року, зворотні води підприємства скидаються у ставок № 2 із перевищення нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовини, а саме по таких показниках, як біохімічне споживання кисню в 2,0 рази, хімічне споживання кисню в 1,4 рази (2019 рік) – 4,0 (2020 рік) рази, азоту амонійного в 1,9 раз, завислих речовин 1,2 рази та мінералізації у 2,2 рази (2020 рік).

За результатами перевірок Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області щорічно нараховуються збитки на А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний» за скиди зворотніх вод з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

За результатами досліджень стану поверхневої води р. Співакова (ставок № 1 та ставок № 3 смт Линовиця) Прилуцьким міськрайонним відділом державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» вода водойм відповідає вимогам Наказу МОЗ України від 19.06.1996 № 173 «Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів». Зафіксовано рН 9,0 у ставку № 3, що не відповідає гігієнічним вимогам до складу та властивостей води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування визначених Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров?я України від 19 червня 1996 р № 173.

 

Стан земельних ресурсів

Розміщення території області в межах двох ґрунтово-кліматичних зон обумовило значну строкатість ґрунтового покриву. Загалом експлікація ґрунтів сільськогосподарських угідь області включає 253 ґрунтові відміни, які об`єднують в 10 аґровиробничих груп. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти та сірі лісові, темно-сірі і чорноземи опідзолені які займають 62% орних земель, а це майже 900 тис. га.

Линовицька територіальна громада розміщена в аґро-кліматичній зоні Лісостепу. Основними генетично-спорідненими групами ґрунтів орних земель господарств області у зоні Лісостепу є: чорноземи типові, лучно-чорноземні та лучні ґрунти площею 395,9 тис.га (79 % від площі всіх орних земель лісостепу); дерново-підзолисті ґрунти – 19,9 тис.га (4%); сірі лісові та дернові ґрунти – 24,6 тис.га (5%); темно-сірі ґрунти та чорноземи опідзолені – 63,0 тис.га (12%).

У Прилуцькому районі площа орних земель становить 110,4 тис.га з них: чорноземи типові, лучно-чорноземні та лучні грунти площею 93,1 тис.га (84 % від площі всіх орних земель лісостепу); дерново-підзолисті ґрунти – 1,8 тис.га (2%); сірі лісові та дернові ґрунти – 6,4 тис.га (6%); темно-сірі ґрунти та чорноземи опідзолені – 9,1 тис.га (8%). За гранулометричним складом: легкосуглинкові – 89 %, середньосуглинкові – 4%, супіщані – 6%, зв'язно-піщані – 1%.

Незважаючи на значні генетичні відмінності між різними групами ґрунтів, для всіх них характерний понижений щодо їхніх типових ознак рівень природної родючості. Це пов'язано з легким гранулометричним складом, малогумусністю, підвищеною кислотністю, значною оглеєністю, засоленістю ґрунтів тощо. Як наслідок, вони мають нестійку структуру, низьку ємність вбирання, невисоку буферність, малу насиченість ґрунтовими колоїдами, що призводить до погіршення водного, повітряного та поживного режимів ґрунту.

Агрохімічне обстеження ґрунтів в області здійснюється Чернігівською філією державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» за 23-ма показниками. У 2020 році закінчився 11 тур агрохімічної паспортизації ґрунтів сільськогосподарського призначення, але результати цих досліджень будуть оприлюднені лише на початку 2022 року.

На сьогодні еколого-агрохімічний стан сільськогосподарських земель області визначається на підставі досліджень, проведених Чернігівською філією ДУ «Держґрунтохорона» у 2011-2015 рр..

Еколого-агрохімічна оцінка є зведеним показником агроекологічного стану ґрунтів. Орні землі в середньому по області отримали за 100-бальною шкалою оцінку 45 балів, у зоні Полісся – 38, перехідної території – 45, Лісостепу – 54 .

 

https://apk.cg.gov.ua/web_docs/2141/const/img/%D0%A0%D0%B8%D1%81.%201.png

Рис.2.2. Еколого-агрохімічна оцінка ґрунтів Чернігівської області

 

Найбільш високим еколого-агрохімічним балом оцінюються ґрунти Лісостепової зони, де якісна оцінка варіює від 50 балів у Бобровицькому районі до 58 балів у Бахмацькому районі. Ґрунти Поліської зони є найменш якісними, де найнижчий еколого-агрохімічний бал у Сновському районі – 33, найвищий – у Ріпкинському районі – 42. Проміжне становище займають ґрунти перехідної території, де їх оцінка коливається у межах 36-50 балів. Грунти в Прилуцькому районі  оцінюються в 54 бали.

Чорноземні та лучні ґрунти займають найбільшу площу в межах орних земель області – 540,6 тис. га (33%), найбільш поширені вони у Варвинському районі – 92%, Прилуцькому – 84%, Бобровицькому – 83, Срібнянському і Талалаївському – по 82%. За гранулометричним складом – це легкосуглинкові ґрунти. Вміст гумусу в них коливається від 2,68 до 3,69% і дорівнює в середньому 3,13%. Реакція ґрунтового розчину – нейтральна або близька до нейтральної, рН – 5,8-6,2. Середньозважений вміст рухомих форм фосфору коливається по районах від 122 до 144 мг/кг ґрунту, обмінного калію –91-100 мг/кг ґрунту. Ці ґрунти мають підвищений вміст обмінного кальцію та магнію, відповідно 10,6 і 2,2 мг-екв/100г ґрунту. Чорноземні та лучні ґрунти є найбільш родючими ґрунтами області, їх бальна оцінка становить 67-75 балів.

Вміст фосфору. Оптимізація фосфатного режиму у підвищенні родючості ґрунтів є однією з пріоритетних проблем, оскільки фосфор бере першорядну участь у процесах, які забезпечують ріст і розвиток рослин. Оптимальний вміст рухомого фосфору (160–180 мг/кг) є однією з ознак високої родючості і окультуреності ґрунту.

За 5-ти річний період встановлено підвищення вмісту рухомих сполук фосфору в середньому по області на 3 мг/кг ґрунту при середньорічному внесенні фосфорних добрив по 13 кг/га п.р. Уміст Р2О5 підвищився з 105 мг/кг до 108 мг/кг ґрунту (підвищений уміст). У той же час у господарствах Городнянського, Семенівського, Борзнянського і Прилуцького районів цей показник знизився на 3-23 мг/кг ґрунту.

У порівнянні з максимальним значенням умісту рухомих сполук фосфору в VІ турі обстеження (1991-1995 рр.), найбільше збіднились ґрунти районів Поліської зони – на 32-64 мг/кг ґрунту (26-43 %). Проміжне становище займають ґрунти районів перехідної території, де ґрунти виснажились на 7-50 мг/кг ґрунту (6-34 %). Процеси виснаження ґрунтів у районов Лісостепової зони відбуваються повільніше, де втрати становлять 6-49 мг/кг ґрунту (5-33 %). У цілому по області за вмістом Р2О5 деградують ґрунти 14 районів.

Вміст калію. Достатня забезпеченість живлення сільськогосподарських культур калієм не тільки сприяє формуванню високих урожаїв, але й суттєво впливає на якість продукції рослинництва. Оптимальний уміст калію в ґрунті для різних культур коливається в межах 120–170 мг/кг.

У порівнянні з попереднім туром обстеження уміст рухомих сполук калію підвищився в середньому по області на 3 мг/кг ґрунту, з 73 до 76 мг/кг ґрунту при середньорічному внесенні калійних добрив по 15 кг/га п.р. Підвищення вмісту цього елементу на 2-27 мг/кг ґрунту відбулось у 15 районах області.

В інших районах зафіксовано зниження вмісту К2О на 1-7 мг/кг ґрунту. Найбільше зниження – на 7 мг/кг – у ґрунтах Козелецького району, на 4 мг/кг – у ґрунтах Менського та Прилуцького районів.

Незважаючи на позитивні зміни у калійному режимі ґрунтів області площі з оптимальним умістом (більше 120 мг/кг) займають лише 14 %. В усіх районах Поліської зони та перехідної території середньозважений уміст рухомих сполук калію варіює від 51 до 79 мг/кг ґрунту (середній уміст) і тільки ґрунти районів Лісостепової зони мають підвищений уміст цього елементу живлення (87-115 мг/кг ґрунту).

Вміст гумусу. Важливим фактором буферності ґрунту і джерелом елементів живлення є вміст у ньому гумусу. Середньозважений уміст органічної речовини в ґрунтах області середній – 2,41 %, що менше в порівнянні з попереднім туром обстеження на 0,06 %. Зниження вмісту гумусу відбулось у 7 районах області, від 0,01 % у ґрунтах Куликівського району до 0,24 % у ґрунтах Н.-Сіверського району.

Стабільний уміст гумусу на рівні 1,68 % у ґрунтах Козелецького району. В інших районах збільшується уміст органічної речовини – від 0,01 % у ґрунтах Коропського району до 0,39 % - Ніжинського району.

Вміст азоту. Азот – один з основних макроелементів, необхідних для життєдіяльності рослин. Середньозважений показник азоту, що легко гідролізується становить 97 мг/кг ґрунту (дуже низький уміст). За останні 5 років втрати його становлять 4 мг/кг ґрунту (4 %). По області ґрунти з дуже низьким умістом поширені на 60 % площ, з низьким – на 36, з середнім та підвищеним, відповідно, 3 і 1 % площ

Забезпеченість ґрунтів азотом розмежована по зонах області. Ґрунти Поліської зони мають дуже низький уміст – 83-90 мг/кг ґрунту. У ґрунтах перехідної території вміст азоту, що легко гідролізується знаходиться в інтервалі дуже низьких і низьких значень. Уміст цього елементу в ґрунтах Лісостепової зони низький – 104-126 мг/кг ґрунту.

Реакція ґрунтового розчину. Аналізуючи проблему реакції ґрунтового середовища в цілому по області, можна зробити висновок, що площа кислих ґрунтів орних земель постійно інтенсивно зростає. У порівнянні з попереднім туром обстеження площа кислих ґрунтів у межах обстежених орних земель області збільшилась на 9 % і становить 61 %. У дев`яти районах площа кислих ґрунтів складає від 64 до 96 %, ще у шести – їх 52-60 %. Найбільш інтенсивно зростає площа ґрунтів у всіх районах Поліської зони, від 5 % у ґрунтах Сновського району до 20 % - Ріпкинського. У районах перехідної території найбільше підкислились ґрунти Коропського (11 %), Куликівського (12 %) та Менського (16 %) районів, в інших районах зони – на 3-5 %. На 5-8 % збільшились площі кислих ґрунтів Бахмацького, Бобровицького та Срібнянського районів Лісостепової зони.

Синхронно, з розширенням площі кислих ґрунтів змінюється показник ступеня кислотності у бік підкислення, який по області становить 5,46 од. рН та знизився за 5 років на 0,12 од. рН. У десяти районах середній показник реакції ґрунтового розчину знаходиться в інтервалі слабокислих значень, а у Городнянському, Коропському та Н.-Сіверському районах – середньокислих значень.

Вміст рухомої сірки. У цілому по області середньозважений показник становить 10,93 мг/кг ґрунту (підвищений уміст). Дослідження на вміст рухомої сірки показали, що найгірше забезпечені ґрунти Семенівського та Сновського районів, де середньозважений показник становить, відповідно, 6,62 і 6,39 мг/кг ґрунту (середній уміст). Ґрунти Городнянського та Н.-Сіверського районів найкраще забезпечені цим елементом, де середньозважений уміст досягає, відповідно, 14,36 і 13,60 мг/кг ґрунту (високий уміст). Найбільші площі з середнім та підвищеним умістом – 26 %, з оптимальним умістом (високий та дуже високий уміст) – по 18 % (рис. 7). Ґрунти з дуже низьким і низьким умістом сірки займають, відповідно, 1 та 11 % площ.

Ґрунт є джерелом мікроелементів, нестача або надлишок яких впливає на урожай та якість с/г продукції. Мікроелементи впливають на ефективність поглинання рослинами основних елементів живлення. Дефіцит заліза, марганцю і цинку знижує надходження азоту в рослини. Мідь і кальцій сприяють засвоєнню фосфору рослинами, а надлишок заліза гальмує. Надлишок міді і молібдену знижує перехід калію в рослини. Високі врожаї сільськогосподарських культур виносять із ґрунту значні кількості мікроелементів. На підставі досліджень, проведених Чернігівською філією ДУ «Держґрунтохорона» у 2011-2015 рр., визначено сучасний стан забезпечення сільськогосподарських земель області мікроелементами, кальцієм та магнієм.

Вміст рухомих сполук бору. Забезпеченість ґрунтів рухомими сполуками бору на достатньому рівні, середні показники в межах від 0,54-0,57 (високий уміст) у Сновському і Козелецькому районах до 1,64-1,72 (дуже високий уміст) у Ніжинському і Носівському районах, середньозважений показник по області – 1,03 мг/кг ґрунту (дуже високий уміст). Ґрунти з оптимальним умістом бору в області займають 86 % площ .

Вміст рухомих сполук марганцю. Забезпеченість ґрунтів рухомими сполуками марганцю також на достатньо високому рівні. Найвищі показники зафіксовані в ґрунтах Корюківського і Носівського районів, відповідно, 34,31 та 34,22 мг/кг ґрунту (дуже високий уміст). Дещо нижчий уміст у ґрунтах Ічнянського та Сосницького районів, де показник, відповідно, 15,92 і 19,11 мг/кг ґрунту (високий уміст). По області середньозважений показник дуже високий (26,98 мг/кг ґрунту), а ґрунти з оптимальним умістом поширені на 81 % площ.

Вміст рухомих сполук міді. Середньозважені показники рухомих сполук міді в межах дуже низьких і низьких значень. Найменше забезпечені ґрунти Коропського та Н.-Сіверського районів, де нараховується 98-99 % площ з дуже низьким і низьким умістом, а середньозважений показник 0,07 мг/кг ґрунту.

Більше міді в ґрунтах Ніжинського та Носівського районів, де показник низький, відповідно, 0,15 і 0,14 мг/кг ґрунту. Усього в області ґрунтів з дуже низьким та низьким умістом рухомих сполук міді 84 % площ, а середньозважений показник дуже низький (0,10 мг/кг ґрунту) (рис. 3).

Вміст рухомих сполук цинку. Середньозважений показник умісту рухомих сполук цинку варіює від 0,34 мг/кг у ґрунтах Срібнянського району до 0,90 мг/кг (дуже низький уміст) – Корюківського району. У більшості районів ґрунти з дуже низьким умістом цинку поширені на 91-100 % площ, і лише у Корюківському, Ніжинському та Носівському районах таких площ нараховується 64-79 %.

Крім Ніжинського та Носівського районів відсутні ґрунти з дуже високим умістом, а ще 12 районах відсутні ґрунти з високим умістом.

Ґрунти з дуже низьким умістом цинку в області займають 90 % площ, а середньозважений показник становить 0,58 мг/кг ґрунту (рис. 4).

Вміст рухомих сполук кобальту. Забезпеченість рухомими сполуками кобальту знаходиться в досить широкому діапазоні, а середньозважені показники коливаються в межах від 0,06 мг/кг (дуже низький уміст) у ґрунтах Коропського району до 0,25 мг/кг (високий уміст) – Носівського району.

Дерново-підзолисті ґрунти легкого гранулометричного складу найгірше забезпечені цим елементом, краще – чорноземні легкосуглинкові ґрунти.

У цілому по області середньозважений показник середній (0,12 мг/кг), а ґрунти з дуже низьким і низьким умістом кобальту займають 67 % площ, з середнім – 15, підвищеним – 5, високим та дуже високим – 13 % площ.

Уміст рухомих сполук молібдену. Уміст рухомих сполук молібдену знаходиться у діапазоні від дуже низьких значень (0,02 і 0,03 мг/кг) у ґрунтах Ріпкинського та Сновського районів, до підвищених – (0,11 мг/кг) – Ніжинський район.

По області середньозважений показник середній (0,08 мг/кг), а ґрунти з дуже низьким і низьким умістом цього елементу поширені на 64 % площ, з середнім – 18, з підвищеним – 11, з високим та дуже високим – 7 % площ.

Вміст обмінного кальцію. Для ґрунтів Чернігівщини характерний недостатній уміст обмінного кальцію, середньозважений показник по області –7,09 мг-екв/100 г ґрунту (середній уміст). У ґрунтах Поліської зони уміст цього елементу варіює від 4,21 (Н.-Сіверський район) до 5,80 мг-екв/100 г ґрунту (Ріпкинський район). У ґрунтах перехідної території – зростає до 7,19 мг-екв/100 г ґрунту. Ґрунти Лісостепової зони забезпечені кальцієм краще, де він варіює від 7,84 (Бобровицький район) до 9,90 мг-екв/100 г ґрунту (Талалаївський район).

В області ґрунтів з дуже низьким та низьким умістом обмінного кальцію нараховується, відповідно, 6 і 26 %, з середнім – 49, з підвищеним – 19 % площ.

Вміст обмінного магнію. Уміст обмінного магнію недостатній та варіює від низьких до підвищених значень при середньозваженому показнику по області 1,50 мг-екв/100 г ґрунту (середній уміст). У ґрунтах Поліської зони середньозважений уміст цього елементу знаходиться у межах від 0,58 (Н.-Сіверський район) до 0,99 мг-екв/100 г ґрунту у Ріпкинському районі.

Ґрунти Лісостепової зони краще забезпечені магнієм. Середньозважений показник знаходиться в межах від 1,63 (Бобровицький район) до 2,06 мг-екв/100 г ґрунту (Бахмацький район).

У переважно карбонатних і засолених чорноземних ґрунтах Ніжинського та Носівського районів уміст зростає до підвищених значень 2,46- 2,42 мг-екв/100 г ґрунту.

По області площі ґрунтів з умістом обмінного магнію розподілились у широкому діапазоні: дуже низький уміст займає 15 %, низький – 26, середній – 38, підвищений – 9 та по 5 % площ з високим та дуже високим умістом.

У цілому по області ґрунти добре забезпечені бором і марганцем, середньозабезпечені – кобальтом, молібденом, кальцієм і магнієм, низькозабезпечені – міддю і цинком.

Картограми еколого-агрохімічної оцінки орних земель, кислотності, рухомих форм фосфору, обмінного калію Чернігівської області –додаток 7.

Аналіз стану родючості ґрунтів області свідчить про погіршення ряду показників, що вимагає впровадження комплексу організаційно-господарських та агрохімічних заходів по покращенню становища.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність.

Сучасні земельні відносини та приватне землекористування, сформовані в ході земельної реформи, зумовлюють необхідність розробки науково-обґрунтованих управлінських рішень щодо раціональної та екологобезпечної організації території землеволодінь і землекористувань, удосконалення їх упорядкування та посилення охорони земельних ресурсів, зокрема, ґрунтового покриву.

Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів, на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

На території громади обробіток ґрунту здійснюють землекористувачі: СТОВ «Цукровик», ТОВ «Агро-С», ТОВ «Курс-Агро», А/Т Линовицький цукровий завод «Красний»; фермерські господарства: «Тополя», «Агросервіс-МСЛ», «Деметра-Агро», «Пустовойт», «Тупківське», «Єгорівське», «Садиба-Агро» та орендарі: Кравченко М.Ю., Крупський Ю.В., Люшня В.В., ПаськоІ .В., Пащенко Л.М., Євтух А.М., Дьогтяр Г.Ф., Крило О.В.

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського.

За даними публічної кадастрової карти України, а саме розділу «Посіви» шарів «Посіви на незареєстрованих землях», «Ярові 2019» та «Озимі 2019» ступінь розорюваності території громади висока і значно вища ніж в цілому по області. Але позитивним моментом є те, що частка озимих посівів вища ніж в області.

Проблеми відтворення й підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії та зсуву ґрунтів. Разом із природними факторами розвитку ерозійних процесів сприяє висока ступінь розораності території. З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав.

Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення тому, що це найдешевший спосіб регулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах.

Також на території громади є всі можливості для розвитку органічного землеробства.

За результатами досліджень ґрунтів, (дата взяття проб 28.08.2020) Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на земельній ділянці № 1, яка розташована в прибережно-захисній смузі р. Співакова,  біля артезіанської свердловини № 1 ПАТ «Линовицький цукровий завод «Красний» та на земельній ділянці № 2 (фонова проба за 100 м від земельної ділянки №1) зафіксовано: водневий показник рН 5,3-5,4; вміст амонію (обмінного) у перерахунку на амоній 6,9 - 7,1 мг/кг; вміст неполярних вуглеводнів 26,8 - 25,4 мг/кг.

Щорічно на поля території громади вносять багато мінеральних добрив та хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. Циркуляція токсичних речовин, що надходять із засобами хімізації у ґрунт, воду, атмосферу згубно впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я населення.

За інформацією Головного управління статистики у Чернігівській області, наведеної в Доповіді про стан навколишнього середовища Чернігівської області за 2019 рік, на 1 га  площі орних земель внесено в грунт 154 кг мінеральних добрив (у 2018 році – 159 кг) та 0,7 тонн органічних добрив (у 2018 році – 17,3 тонни), кількість внесених пестицидів на 1 га становила - 1,718 кг (у 2018 році – 1,741 кг).

Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими відходами – санітарна очистка території громади. Відсутність ефективної системи поводження з побутовими відходами (роздільний збір, наявність розвинутої мережі приймальних пунктів вторинної сировини, переробка вторинних ресурсів) створюють передумови для утворення стихійних звалищ, що суттєво погіршує санітарно-гігієнічні умови середовища.

На території громади зареєстровано місця видалення відходів: звалище твердих побутових відходів  села Удайці D1 за адресою: с. Удайці, (0,5км від північної околиці с. Удайці)  обсягом 22,0 тонни площею 0,5 га, наземне та звалище твердих побутових відходів села Нова Гребля D1 за адресою: с. Нова Гребля, (0,5км від північної околиці с.Нова Гребля)  обсягом 10,0 тонн площею 0,5 га, наземне. Також з території громади здійснюється збір твердих побутових відходів та вивезення їх на сміттєзвалище м. Прилуки. У 2019 році вивезено 15000 м3,

А/Т Линовицький цукровий завод «Красний» підприємство харчової  промисловості по виробництву цукру. З усіх галузей харчової промисловості цукрове виробництво супроводжується утворення великої кількості відходів, які потрібно переробити, зберігати та утилізувати.

Відходи основного виробництва Линовицького цукрового заводу «Красний» нейтралізуються  та утилізуються підприємством. У 2019 році підприємством утворено 150370,34 тонни відходів, з них найбільший процент належить жому (84%), 6% - дефекату, 4% - мелясі, 3% - землі, яка залишилась після промивання та очищення, 3% - зіпсованій сировині.

На території громади, а саме в смт Линовиця було зафіксовано три стихійні сміттєзвалища у 2018 році на берегах ставка на р. Співакова та закинутому відгодівельному комплексі. Звернення про стихійні сміттєзвалища зафіксовані на Інтерактивній мапі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь