Линовицька громада
Чернігівська область, Прилуцький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки Частина 3

Дата: 21.04.2021 11:06
Кількість переглядів: 64

Стан біорізноманіття

 

Особливості рослинного покриву

Геоботанічні особливості території

Згідно з геоботанічним районуванням України, досліджувана територія Линовицької громади входить до складу Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району лучних степів, дубових та дубово-грабових лісів, заплавних лук та низинних боліт Роменсько-Полтавського округу Лівобережно-Придніпровської підпровінції Східно-Європейської провінції Європейсько–Сибірської лісостепової області.

Природні умови (гідрологія, рельєф, ґрунтові фактори) сприятливі для формування різних груп рослинних комплексів, зокрема на надзаплавних (борових) терасах – соснових лісів, на ділянках межиріч – листяних (дубових, липово-дубових, кленово-липово-дубових), справжніх луків на притерассі – вільхових, частково дубових, болотистих лук; у заплаві – евтрофних боліт та заплавних водойм.

Особливістю даної території є невеликі площі збережених природних екосистем, внаслідок значної розораності території. Ліси становлять дуже незначну частку – 4%, що точно відповідає загальноукраїнському показнику, але в п`ять разів менше середньообласного (21%). Переважно вони мішані та субори (сосново – дубові).

Лісові ділянки в межах території громади – це невеликі за площею ділянки, лісосмуги, паркові території та рекреаційні території в населених пунктах.

Тільки частина з них має природний характер формування (лісові території, ділянки навколо водойм, самосів), а інші штучного походження (історичні парки, лісосмуги та полезахисні насадження, рекреаційні насадження). Їх особливістю є переважання видів природної (аборигенної) групи, з частковим включенням інтродукованих видів (сосна Веймутова, модрина європейська, клен американський, сумах пухнастий, робінія псевдо акація).

Природні лісові території, які поширені на ділянках борових терас р.Удай та його приток, на дерново-слабопідзолистих піщаних та супіщаних ґрунтах., представлені переважно середньовіковими та молодими культурами сосни звичайної  (найпоширенішою є угруповання сосняків злакових).

Ценози листяних лісів з участю дуба звичайного, клена гостролистого, липи серцелистої та ясена звичайного поширені фрагментарно, вони формуються на сірих лісових суглинкових та дерново-підзолистих піщаних ґрунтах. Тут представленими є ценози лубових лісів та їх варіацій.

Ділянки навколо водойм оточені смугами або кластерами з участю вільхи клейкої, верби ламкої, чагарникових верб.

Лучна рослинність на території представлена ценозами справжніх, болотистих та торф’янистих лук.

У складі справжніх луків домінантами та співдомінантами виступають типові лучні злаки (костриця лучна, тонконіг лучний, тимофіївка лучна, грястиця збірна), в якості асектаторів в угрупованнях трапляються такі види як: конюшина лучна, деревій майже звичайний, гусяча лапка звичайна, люцерна хмелевидна, подорожник ланцетолистий. Вони поширені у заплавах малих річок, навколо водних об’єктів та частково на пасовищах і перелогах.

Навколоводні та заплавні ділянки мають фрагментовані ценози болотистих луків, які представлені угрупованнями з осоки гострої та лепешняку великого, а також тут трапляються такі види як: вербозілля звичайне, півники болотні, рогіз широколистий, рогіз вузьколистий, м’ята водяна, чистець болотний, частуха подорожникова.

Невеликі площі мають евтрофні трав’яні болота, серед яких найбільші площі зайняті високотравними трав’яними болотами: очеретяними та рогозовими. Серед очеретяних угруповань найбільш поширеними є монодомінантні, утворені з очерету звичайного. В угрупованнях зростають осока гостра, лепешняк великий, півники болотні та ряд інших гелофітних видів.

Очерет звичайний також створює навколоводні смуги біля окремих водойм, штучно створених шляхом поглиблення річища або створення відповідних гідротехнічних споруд. Ценози мають переважно густий травостій (65–90 %).

Місцями на більш обводнених ділянках трапляються монодомінантні рогозові угруповання з рогозу широколистого та рогозу вузьколистого,

Для справжньої водної рослинності території дослідження, як і в цілому на Україні, переважаючими є монодомінантні угруповання, які відзначаються флористичною бідністю, подібністю видового складу та структури ценозів.  Видова насиченість водних фітоценозів 5-8 видів, серед групи вільноплаваючої водної рослинності найпоширеніші угруповання ряски малої, ряски триборозентчастої, асектаторами в яких виступають жабурник звичайний, різні види куширу.

До ценозів групи прикріпленої рослинності з плаваючими на поверхні води листками належать угруповання лататтєвих, які зустрічаються тут окремими плямами.

Серед водних рослинних угруповань зустрічаються рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України (ценози формації глечиків жовтих, латаття сніжно-білого).

Для водних об’єктів характерним є мозаїчність рослинного покриву, зокрема поєзнання заболочених вільшняків і вербових дялгок, з лепешняковим і осоковими угрупованнями заболочених ліків, фрагментами очерету та рогозів.

Синантропна рослинність, внаслідок значної освоєності території, значної розораності, наявності транспортної мережі, населених пунктів, у межах громади поширена вздовж доріг, на ділянках інтенсивного використання (рілля), місцями на пасовищах з інтенсивним випасом та в межах населених пунктів та представлена як сегетальними ценозами так і рудеральними фітокомплексами в межах населених пунктів та порушених місцевостях.

 

Флористичні особливості території досліджень

Згідно флористичного районування України, територія Линовицької громади знаходиться у Лівобережно-Дніпровському окрузі Східноєвропейської провінції Європейської області.

Флора судинних рослин даної території, за нашими попередніми даними,  налічує понад 300 видів судинних рослин.

Провідними родинами флори території Линовицької громади виступають  айстрові (Asteraceae), злакові (Poaceae), осокові (Cyperaceae), розові (Rosaceae), гвоздичні (Caryophyllaceae), бобові (Fabaceae). В цілому, спектр провідних родин території досліджень подібний до регіонального.

З родів найбагатшими у флорі виступають роди осока, верба, вероніка, перстач, фіалка.

Вплив на природні осередки флористичного різноманіття мають процеси господарської діяльності (агровиробництво, виробнича діяльність, урбаністичні впливи, наявність шляхів сполучення), які сприяють формуванню порушених біотопів, на яких зростають рудеральні види, на фрагментованих територіях вони утворюють угруповання з домінуючими видами або сприяють трансформації природних ценозів.

На виробничих територіях (підприємства різної сфери) зростають типові види урбанофлори, види які є антропотолерантними до умов, які склалися на території підприємства. Значна кількість видів трав’яних рослин є широкоареальними видами бур’янової групи, а деякі ще й мають і карантинний статус зокрема амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia).

Так, попереднє вивчення флори судинних трав’янистих рослин території смт Линовиця Прилуцького району Чернігівської області показало, що вона налічує 48 видів, 45 родів, 24 родин, 2 відділів. Систематичний спектр характеризується переважанням видів таких родин як: Айстрові (Asteraceae), (13 видів), Злакові (Poаceae) (3 види), Капустяні (Brassicaceae) (3 види),  Бобові (Fabaceae) (3 види), по 2 види у своєму складі мають родини – Зонтичні (Apiaceae), Амарантові (Amaranthaceae), Ранникові (Scrophulariaceae), Шорстколисті (Boraginaceae), Гречкові (Роlygonaceae), Подорожникові (Plantaginaceae), інші – по 1 виду.

Дендрофлора території досліджень налічує 32 види, 23 роди, 15 родин, 2 відділів. Систематичний спектр характеризується переважанням видів таких родин як: Розові (Rosaceae) (7 видів), Вербові (Salicaceae) (6 видів), по 2 види у своєму складі мають родини – Соснові (Горіхові (Juglandaceae) і Кленові (Aceraceae), інші родини представлені по 1 виду дендрофлори.

Процеси флористичних змін на території дослідження відбуваються у двох напрямках – на територіях з природним характером формування ценозів (лісові території, ділянки навколо водойм, самосів), та територіях штучного походження (історичні парки, лісосмуги та полезахисні насадження, рекреаційні насадження). У другому випадку особливістю є переважання видів природної (аборигенної) групи, з частковим включенням інтродукованих видів (сосна Веймутова, модрина європейська, клен американський, туя західна, сумах пухнастий, робінія псевдо акація).

При подальших, більш детальних дослідженнях фіторізномаіття території Линовицької громади, слід звернути увагу на вивчення поширення рідкісних видів флори (Червона книга України, регіональний рівень охорони) та  створити карти поширення адвентивних видів (амброзія полинолиста, ваточник сирійський, золотушник звичайний)в межах їх локальних ареалів, з метою контролю і недопущення розповсюдження в природні системи..

 

 Фауністичні особливості

У системі зоогеографічного районування територія Линовицької громади знаходиться в межах Лівобережної підділянки, ділянки Східно-Європейського листяного лісу та лісостепу, району Мішаного, листяного лісу та лісостепу, Східно-Європейського округу, Європейсько-Західносибірської лісової провінції, Бореальної Європейсько-Сибірської підобласті, Палеарктичної області.

На даній території досліджень представлені групи тварин лісового, узлісного, лучного, навколоводного та водного фауністичних комплексів.

В складі фауни представлено понад 100 видів хребетних тварин. Ентомофауна території досліджень налічує понад 500 видів. Серед комах, занесених до Червоної книги України, слід зазначити такі види як: жук-олень, вусач мускусний, махаон, ксилокопа фіолетова.

У процесі дослідження на території населених пунктів Линовицької громади нами були помічені представники орнітофауни такі як: голуб сизий (Columba livia), ворона сіра (Corvus cornix) , грак (Corvus frugilegus), галка (Corvus monedula), горобець хатній (Passer domesticus) та горобець польовий (Passer montanus). Ці види є типовими представниками урбанізованих фауністичних комплексів та міського середовища, які пристосовані до даних умов життя.

Основні групи копитних ссавців, які зустрічаються на території Линовицької громади: лось європейський, козуля європейська, олень благородний та кабан дикий. Характерною особливістю фауни є стабільна кількість копитних, особливо кабана (Sus scrofa), чисельність якого може коливатися від сезону і умов життя.

Основні групи хутрових ссавців, які зустрічаються на території Линовицької громади: вовк, лисиця звичайна, єнотовидний собака та заєць русак, бобер.

У водоймах селища Линовиця, за результатами обговорення з місцевими рибалками та краєзнавцями, та прилеглих водотоках відмічається понад 20 видів риб, які відносяться до родин: Коропові, Головешкові, Сомові, Щукові, Окуневі, Миневі, В’юнові, серед них домінуючою родиною за кількістю представників виступають Коропові.

 

 Об'єкти природно-заповідного фонду та їх сучасний стан

На території Линовицької громади, в межах смт Линовиця знаходяться 3 об'єкти природно-заповідного статусу області – 2 парки ботанічні памятки місцевого значення та ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – багатовіковий дуб «Три брати».

1. Парк Жевахівщина (19,3 га) створений у 70-х роках XVIII ст. як садибний історичний парк. Статус дано згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 10.06.1972 року № 303; від 27.12.1984 року № 454; від 28.08.1989 року № 164; рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2006 року. Статус дано для збереження парку, закладеного 1919 року на місці маєтку В. Жевахова. Алея Pinus strobus Du. Tour., групи з Larix europea L., кілька вікових дерев Quercus robur L. В цілому дендрофлора парку налічує понад 20 видів деревних рослин.

2. Парк імені Т.Г.Шевченка (16,6 га) – маєтковий парк  де Бальменів,  парк з віковими деревами Acer platanoides L., Populus alba L., Tilia cordata Mill. та комплексу ставків). Статус дано згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 10.06.1972 року № 303; від 27.12.1984 року № 454; від 28.08.1989 року № 164; рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2006 року. Статус дано для збереження парку, закладеного на місці маєтку Якова де Бальмена, а в парку і маєтку бував Тарас Шевченко.

На території парку також розташована ботанічна пам'ятка природи - Багатовіковий дуб «Три брати».

Дослідження території парків у жовтні 2020 року показало, їх стан є задовільним за різними критеріями (віковий, породний, фітосанітарний, екологічний та ряд інш.). Частина дерев досягла свого вікового піку розвитку, є дерева, вражені шкідниками і хворобами, спостергіється явище самосіву і самозаростання, частково захаращення території парків, особливо парку Жевахівщина.

Територія парку імені Т.Шевченка має значний антропогенний тиск, через розташування у центрі смт Линовиця та використання як центрального парку громади, а тому має помережену систему стежок і доріжок, рядкові посадки молодих дерев, розріджений чагарниковий ярус, частково доглянуті газони.

При розробці плану реконструкції цього парку, слід врахувати важливість збереження історичної складової парку, його породного складу та внесенням елементів сучасних форм і видів декоративних деревних рослин, винесення меж території у натуру. Це стосується стану хвойних (модрина європейська, сосна Веймутова, сосна звичайна, ялина європейська), зокрема частина старих дерев цих порід була враження верхівковим і шестизубим короїдами та всохла. Це потребує обґрунтувань щодо їх видалення і заміни новими, тотожними за видовим складом і декоративними якостями.

Вплив каштанової мілюючої молі сприяв ослабленню окремих екземплярів дерев каштану кінського, що призвело до уповільнення їх росту, всиханню частини гілок та втрати декоративності. При розробці проекту реконструкції паркових територій слід передбачити заміну мертвих або зруйнованих дерев каштану кінського на дерева каштану м'ясо-червоного, виду більш стійкого до даного шкідника.

Також на території парку Жевахівщина спостерігається самосів видів роду тополя, клена американського, рядові посадки сосни звичайної і ялини європейської. В рамках реконструкції парку слід врахувати заходи, що будуть упереджувати самозаростання території та зміну її породного складу, порушення композиційних поєднань деревних видів та відтворення втрачених композиційних комплексів з видів, які відповідають своєю декоративністю і іншими властивостями.

Інтеграція існуючих історико–культурних пам’яток в систему функціонування рекреаційного комплексу громади, значно збагатить їх функціональне значення і дозволить органічно хоча б частково вирішити проблему збереження цих об’єктів історичної спадщини у форматі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (парків–пам’яток садово–паркового мистецтва), розробки проектної документації щодо їх реконструкції та відновлення видами природної в інтродукованої дендрофлори в законодавчому порядку.

Слід врахувати при рекострукційних пропозиціям поновлення чагарників, які зростали у парку в їх історичній ретроспективі або створення сучасного варіанту чагарникових вкраплень на галявинах, біля стежок, і місцях рекреаційних територій (лавочки, відкриті галявини, місця зупинок).

Також слід встановити інформаційні природоохоронні знаки на основних входах до паркових територій, розробити проекти їх реконструкції і поновлення, проекти винесення меж цих об’єктів природно-заповідного фонду у натуру та розробити відповідні екскурсійні і прогулянкові маршрути, створити якісні інформаційні буклети цих маршрутів для туристів і відвідувачів.

Отже, збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історико–культурну та рекреаційну цінність має бути важливим компонентом діяльності громади, розробка проектних документів щодо збереження і реконструкції паркових територій, з урахуванням їх природоохоронного статусу.

 

Загрози біорізноманіттю регіону досліджень

Дослідження території громади та осередків природних екосистем в околицям смт Линовиця Прилуцького району, дозволяє констатувати основні процеси трансформації і змін біологічного різноманіття, які полягають в наступному: у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів природної групи, «вторгнень» адвентивних видів (клен ясенелистий, амброзія полинолиста, ваточник сирійський) в природні лісові і гідрофільні системи, вплив шкідників короїдних груп на хвойні насадження, вирощування монокультур в агроекосистемах (кукурудза, соняшник, цукровий буряк, соя, ріпак) та використання засобів захисту рослин (пестицидів), що значно зменшує видову різноманітність.

На сучасному етапі на окремих ділянках відбувається трансформація справжніх лучних ділянок в торф'янисті, з переважанням щучнику дернистого, а також часткова заміна їх сіяними травами (тимофіївка лучна, грястиця збірна, райграс посівний).

Загальні закономірності антропогенних впливів на «острівні» природна ценокомплекси в межах території громади полягають у зменшенні площ боліт та луків, викликаних кліматичними процесами та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав'яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів.

Фауністичні процеси на території Линовицької громади мають ряд регіональних тенденцій в цілому, зокрема тенденція до суттєвого скорочення чисельності і видового багатства хижих тварин, мігруючих видів та зникнення макро– та мегафауни, а явище некомпенсованої втрати фауни, типова риса більшості трансформованих та квазіприродних систем лісостепової зони України.

Серед причин впливу на фауну – це результат традиційних форм природокористування (значна розораність території громади, агротехнології, що використовуються, виснажливе використання пасовищ), розвиток транспортної (дорога Прилуки-Пирятин), енергетичної інфраструктури (підприємство з виробництва біогазу), інсуляризація видових ареалів і зниження рівня ґрунтових вод, збіднення кормової бази та мисливство (часткове розміщення угідь мисливського господарства на території громади).

Виходячі з проведених досліджень, спілкування з місцевими жителями та систематизації бібліографічних матеріалів про територію досліджень, нами виділяються в цілому такі загрози біорізноманіттю території Линовицької громади на сучасному етапі: пряма і непряма господарська діяльність людини, кліматичні зміни та зміни водних режимів, загальні зміни параметрів середовища, сільськогопосподарські монокультури та виснажливе лісогосподарювання.

Природних копалин загальнонаціонального значення на території громади немає. Однак є місцеві – залягають нерудні корисні копалини. За своїм походженням вони поділяються на уламкові нецементовані (пісок), уламкові землистої будови (глини, суглинки, леси).

 

Стан поводження з відходами

Серед найгостріших екологічних проблем, актуальних на території громади, – проблема поводження з відходами.

Існуюча тенденція щодо загальних обсягів утворених відходів більш ймовірно не матиме різких коливань найближчим часом, але в довготривалій перспективі матиме поступове зростання, тому впровадження ефективної системи поводження з відходами є вкрай необхідним. Накопичення обсягів відходів в навколишньому середовищі без належного їх утримання у місцях видалення відходів, відсутність дієвої системи вилучення вторинних ресурсів та сучасного підприємства з переробки ТПВ, утворення стихійних звалищ створює ризики негативного впливу на здоров'я населення. Розвиток системи поводження з відходами є одним із пріоритетних завдань органів в сфері охорони навколишнього природного середовища. Впровадження Стратегії забезпечить досягнення екологічних стандартів в сфері поводження з відходами на місцевому рівні.

Тривожним є показник чисельності дітей – 13,0 % від населення громади. Це означає, що чисельність її населення в найближчі роки скорочуватиметься й надалі темпами не меншими від нинішніх, що є одним із найбільших викликів для громади.

У випадку відмови від прийняття Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки    поступальний рух у напрямку сталого розвитку та підвищення рівня екологічної безпеки навколишнього природного середовища, умов життєдіяльності та здоров’я населення буде припинено.

Відповідно не буде оновлено існуючі та не буде створено нові насадження у межах населених пунктів громади на землях відповідного призначення. Також не відбудеться відновлення системи лісових смуг за межами населених пунктів громади та відтворення прирічкових лісових смуг та вздовж каскаду ставків.

Зменшення уваги до природоохоронних територій та об’єктів призведе до їх занедбання та руйнування, зменшиться біорізноманіття флори та фауни, а також скорочення асиміляційної спроможністі біоценозів.

Незапровадження роздільного збирання твердих побутових відходів з подальшим їх вивезенням призведе до їх неконтрольованого накопичення та, як наслідок, зростання забруднення всіх компонентів навколишнього природного середовища, погіршення умов життєдіяльності та стану здоров’я населення та до утворення несанкціонованих сміттєзвалищ.

Непроведення реновації та створення зелених зон, відмова від поліпшення санітарного та екологічного стану водних об'єктів не сприятиме адаптації населення до змін клімату.

Окрім того, якщо Стратегія не буде впроваджена, а основні цілі щодо покращення якості дорожнього покриття та дорожньої інфраструктури доріг місцевого та регіонального значення, не будуть реалізовані, негативний вплив транспорту на атмосферне повітря і здоров'я населення буде зростати та в подальшому призведе до зниження рівня комфортності проживання.

 

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях , які ймовірно зазнають впливу

 

Стратегія розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки спрямовані на забезпечення комфортних і безпечних умов для життя населення всієї громади, реалізація завдань має зменшити негативний вплив на довкілля і здоров'я населення.

Впливи на довкілля та умови життєдіяльності населення можливо очікувати при реалізації завдань, які будуть виконуватися із використанням будівельної техніки. При цьому очікуються короткочасні незначні впливи на стан атмосферного повітря, водні об’єкти, ґрунти, шумове навантаження. Це завдання:

очищення системи ставків, інших водних об`єктів на теренах громади, ремонт гідротехнічних споруд;

реконструкції очисних споруд цукрового заводу та інших шкідливих виробництв;

налагодження регулярного збору та вивезення твердих побутових відходів, запровадження роздільного їх збирання;

просування створення сільськогосподарської кооперації, надання підтримки кооперативам;

ремонт доріг та вулиць;

будівництво мережі централізованого водопостачання та водовідведення, що дає підстави припускати достатньо високий рівень забезпечення в майбутньому якісною питною водою і відсутності ризиків для здоров’я населення, що підключене до централізованої системи водопостачання.

Стан довкілля, умови життєдіяльності населення та стан його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу в результаті реалізації цілей документів державного планування, детально описані у розділі 2.

 

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом.

 

Основні екологічні проблеми, характеристики ризиків, територіальні прив’язки та основні завдання, визначені Стратегією, щодо розв’язання даних проблем наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Ключові потенційні екологічні проблеми і ризики та їхні зв'язки з документом державного планування

Основні проблеми

Характеристика ризиків

Територіальна прив’язка

Завдання, визначені Стратегією

Забруднення атмосферного повітря

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

Магістральні вулиці; ділянки виробничого призначення

 

Ремонт доріг та вулиць.

Забруднення водного басейну (як поверхневих, так і підземних вод)

Скид поверхневого стоку, що формується на території громади без очистки та недостатня якість очищення стічних вод на очисних спорудах

Сельбищна територія та промислово-комунальні зони громади, заплавні території,

акваторія річок Удай, Співакова, Руда

 

Очищення системи ставків, інших водних об`єктів на теренах громади, ремонт гідротехнічних споруд.

Реконструкції очисних споруд цукрового заводу та інших шкідливих виробництв.

Створення кліматичних насаджень.

 

Відсутність винесених в натуру меж прибережних захисних смуг водойм та водотоків в межах громади

Річки Удай, Співакова, Руда та інші водойми громади, а також їх прибережні території

Облаштування зон відпочинку біля водойм, зокрема, пляжних зон у селах Нова Гребля та Удайці з відповідною інфраструктурою.

Недосконала система поводження з відходами

Відсутність ефективної системи поводження з твердими побутовими відходами, наявність на території громади 2 полігонів твердих побутових відходів та несанкціонованих звалищ

Територія громади

Налагодження регулярного збору та вивезення твердих побутових відходів, запровадження роздільного їх  збирання

Забруднення ґрунтів

Біологічне та хімічне забруднення ґрунтів

Територія полігону твердих побутових відходів та несанкціонованих сміттєзвалищ;

поля для с/г виробництва

Стимулювання відмови мешканців громади від спалення залишків сільгоспвиробництва та до боротьби з карантинними рослинами.

Погіршення здоров'я населення

Забруднення атмосферного повітря, переважно викидами забруднюючих речовин від автотранспорту

Території уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення,

території прилеглі до виробничих територій

Ремонт доріг та вулиць.

Створення кліматичних насаджень.

Погіршення здоров'я населення

Відсутність централізованого водопостачання, незадовільна якість води у громадських колодязях

Території, не забезпечені централізованими мережами водопостачання

Забезпечити населення якісною питною водою

 

 

Отже, серед найважливіших екологічних проблем Линовицької територіальної громади можна виділити наступні:

Забруднення повітря відбувається за рахунок викидів від стаціонарних і пересувних джерел. Забруднення повітря від стаціонарних джерел відбувається переважно в межах санітарно-захисних зон промислових підприємств, а саме А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний».

Забруднення від транспорту є найбільш критичним фактором впливу на здоров'я населення оскільки вплив відбувається безпосередньо в зоні дихання людини. Цей фактор має прояв переважно на магістральних вулицях та на вулицях, що мають покриття низької якості.

Наступною екологічною проблемою громади, що потребує негайного вирішення, є забруднення поверхневих вод, обумовлене скидом поверхневого стоку, що формується на території громади без очистки та недостатня якість очищення стічних вод на очисних спорудах А/Т «Линовицький цукровий завод «Красний».

Забруднення підземних водоносних горизонтів зумовлене багатьма чинниками.

Комплекс каналізаційних очисних споруд у сучасному їх стані являє собою потенційне джерело. Точками ризику можуть бути також покинуті та незатампоновані свердловини та шахтні колодязі.

Окрім того, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж водойм та водотоків повинні бути винесені в натуру межі прибережних захисних смуг водойм та водотоків .

Поверхневі шари ґрунтів легко забруднюються. Великі концентрації в ґрунті різних хімічних сполук – токсикантів згубно впливають на життєдіяльність ґрунтових організмів. При цьому втрачається здатність ґрунту до самоочищення від хвороботворних та інших небажаних мікроорганізмів, що здатні викликати важкі наслідки для людини, рослинного і тваринного світу.

Щорічно на поля території громади вносять багато мінеральних добрив та хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. Циркуляція токсичних речовин, що надходять із засобами хімізації у ґрунт, воду, атмосферу згубно впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я населення.

Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими відходами – санітарної очистки території громади. Відсутність ефективної системи поводження з побутовими відходами (роздільний збір, наявність розвинутої мережі приймальних пунктів вторинної сировини, переробка вторинних ресурсів) створюють передумови для утворення стихійних звалищ, що суттєво погіршує санітарно-гігієнічні умови середовища.

Можливі загрози біорізноманіттю. Порушення ценотичної структури в межах регіону в цілому та території досліджень зокрема, проявляється у наступних процесах: у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф'янисті, з переважанням щучника, а також заміна їх сіяними травами.

Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних кліматичними процесами та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав'яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф'янистих луків, розширенні площ сіяних луків.

Фауністичні процеси на території мають ряд тенденцій, зокрема тенденція до суттєвого скорочення чисельності і видового багатства хижих тварин, мігруючих видів та зникнення макро– та мегафауни, є сталою, це процес некомпенсованої втрати фауни, типова риса більшості трансформованих та квазіприродних систем.

Серед причин даних тенденцій – це результат традиційних форм природокористування, розвиток транспортної, енергетичної інфраструктур, інсуляризація видових ареалів та зростання масштабів мисливства і сучасного технічно досконалого браконьєрства.

Загрози біорізноманіттю регіону досліджень:

пряма і непряма діяльність людини,

кліматичні зміни та зміни водних режимів,

загальні зміни параметрів середовища,

сільськогопосподарські монокультури,

виснажливе лісогосподарювання.

Окреслені екологічні проблеми формують значні ризики для здоров’я населення, зокрема:

– забруднення атмосферного повітря негативно впливає на нервову і серцево-судинну систему, викликає задуху, подразнює органи дихання, слизові оболонки, суттєво підвищує ризики виникнення хвороб органів дихання;

– забруднення водних об’єктів негативно впливає на серцево-судинну та нервову системи, органи травлення, нирки, зуби, а також підвищує ризик захворювання на вірусні, бактеріальні, паразитарні інфекції;

– неналежне поводження з відходами та їх накопичення у місцях видалення підвищує ризики появи респіраторних й онкологічних захворювань, інфекційних хвороб і виникнення алергічних реакцій.

Окремим суттєвими фактором впливу на стан здоров’я населення громади варто розглядати використання питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, що провокує ризики інфекційних захворювань та розвитку гіпоксії через наднормативний вміст нітратів.

Відтермінування вирішення цих проблем посилює негативні тенденції щодо захворюваності та смертності населення регіону, знижує якість та комфортність проживання на території громади.

Прямо пов’язати ті чи інші наслідки для здоров’я населення з впливом конкретних заходів з реалізації документів державного планування досить складно (так само, як і навпаки, довести відсутність такого зв’язку), оскільки, вплив на здоров’я часто неспецифічний і носить опосередкований характер, має пролонгований прояв, характеризується наявністю часового лагу між моментом виникнення та проявом наслідків. Можуть спостерігатися кумулятивні ефекти, пов’язані з декількома видами господарської діяльності. Так, наприклад, захворювання дихальної системи можуть бути наслідками впливу як об’єктів житлово-комунального господарства, так і транспорту.

На території Линовицької громади, в межах смт Линовиця знаходяться 3 об'єкти природно-заповідного статусу області: 2 парки та багатовіковий дуб «Три брати». Мають охоронний статус в категорії - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення.

Парк Жевахівщина (19,3 га) створений у 70-х роках XVIII ст. як садибний історичний парк. Статус дано згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 10.06.1972 року № 303; від 27.12.1984 року № 454; від 28.08.1989 року № 164; рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2006 року. Статус дано для збереження парку, закладеного 1919 року на місці маєтку В. Жевахова. Алея Pinus strobus Du. Tour., групи з Larix europea L., кілька вікових дерев Quercus robur L. В цілому дендрофлора парку налічує понад 20 видів деревних рослин.

Парк імені Т.Г.Шевченка (16,6 га) – маєтковий парк де Бальменів,  парк з віковими деревами Acer platanoides L., Populus alba L., Tilia cordata Mill. та комплексу ставків). Статус дано згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 10.06.1972 року № 303; від 27.12.1984 року № 454; від 28.08.1989 року № 164; рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2006 року. Статус дано для збереження парку, закладеного на місці маєтку Якова де Бальмена, а в парку і маєтку бував Тарас Шевченко. На території парку розташована ботанічна пам'ятка природи — Багатовіковий дуб «Три брати».

Території об’єктів природно-заповідного фонду не винесені в натуру. Відсутня земельно-кадастрова документація на об’єкти природно-заповідного фонду. У державній статистичній звітності з кількісного обліку земель землі, яким надано статус об’єктів ПЗФ без вилучення їх у землекористувачів, окремо не обліковуються. Землі існуючих об’єктів ПЗФ не переведені до категорії природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Інтеграція існуючих історико–культурних пам’яток в систему функціонування рекреаційного комплексу громади значно збагатить їх функціональне значення і дозволить органічно, хоча б частково, вирішити проблему збереження цих об’єктів історичної спадщини у форматі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (парків–пам’яток садово–паркового мистецтва), розробки проектної документації щодо їх реконструкції та відновлення видами природної в інтродукованої дендрофлори в законодавчому порядку.

 

. Зобов'язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов'язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час їх підготовки.

Міжнародні обов’язки Україна взяла на себе, підписавши більш ніж 50 міжнародних багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття, серед яких:

Конвенція про біологічне різноманіття, яка була започаткована під час Всесвітньої конференції глав держав та міністрів довкілля у 1992р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) й ратифікована Верховною Радою України 29 листопада 1994 р.;

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція, м.Рамсар, Іран, 1971 р.);

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.);

Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (1995 р.); Угоди про збереження кажанів в Європі (1991р.);

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція);

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р.);

Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (Валлетта, 1992 р.);

Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992), що є чинною в Україні з 1 липня 1999 р. та інші.

На виконання Бернської конвенції в Європі створена мережа територій особливого природоохоронного значення – Смарагдова мережа, важливих для збереження біорізноманіття в країнах Європи і деяких країнах Африки. Смарагдова мережа України є українською частиною Смарагдової мережі Європи, розробляється з 2009 року. В листопаді 2016 року було затверджено першу версію Смарагдової мережі для України, яка потребує доопрацювання на основі наукових даних.

Станом на 01.01.2016 мережа займала близько 8 % території України і в основному складається з існуючих територій природно-заповідного фонду. Протягом 2017 та 2018 років тривала робота з підготовки «Тіньового списку 2 Смарагдової мережі України. На основі наукових даних після спеціально проведених польових досліджень були підготовлені пропозиції щодо включення до Смарагдової мережі України понад 120 нових територій. Після доопрацювання пропозицій спільно із Департаментом екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України, більша їх частина у лютому 2019 року була передана Мінприроди до Секретаріату Бернської конвенції.

За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території громади існуючі та перспективні території Смарагдової мережі України відсутні.

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, на території держави здійснюються заходи для збереження мігруючих водно-болотних птахів, шляхом виділення певних територій та надання їм охоронного статусу. На території України виділено 39 водно- болотних угіддя міжнародного значення, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією, а ряд водно-болотних угідь є перспективними для визнання. Деякі водно-болотні угіддя погоджені розпорядженням Кабінету Міністрів України і подані на розгляд Секретаріату Рамсарської конвенції. За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території громади вищезазначені угіддя відсутні.

Крім того, Стратегія розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки орієнтовані на виконання зобов’язань у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному рівні, зокрема:

– Директивою № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;

– Директивою № 2008/98/ЄС про відходи;

– Директивою № 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики зі змінами і доповненнями, внесеними Рішенням № 2455/2001/ЄС і Директивою 2009/31/ЄС;

– Директивою № 2009/147/ЄС про захист диких птахів;

– Директива № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами №№ 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003.

Основним нормативно-правовим документом, що визначає засади екологічної політики в Україні, є Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (ухвалено Верховною Радою України 28 лютого 2019 року). Метою є: досягнення доброго стану довкілля шляхом запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина на чисте та безпечне довкілля, впровадження збалансованого природокористування і збереження та відновлення природних екосистем. Аналіз відповідності напрямів Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки стратегічним цілям державної екологічної політики України наведено в таблиці 5.1.

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, встановлені на регіональному рівні, закріплені у Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року.

Узгодження цілей та заходів Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки із стратегічними цілями, закріпленими у Стратегії сталого розвитку Чернігівської області до 2027 року наведено в розділі 1.

Стратегія розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки відповідає цілям екологічної політики, встановленим на національному та регіональному рівнях, враховує їх та пропонує комплекс заходів, які спрямовані на їх виконання.

 

Таблиця 5.1.

Аналіз відповідності напрямів Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки стратегічним цілям державної екологічної політики України*

 

Цілі Стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Линовицької територіальної громади на 2021-2023 роки

Стратегічні цілі Державної екологічної політики України

1. Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва

2. Забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України

3. Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України

4. Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення

5. Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління

 

1. Розвиток людського капіталу громади та створення умом для здорового способу життя

 

+

+

+

+

+

 

2. Прискорення економічного розвитку громади шляхом створення доброзичливого клімату для залучення інвестицій, розвитку сучасного підприємництва та збільшення доходності сільгоспвиробників

 

+

+

Х

+

Х

 

3. Розвиток технічної інфраструктури та модернізація сфери послуг для покращення якості життя жителів громади.

 

+

х

Х

Х

Х

 

4. Створення оптимальних умов для розвитку туризму та культури на теренах громади й забезпечення збереження історико-культурної спадщини.

 

+

+

+

+

+

* Для оцінки відповідності цілей використовувалася наступна методика:

“+/–”– стратегічні цілі враховано/не враховано у напрямах Стратегії

“х” – стратегічні цілі нейтральні по відношенню до напрямів Стратегії

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь